ЮНЕСКО реалізує понад 20 проєктів в Україні: що планують далі

Т.в.о. Міністра культури та стратегічних комунікацій Тетяна Бережна та заступниця Міністра Анастасія Бондар провели зустріч з головою Представництва ЮНЕСКО в Україні К’ярою Децці Бардескі.

Під час зустрічі особливу увагу було приділено синхронізації діяльності ЮНЕСКО з ключовими документами МКСК — Стратегією розвитку культури України до 2030 року та Операційним планом її реалізації на 2025–2027 роки.

Тетяна Бережна висловила вдячність ЮНЕСКО за системну підтримку і наголосила: "Наша мета — зробити спільні культурні проєкти видимими та дотримуватися загального курсу Уряду на промоцію української культури і креативних індустрій".

Своєю чергою К’яра Децці Бардескі зазначила, що після початку повномасштабного вторгнення ЮНЕСКО суттєво посилило свою інституційну присутність в Україні – вже у жовтні 2022 року в Києві було відкрито Представництво ЮНЕСКО. Зараз Організація продовжує надавати підтримку за двома основними напрямами: невідкладні аварійні ремонти об’єктів культури та довгострокові заходи, зокрема зміцнення правової бази, розвиток потенціалу фахівців, підвищення кваліфікації, освіта, а також надання психологічної та психосоціальної підтримки. Ця робота є можливою завдяки внескам міжнародної спільноти, серед яких головним партнером є Японія.

У січні 2025 року за сприяння Представництва ЮНЕСКО в Україні офіційно розпочав роботу Львівський культурний хаб, створений за фінансової підтримки Уряду Іспанії. Цей хаб став платформою для підтримки культурної стійкості, підвищення професійних компетенцій, проведення тренінгів, обміну досвідом і реалізації спільних проєктів у сфері культури та охорони культурної спадщини.

Також за підтримки ЮНЕСКО з серпня 2024 року працює Офіс підтримки відновлення, який надає МКСК консультації та пропозиції щодо розбудови спроможності закладів культури, людського капіталу та цифрової трансформації.

Загалом на сьогодні ЮНЕСКО реалізує понад 20 проєктів у партнерстві з українськими інституціями, серед яких: програми з протидії дезінформації та підтримки свободи слова; розвитку критичного мислення й медіаграмотності; цифровізації культурного сектору; оцінки й документування втрат культурної спадщини; збереження пам’яток культури, підготовки реставраторів та підтримки музеїв у постраждалих регіонах.

Окрему увагу на зустрічі було приділено гармонізації українського та міжнародного підходів до документування втрат культурної спадщини, зокрема розробці методологій, які можуть бути застосовані як на національному, так і на місцевому рівнях.

Також обговорювалися можливості масштабування спільних ініціатив, що вже реалізуються, залучення нових донорів та участь України в міжнародних заходах за підтримки ЮНЕСКО.