Кредитна пауза: кому дозволили не сплачувати за кредитами і як довго триватиме пільга

Проект Закону про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану (проєкт №12148) було прийнято в кінці березня 2025 року, проте лише 8 серпня повернуто з підписом президента. Фокус спитав у юристів, що він означає та яких позичальників він стосується.

Дозволили не платити: кому можна припинити кредитні виплати

Новий закон передбачає звільнення окремих категорій позичальників — фізичних осіб-підприємців і юридичних осіб, зокрема аграріїв, від обов’язку сплати кредиту, позик, лізингу та супутніх платежів (проценти, комісії, штрафи, пеня) на період дії воєнного стану та протягом 1 року після його завершення. "Більше того, призупинено примусове стягнення (завершення заборгованості, звернення стягнення на заставу, вилучення в рамках фінансового лізингу тощо) — при цьому надано можливість позичальнику звернутися із заявою і відповідними підтвердженнями", — пояснив керуючий партнер Адвокатського об’єднання "Віннер партнерс" Сергій Литвиненко.

Тобто пауза у виплатах запроваджується лише для бізнесу, але не для кожного бізнесу, який переживає труднощі, а лише для компаній, майно яких постраждало внаслідок бойових дій. "З тексту законопроекту вбачається, що йдеться про підприємців, заставне майно яких знаходиться на території активних бойових дій або окупованих з 24 лютого 2022 року", — каже керуючий партнер Evrika Law Андрій Шабельников.

Важливо Держава заплатить: як отримати компенсацію за майно, пошкоджене внаслідок війни

Проте розібратися з територією – місцем знаходження постраждалого підприємства – не так і просто. Адже в Переліку Кабміну є, наприклад, територіальні громади Київської області, де велися активні бойові дії в 2022 році. Але багато яких громад на території країни у документі немає. Отже, якщо ворожий дрон влучить у підприємство, а цієї території немає в Переліку, то розраховувати на право на припинення виплат за цим законом не доведеться.

Ганна Іщенко, керуючий партнер Адвокатського об'єднання "Ганна Іщенко та партнери", пояснила: якщо підприємство, наприклад, ФОП в Ірпені, залучило кредит на обладнання і постраждало внаслідок бойових дій, то тут простіше – місто Ірпінь є в Переліку Кабміну. "Потрібно подати заяву в банк про припинення виплат, доповнивши її довідкою про реєстрацію ФОП в Ірпені, копією кредитного договору, довідкою про пошкодження офісу чи обладнання, за наявності",- каже юристка. І додає: для отримання права на припинення виплат підприємству потрібно довести територіальну приналежність, статус малого/середнього бізнесу, зв'язок з кредитним договором.

Сергій Литвиненко наголошує: закон поширюється на позичальників, чиє забезпечувальне майно (застава або лізинг) було втрачено через розміщення на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) або територіях активних бойових дій (ТАБД). І незалежно від того, чи тривають бойові дії на певній території, якщо вона вказана у Переліку Кабміну, то підприємці можуть скористатись правом на припинення виплат. "Факт втрати майна — ключовий критерій, а не лише поточний стан активних операцій", — зауважив Сергій Литвиненко.

Окремо варто зазначити, що новий закон не стосується великого бізнесу. Тобто великим компаніям навіть за умови втрати заставного майна ніяке припинення виплат за кредитом, забезпеченим цим майном, не гарантується. Адже є вимоги за рівнем доходу компанії і за кількістю працівників: річний дохід не має перевищити еквівалент 50 млн євро, а кількість працівників має бути меншою за 250 осіб.

Оформити заявку на припинення виплат: як це зробити і коли відновлювати платежі

Для оформлення припинення виплат за кредитом компанії чи ФОПам необхідно надати заяву до банку або лізингодавця, а також документальні підтвердження втрати забезпечення. Це може бути витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (щодо втрати майна через бойові дії/окупацію), а також документи, оформлені не пізніше шести місяців після початку бойових дій/окупації або після набрання чинності законом.

Важливо Боргова пастка мікрокредитів: які права у позичальників і як врятуватися від колекторів

"Після подачі (і підтвердження) — з наступного дня призупиняється нарахування й сплата основного боргу, процентів, комісій, штрафів", — зазначив Сергій Литвиненко. І додав: закон поширюється на договір кредиту чи лізингу, укладений до набрання чинності закону, він не поширюється на нові позики.

"Закон має ретроспективну дію. Навіть якщо ви взяли кредит у 2019 році на розвиток бізнесу, а потім ваше підприємство постраждало від війни – можете подавати на звільнення", — додає Ганна Іщенко.

Важливо й те, що закон надає право на тимчасове припинення кредитних виплат, тобто цей мораторій не назавжди, і згодом компанії доведеться все ж виплатити банку (або лізинговій компанії) борг. "Варто наголосити, що закон передбачає лише призупинення нарахування та сплати коштів за грошовим зобов’язанням за договором кредиту (позики)", — каже Андрій Шабельников.

Сергій Литвиненко зауважив: після завершення дії воєнного стану та 1 року по його завершенні — звільнення діє далі, проте після цього строку зобов’язання поновлюються. "Після завершення періоду пільг позичальник стає боржником знову і має продовжити сплату за умовами договору. Закон не анулює борг, а лише призупиняє його виконання на визначений період", — пояснив адвокат.

Плюси та мінуси: як експерти оцінили тимчасовий кредитний мораторій

Експерти кажуть, що головною перевагою закону є нова можливість для підприємств, чиє майно розбите ракетно-дроновими атаками, отримати передишку у виплатах банківського кредиту. "Прийняття вищенаведеного законопроекту сприятиме захисту інтересів малого і середнього бізнесу в України, які на разі у зв’язку із військовим вторгненням, окупацією та військовими діями не можуть належним чином здійснювати свою діяльність на території країни", — зазначив Андрй Шабельников.

Важливо Чи можуть за борги відключити від комунальних послуг: роз'яснення юриста

На думку Ганни Іщенко, новий закон має серйозні переваги. "По-перше, звільнені від боргів підприємці зможуть швидше відновити свій бізнес. Відповідно, це може дати поштовх для зростання податкових надходжень, утворення чи утримання робочих місць. По-друге, це дійсно реальна допомога тим, хто найбільше постраждав від війни, запобігання банкрутствам та соціальній кризі, підтримка середнього класу. Ну і зрештою, обмежений термін дії не створює довгострокових системних ризиків", — каже експертка.

ПіслПроте у нового закону є і певні ризики. На думку Сергія Литвиненка, серед них – той факт, що борг компанії зберігається і накопичується (при цьому можуть бути відтерміновані платежі, але не списану основну суму).

Кажуть експерти і про інші ризик-чинники. "Порушення принципу рівності перед законом. Чому великий IT-холдинг з 250 працівниками має право списати мільйони боргу, а дрібний ФОП з не постраждалої області продовжує платити? І правова невизначеність залишає широкі трактування та прийняття рішень на розсуд чиновників. А як відомо, це гарне підгрунтя для корупційних схем", — зауважила у коментарі Фокусу Ганна Іщенко.