Нафта з Росії буде не потрібна: як Китай стає першою у світі електродержавою

Австралія досі залишається світовим лідером у галузі сонячної енергетики, і це демонструє вражаючу швидкість впровадження Китаєм технологій відновлюваної енергії в усі аспекти свого життя. Фокус переклав статтю репортера ABC News Джо Лаудера під назвою "Чому Китай стає першою у світі електродержавою".

Не робіть помилку, думаючи, що ця трансформація викликана моральним зобов'язанням боротися зі зміною клімату. Причини, через які Китай чинить таким чином, пов'язані не стільки із зупинкою зростання температур, скільки з бажанням припинити залежність від імпортованого викопного палива та усунути спричинене ним забруднення. Наддержава спрямувала свою економічну міць і волю на підтримку технологій відновлюваної енергії і тим самим прискорює кінець ери викопного палива і наближає епоху електродержави.

"Уся сучасна промислова економіка побудована на викопному паливі. Зараз весь світ від нього відмовляється, а це значить, що ми перебудовуємо нашу економіку навколо секторів чистих технологій, що розвиваються, — заявив Муйі Ян, провідний аналітик по Китаю в енергетичному аналітичному центрі Ember. — Щойно буде задано новий курс, імпульс стане самопідтримуваним. Він зробить відкат неможливим. Я думаю, що Китай уже взяв курс на майбутнє чистої енергії. Чи можете ви уявити, що китайський уряд скаже: "О, ми повернемося до автомобілів на викопному паливі, а не до електромобілів"? Цього не станеться. Це неможливо... цей імпульс стає дедалі сильнішим".

Початок кінця викопного палива

Складно передати масштаби впровадження чистих технологій у Китаї, але корисно озирнутися на недавню історію, щоб оцінити зміни, що відбулися. Наприкінці XX століття Китай став світовою фабрикою, що виробляє дешеву і низькоякісну продукцію. Ця індустріалізація модернізувала країну, але також завдала величезної шкоди навколишньому середовищу і призвела до сильного забруднення повітря. Заводи працювали на викопному паливі, внаслідок чого викиди Китаю різко зросли, і країна стала найбільшим забруднювачем у світі.

У 2006 році Китай обігнав США і посів перше місце, проте США, як і раніше, несуть відповідальність за найбільший історичний показник — на їхню частку припадає чверть усіх викидів.

Однак поворот Китаю до поновлюваних джерел енергії був пов'язаний не тільки з вирішенням проблеми зростання викидів. Забруднені водні шляхи та їдкий міський смог давно стали проблемою для самого Китаю, і йому довелося діяти. Частиною цієї відповіді, започаткованої десять років тому, став план "Зроблено в Китаї 2025", в якому описувалося, як країна планує перебудувати свої виробничі потужності, зосередившись на високотехнологічній продукції, зокрема необхідній для боротьби зі зміною клімату.

Авторитарний режим поставив на перше місце державу в питаннях впровадження чистих технологій у таких масштабах і темпах, які важко собі уявити в більшості демократичних країн. Країна почала інвестувати в усі компоненти відновлюваної енергетики, особливо у вітроенергетику, сонячну енергетику, електромобілі та акумулятори, що використовуються як у транспорті, так і для зберігання енергії. Для цього було використано значні державні субсидії, повідомив Муйі Ян з Ember.

"Ми всі розуміємо, що молодим галузям і технологіям потрібен певний захист для розвитку. Це як допомагати дитині вчитися ходити: спочатку потрібно надати їй підтримку. Але я думаю, що логіка підтримки з боку Китаю завжди зрозуміла: ця підтримка не повинна збільшуватися нескінченно", — пояснив він.

Коли в 1990-х роках Китай досяг індустріального домінування, він зрозумів, що може максимізувати виробництво, розвиваючи центри, де всі ланки ланцюжка поставок продукції виробляються в одному регіоні. Той самий підхід було застосовано і до поновлюваних джерел енергії: наприклад, заводи з виробництва акумуляторів було побудовано поруч з автомобільними заводами.

"Справа не в субсидіях. Йдеться про продумане планування, постійні зобов'язання та адресну підтримку", — сказав Ян.

У міру реалізації плану "Зроблено в Китаї" було потрібно все більше електроенергії для забезпечення енергоємних фабрик і життя зростаючого середнього класу. Щоб не відставати, Китай будував нові вугільні електростанції, одночасно збільшуючи кількість вітряних і сонячних електростанцій.

Цей "дисонанс" між поновлюваними джерелами енергії і вугіллям, що бурхливо розвиваються в Китаї, призвів до того, що Китай стали представляти одночасно і як кліматичного героя, і як лиходія. Це також означало, що викиди продовжували зростати.

Бум відновлюваних джерел енергії

Через десятиліття після початку реалізації плану "Зроблено в Китаї" перетворення країни в галузі чистої енергетики приголомшують.

"Це справді цікава політика, оскільки вона є 10-річним планом з перетворення на провідного світового виробника чистих технологій, і вони повністю цього домоглися, — заявила Керолайн Ван, керівник відділу із взаємодії з Китаєм в аналітичному центрі Climate Energy Finance. — Вони зробили себе незамінними в новій глобальній економіці".

На частку Китаю припадає половина світової сонячної енергії, половина світової вітроенергетики і половина світового виробництва електромобілів.

"Тільки за квітень було введено в експлуатацію 45,2 ГВт сонячної енергії, що перевищує загальну потужність сонячної енергетики Австралії, — сказала Керолайн Ванг. — Потужності відновлюваної енергетики в Китаї експоненціально зросли, і це також сприяло скороченню споживання вугілля та викидів. Зараз спостерігається структурний спад споживання вугілля". Це вже впливає на кількість викидів.

Нещодавній аналіз Carbon Brief показав, що викиди в країні в першому кварталі 2025 року скоротилися на 1,6%. На Китай припадає 30% світових викидів, що робить це найважливішою віхою в боротьбі зі зміною клімату.

Завдяки неперевершеній економії масштабу, це різке прискорення також призвело до зниження вартості електрифікації в усьому світі та зробило Китай світовим лідером у галузі чистих технологій. Електромобілі китайського виробництва стають дедалі популярнішими на австралійських дорогах, що вже сталося з сонячними панелями й акумуляторами, встановленими в австралійських будинках.

"Китай успішно допоміг решті світу знизити планку для початку переходу. Це полегшує багатьом іншим країнам можливість приєднатися, — сказав Муйі Ян з Ember. — Перехід має бути доступним, інакше він буде вкрай складним для багатьох країн, що розвиваються".

За даними Carbon Brief, експорт чистої енергії з Китаю тільки 2024 року вже скоротив світові викиди за межами Китаю на 1%, і ця тенденція триватиме протягом наступних 30 років.

Керолайн Ванг зазначає, що ця зелена ера також принесла значні економічні вигоди.

"Минулого року ця галузь забезпечила 10% їхнього ВВП — і це всього лише одна галузь, чиста енергетика. Вона обігнала сферу нерухомості, і це багато про що говорить, оскільки ще кілька років тому саме нерухомість була рушійною силою їхньої економіки. Але тепер її обігнала чиста енергетика", — сказала вона.

Енергетична безпека в якості електродержави

Розширення використання відновлюваних джерел енергії в Китаї примітне ще й тим, що воно кардинально відрізняється від курсу іншої світової наддержави — Сполучених Штатів під керівництвом президента Дональда Трампа.

Залишивши осторонь ту шкоду, яку це завдасть клімату, США в змозі повернутися до свого коріння за принципом "бурі, дитинко, бурі", оскільки країна виробляє більш ніж достатньо викопного палива, щоб покрити власні потреби.

У Китаї ситуація інша. Одна з головних причин, через яку країна зробила поворот до електрифікації, — це прагнення позбутися залежності від імпорту викопного палива.

"Я думаю, що тут є якесь глибоке стратегічне мислення... йдеться не тільки про екологічні зобов'язання або міжнародні зобов'язання, і це також не можна повністю пояснити економічною вигодою з точки зору робочих місць та інвестицій, — сказав Ян. — Енергія — це базовий ресурс для економічної діяльності. Енергетична безпека критично важлива, оскільки вона необхідна для підтримки функціонування економіки. Китай вважає стару, традиційну модель зростання, засновану на викопному паливі, нестійкою. І він дедалі менше здатний підтримувати довгострокове процвітання".

Коли світові економіки підсіли на викопне паливо, вони стали залежати від країн, які могли його постачати, а ціни на викопне паливо все більше диктували ситуацію на світових ринках.

"Це походить від проблем 1970-х років, пов'язаних із [нафтовою] кризою, — сказав Йорріт Госенс, науковий співробітник Центру політики в галузі клімату та енергетики в Школі державної політики Кроуфорда при Австралійському національному університеті. — Ось тоді люди дійсно починають думати про енергетичну безпеку, особливо коли ми говоримо про Китай. Китай зазвичай описується як країна, дуже багата вугіллям, але дуже бідна на природний газ і нафту".

Електрифікація змінює ситуацію, і Китай — найбільший у світі імпортер нафти — вже відмовляється від неї завдяки електромобілям.

"Якщо ви сьогодні поїдете в Пекін, то, чесно кажучи, можете стояти на перехрестях із чотирма смугами руху в кожному напрямку, і вулиця буде тихою, як миша. Найгаласливішим об'єктом, що проїжджав повз, буде скрип велосипеда", — зауважив доктор Госенс.

Минулого року імпорт сирої нафти в Китай скоротився вперше за два десятиліття, за винятком нещодавньої пандемії. За даними Міжнародного енергетичного агентства, Китай, як очікується, досягне піку видобутку нафти 2027 року. Це вже впливає на прогнози світового видобутку нафти, оскільки Китай забезпечив дві третини зростання попиту на нафту за десятиліття до 2023 року.

Кінець викопної держави?

У XX столітті домінували країни, багаті на викопне паливо, і багато світових конфліктів точилися за доступ до нього, владу над ним і його експлуатацію. За правильного підходу електрифікація може змінити і це, оскільки більшість країн вироблятимуть власну електроенергію.

"Навіть якщо у вас доволі низькоякісні природні ресурси, із сонячної панелі все одно можна вичавити чимало електроенергії. Це справді змінює геополітику, — сказав доктор Госенс з Австралійського національного університету. хВідновлювана енергія — найбезпечніша форма енергії, оскільки вона просто усуває необхідність в імпорті. Але і вартість теж, вірно? Це стабільна вартість. Ви фіксуєте її одразу після будівництва. Ви знаєте, якою буде ціна на електроенергію. Ви захищені від обох ризиків, якщо використовуєте більше відновлюваної енергії".

Для Австралії, одного з найбільших у світі експортерів вугілля і газу, це може стати великою підмогою, оскільки стрімка електрифікація Китаю прокладає шлях для решти світу.

"Навіть якщо у нас все ще тривають ці кліматичні війни... ми можемо сперечатися про те, як швидко нам слід відмовитися від викопного палива всередині країни, [але] в кінцевому підсумку решта світу вирішуватиме, скільки їм купувати нашого вугілля, газу і залізної руди, — сказав доктор Госенс. — Я думаю, що найбільший ризик — це те, що ми не зможемо до чогось підготуватися і що ці зміни відбудуться набагато швидше, ніж ми зараз очікуємо".

На думку Керолайн Ванг з Climate Energy Finance, в інтересах Австралії тверезо оцінювати, що відбувається в Китаї:

"Я думаю, що розрив між Австралією та іншими західними країнами полягає в знаннях і розумінні. Китай — складна країна... у неї є і плюси, і мінуси. У сфері енергетичного переходу, яка сповнена складнощів, Австралії вкрай необхідно, відповідно до наших стратегічних національних інтересів, розуміти, що відбувається в Китаї".

Пошук надії в національних інтересах і безпеці може здатися дивним, але, на думку Ван, трансформація Китаю дає їй змогу оптимістичніше дивитися на кліматичну кризу.

"Це найбільше джерело викидів у світі, країна з найбільшим населенням. Якщо їм вдалося домогтися цього за такий короткий час — за десятиліття — це свого роду досягнення, якого ми не бачили в жодної іншої країни. І це дуже надихає. Бачачи це на практиці, я вселив надію в інші країни, включно з Австралією... Є чому повчитися", — прокоментувала вона.

Раніше писали, як зросли ціни на полікремній у Китаї через зусилля уряду по боротьбі з надлишковими виробничими потужностями. Всього за тиждень вартість сировини зросла на 15%, при цьому найдорожчий продукт коштував 41 700 юанів (5809 доларів США) за тонну.