"Путін хвалив себе дорогою додому": на Заході аналізують історичний саміт на Алясці

Планувалося, що жодних документів за результатами першої за роки особистої зустрічі Дональда Трампа та Володимира Путіна підписано не буде. Утім, усні заяви лідерів не внесли жодної ясності в те, що відбулося у п’ятницю на очах всього світу.

Що про зустріч на Алясці пишуть ЗМІ на Заході — проаналізувала міжнародна оглядачка "Телеграфу" Ольга Кирилова.

Трамп вивів Путіна з ізоляції

Колумніст із міжнародних справ видання Politico Джеймі Деттмер зазначає: те, що сталося на Алясці, можна порівняти із зустріччю старих друзів.

"Відтоді, як Дональд Трамп і Володимир Путін зійшли з літаків на авіабазі часів Холодної війни поблизу Анкориджа, їхні публічні жести були напрочуд дружніми: президент США аплодував російському керманичу, вони обмінялися усмішками, поплескуванням по плечу, жвавою, але явно приязною розмовою на червоній доріжці.

А потім, після прольоту американської авіації, сталася приголомшлива протокольна сенсація: Путін піднявся в "Звіра" — офіційний автомобіль президента США — і вони разом вирушили на ключовий саміт у лімузині.

Російський лідер виглядав у захваті. І мав усі підстави", — пише Деттмер.

Він нагадує: підготовку до саміту супроводжували десятки тривожних прогнозів що Трамп поступиться хитрому колишньому агенту КДБ та дозволить йому зробити гігантський крок уперед у плані підкорення України — і розколу й без того крихкого Заходу, посваривши Америку з Києвом та європейськими союзниками.

"Хоча цього не сталося й Україну не "здали", Путін, схоже, все ж отримав максимум від цієї зустрічі.

Він домігся зустрічі, попри те, що перебуває в розшуку за воєнні злочини, і був зустрінутий на американській землі як друг, а не як лідер держави-ізгоя, яка вторглася на територію суверенної сусідньої країни.

І він отримав усе це, не погодившись на жодні серйозні поступки наперед, зокрема на припинення вогню, — і залишив Анкоридж, так і не зобов’язавшись до перемир’я, хоча Трамп під час їхньої спільної пресконференції заявив, що російський колега нібито прагне врятувати тисячі життів. Очевидно, не так вже й прагне", — йдеться у колонці.

На думку Деттмера, нашвидкуруч організований саміт на Алясці навряд чи міг повторити Ялту, де Йосип Сталін тиснув на фізично виснаженого та знесиленого Франкліна Рузвельта й буркотливого Вінстона Черчилля, аби перекроїти карту Європи між Заходом і СРСР.

Це також не стало проривом на кшталт Рейк’явіка, де 1986 року Рональд Рейган і Михайло Горбачов заклали підвалини для майбутніх угод з контролю над ядерними озброєннями, що сприяло відлизі Холодної війни.

На думку досвідчених спостерігачів — від Фіони Гілл, колишньої радниці Трампа з питань Росії, до Майкла Карпентера, колишнього старшого директора з європейських справ у Раді національної безпеки при президентові Джо Байдені, — зустріч на Алясці була помилкою.

"Саміт легітимізував його на світовій арені", — сказав Карпентер.

Зокрема, Кремль і підконтрольні йому ЗМІ вже поспішають показати, що саміт був не стільки про Україну, скільки про Путіна й Трампа — "двох лідерів великих держав, які разом визначають обриси глобального майбутнього".

"Не було жодних ознак того, що Путін готовий відійти від своєї головної мети — контролювати Україну, країну, яка, на його думку, взагалі не повинна існувати", — підкреслює Джеймі Деттмер.

Великий дипломатичний ризик

Американська газета The New York Times публікує матеріал під назвою "Трамп і Путін продемонстрували дружбу, але не досягли угоди".

"Та якщо суттєвого прориву не було, то атмосфера справді вражала. Президент розстелив буквально червону доріжку й навіть аплодував, вітаючи Путіна, який перебуває під американськими санкціями та має міжнародний ордер на арешт за воєнні злочини…

Під час спільного виступу за трибунами на авіабазі "Ельмендорф-Річардсон" лідери не шкодували компліментів одне одному", — йдеться у матеріалі.

На думку журналістів, завершилася зустріч на Алясці в атмосфері невизначеності.

"Трамп туманно послався на "домовленості" з деяких, але не всіх питань, а Путін висловився ще більш ухильно, заявивши, що вони досягли "порозуміння". Жоден із них не пояснив деталей і не відповів на запитання журналістів".

При цьому зустріч стала для Трампа великим дипломатичним ризиком — чимось таким, на що не наважилися б його попередники, — і водночас перемогою для Путіна, якого на Заході не приймали роками, а тепер фактично звільнили від дипломатичної ізоляції.

"Фактично важко уявити подію, яка могла б краще скластися з точки зору російського лідера: він не дав жодних публічних зобов’язань припинити агресію проти України, натомість його зустрічали як бажаного друга.

Трамп не поклав на Путіна відповідальність за початок кривавої війни й залишив саміт, навіть не згадавши про санкції, якими ще кілька годин тому погрожував у разі відсутності домовленостей.

Образи, що постали після зустрічі на Алясці, стали знаковими для історії американо-російських самітів. Путін, який із 2007 року не приїжджав до США поза рамками засідань ООН і перебуває під американськими санкціями з 2022 року, був запрошений на військову базу, що розташована на передовій оборони американської території від можливої російської агресії", — йдеться у статті.

Та російський лідер був не єдиним автократом, якого Трамп у п’ятницю звільнив із дипломатичної ізоляції. По дорозі до Аляски президент зателефонував самопроголошеному президенту Білорусі Олександру Лукашенку — "одному з найдовше правлячих диктаторів у світі та фігурі, якої американські й європейські лідери тривалий час уникали".

Трамп не піддався на лестощі

Консервативна газета The New York Post публікує думку експерту Інституту Мангеттена Дугласа Мюррея.

"Як відомо українцям, добросусідські стосунки не належать до сильних сторін Путіна.

Проте саме з посиланням на те, що США і Росія є сусідами, Путін розпочав учора свою розмову з президентом Трампом на Алясці. На червоній доріжці в аеропорту він, як повідомляється, сказав Трампу: "Добрий день, шановний сусіде. Дуже радий бачити вас здоровим і живим".

Пізніше, під час спільної пресконференції, російський президент прокоментував свої попередні висловлювання: "Я вважаю, що це дуже добросусідське".

Звичайно, зустріч двох лідерів відбулася лише через відсутність у Путіна добросусідських якостей", — пише Мюррей.

За спостереженням експерта, Трамп був обережний і не піддався на лестощі.

"Протягом спільної пресконференції, поки Путін говорив, Трамп зберігав своє уважне, вдумливе обличчя. Він знає, що навіть посмішка в невідповідному місці може бути фатальною, коли маєш справу з таким партнером по переговорах, як Путін.

І не лише через людину, яка стояла поруч із ним на сцені, а й через світові ЗМІ, розташовані перед ними обома, багато з яких із задоволенням відновили б меми про "ляльку Путіна", що гуляли з 2016 по 2020 рік.

Розуміючи, що кожен жест, слово й рукостискання будуть прискіпливо розбирати, Трамп організував зустріч і контролював її на своїх умовах", — йдеться у матеріалі.

Автор зазначає: Путін відомий як майстер маніпуляцій під час зустрічей зі світовими лідерами. Він любить збивати людей з пантелику або робити так, щоб виглядати більш значущим.

"На летовищі Трамп подбав про те, щоб не вітати Путіна надто тепло, але й не бути занадто суворим.

Трамп був на Алясці, щоб укласти угоду. Чи був там Путін заради того ж самого — на те вони й зібралися подивитися.

Але в майстерному театральному жесті над головами Трампа й Путіна, коли вони йшли на першу фотосесію, пролетів американський стелс-бомбардувальник B-2.

Трамп зупинився, щоб підняти голову й віддати належне літаку, ніби кажучи: "Ого — хто б міг подумати. Один із тих американських літаків, що щойно знищили іранські ядерні реактори. Пам’ятаєте їх?"

Дві з половиною години лідери провели за зачиненими дверима, і вже сам факт, що вони обидва вийшли разом, був сигналом", — вважає Мюррей.

На переконання експерта: якщо Трамп та Путін матимуть подальші зустрічі, які зможуть допомогти припинити війну, "це може бути добрим знаком".

"Під час своїх довгих заяв (набагато довших за виступ Трампа) Путін говорив про те, скільки спільного мають Росія й Україна, які в них зв’язки та корені.

Трампу варто це пам’ятати. Путін може прикидатися, що має з тобою найкращий зв’язок. І все одно спробує тебе розчавити".

Найгірші побоювання не справдилися

Видання Bloomberg називає саміт на Алясці "безрезультатним".

"Обидва президенти залишили багато чого несказаним наприкінці безрезультатного саміту в Алясці — зокрема, вони не згадали про припинення вогню в російській війні в Україні, що було заявленою метою Трампа на початку переговорів. Їхня зустріч завершилася однією з найкоротших пресконференцій, які Трамп коли-небудь проводив.

Довгоочікувана подія здивувала відсутністю сенсацій і незвичною стриманістю президента, який сім років тому в Гельсінкі поступився Путіну. Цього разу вони не відповідали на запитання журналістів, які заповнили зал в Анкориджі, залишивши їх гадати про деталі інтригуючої угоди, про яку вони згадали, але не розкрили", — йдеться у матеріалі.

На цю мить найгірші побоювання України не справдилися — Трамп нічого не "віддав" Путіну, принаймні публічно.

"Але це може швидко змінитися протягом вихідних, коли президент України Володимир Зеленський почне складати уявлення про те, що Трамп і Путін обговорили під час майже тригодинної зустрічі".

При цьому журналісти згадують про "численні натяки на задоволення Росії".

"Путін захопив ініціативу, першим виступивши за трибуною поруч із Трампом, що зазвичай є привілеєм господаря.

Російський лідер говорив про "порозуміння", якого він досяг із Трампом, і яке, за його словами, може навіть відкрити двері до завершення війни, яку він розпочав.

Потім Путін видав попередження: "Ми очікуємо, що Київ та європейські столиці сприймуть усе це конструктивно і не створюватимуть перешкод, не намагатимуться порушити запланований прогрес через провокації чи закулісні інтриги", — сказав він.

Для України не стало заспокоєнням й інтерв’ю Трампа Шону Генніті з Fox News, де він відкрито поклав відповідальність на Зеленського "зробити це". Він сказав, що може бути присутнім на зустрічі між українським лідером і Путіним, але не дав повного зобов’язання і так і не повідомив жодних деталей того, що обговорювалося".

"Ми знаходимося на ранній стадії покерної гри", — сказав Bloomberg Бенджамін Дженсен, старший науковий співробітник відділу оборони та безпеки Центру стратегічних та міжнародних досліджень.

Запросивши російського президента на американську землю та давши йому аудієнцію, Трамп уже забезпечив дипломатичну перемогу для лідера-автократа, який став міжнародним ізгоєм. Путін, за усіма ознаками, нічим натомість не поступився.

Миротворець Трамп

Американське видання The Hill пише про те, що п’ятнична зустріч була ретельно зрежисована, щоб підкреслити образ Трампа як миротворця. І задній план зустрічі, і пресконференція супроводжувалися слоганом "У прагненні миру".

Цього тижня Білий дім трубив про схвалення [Трампа] на Нобелівську премію миру від різних світових лідерів, включно з главами держав Ізраїлю, Камбоджі, Пакистану, Вірменії та Азербайджану — усі вони брали участь у конфліктах, які Трамп допоміг завершити.

Проте Трамп не зміг зупинити війну в Україні або дві інші великі війни у світі: війну Ізраїлю з ХАМАС у Газі, де панує масовий голод, або жорстоку громадянську війну в Судані".

Крістіна Гук, асистентка професора з управління конфліктами в Університеті Кеннессо, вважає, що підхід Трампа до Путіна, здається, не працює.

"Розмови Трампа про "прогрес" виглядають спрямованими на створення імпульсу, але фундаментальна перешкода залишається: Путін відмовляється визнавати суверенітет України та демократичне право її народу обирати своє майбутнє. Поки це не зміниться, дипломатія переважно є театром", — сказала вона.

"Поки США не застосують реальний тиск, щоб відігнати Путіна від його максималістських амбіцій і змусити його поважати суверенітет та територіальну цілісність України, Росія обиратиме продовження війни".

Перекладання відповідальності на Зеленського?

Британська газета The Times зазначає, що довгоочікуваний саміт, який розпочався з усмішок та жартів, завершився безрезультатно — без припинення вогню для України і навіть без узгодження місця наступного саміту, на якому президент США хотів укласти мирну угоду.

"Попри те, що Трамп приверну увагу всього світу та влаштував помпезне прибуття по червоній доріжці і проліт літаків для свого гостя на початку саміту, він завершив усе після нетипово коротких трьох із половиною хвилин і відмовився відповідати на жодне запитання.

79-річний президент виглядав втомленим після семигодинного перельоту, за яким послідували три години інтенсивних переговорів, і його виснаженість відчувалася у бальному залі військової бази, де проходила прес-конференція, яку він, здавалося, хотів покинути якомога швидше.

Трамп зробив загрозливу заяву, що угода можлива, але тепер від Зеленського залежить, чи буде процес продовжуватися — можливо, це ознака того, що незапрошений лідер країни, яка опинилася під прицілом Росії, може стати цапом-відбувайлом за провал американської мирної ініціативи.

Наразі вона, здається, ще жива, але перебуває у скрутному становищі, тоді як війна в Україні триває", — вважає автор статті Девід Чартер.

Коли Путін запросив Трампа на наступну зустріч до Москви, це було чіткою спробою зосередити діалог на відновленні відносин США та Росії, й не занадто заглиблюватися в тему України.

"Адже для Зеленського неможливо приїхати до російської столиці, щоб долучитися до обговорення долі своєї країни… Путін вирушив у довгий переліт назад до Москви, очевидно, знову ухилившись від "серйозних" економічних санкцій, які Трамп погрожував запровадити до минулого тижня, але відтермінував через переговори".

На думку Чартера, результат саміту не був задовільним для мирного процесу в Україні, але "також залишає перспективу зближення США та Росії невизначеною, в очікуванні наступного кроку Трампа".

"Чи нарешті він стане жорсткішим щодо Росії і погодиться на суворіші санкції? Чи тиснутиме на Зеленського та європейців, щоб вони погодилися на умови, підготовлені на Алясці? Чи виявиться його бажання відновити економічні відносини США та Росії сильнішим за прагнення до миру?

Не було жодних потисків рук чи спільних жартів, коли двоє лідерів зі своїми оточеннями роз’їхалися у протилежні боки додому, залишивши після себе більше запитань, ніж відповідей, у холодний літній день на Алясці", — підкреслює журналіст.

Невідповідність у делегаціях

Британський телеканал SkyNews публікує думку своєї кореспондентки в США Марти Келнер: "Трамп організував саміт, створений для телебачення, але Путін, здалося, був тим, хто тягнув за ниточки".

"Дональд Трамп приземлився на базі "Елмендорф-Річардсон" з наміром через кілька годин вилетіти звідти як миротворець і посередник у переговорах. Натомість він повертається до Вашингтона, дозволивши міжнародному ізгою повернутися з вигнання і, здається, отримавши за це дуже мало.

Якби президент Володимир Путін з'явився на злітно-посадковій смузі багатьох аеропортів світу, його, теоретично, могли б одразу ж заарештувати. Адже це людина, яку розшукує Міжнародний кримінальний суд за підозрою у воєнних злочинах, зокрема за підозрою у викраденні українських дітей", — пише Келнер.

Під час фінальної пресконференції президентів не було жодної згадки про будь-яку наступну зустріч з Володимиром Зеленським, як було обіцяно. І жодного слова про головне питання — режим припинення вогню.

"Трамп є продюсером власного президентства, і цей саміт був ретельно зрежисований, зроблений для телебачення, навіть якщо його організували поспіхом.

Але саме Путін, здавалося, тягнув за нитки. Журналісти кричали йому запитання про те, чи недооцінив він Україну, і про вбивства цивільного населення.

Але він зробив вигляд, що не чує. І у його присутності Трамп — який так любить говорити — теж тримався мовчки.

Було помітне й невідповідність у делегаціях.

Путін був разом зі своїм сивим і загартованим міністром закордонних справ Сергієм Лавровим, ветераном таких подій і хитрим переговорником.

Трамп сидів поруч зі своїм старим гольф-другом Стівом Віткоффом, агентом з нерухомості, який тепер є його спеціальним посланцем з мирних переговорів", — зазначає журналістка.

Та нагадує: напередодні зустрічі Трамп обіцяв "серйозні наслідки" для Росії, якщо Путін не погодиться на припинення вогню. Немає жодних ознак, що це сталося.

Проте Трамп виступив на Fox News і захоплено говорив про нього, стверджуючи, що Путін "говорив дуже щиро", і Трамп вірить, що російський президент справді має бажання завершити війну в Україні.

"Трамп аплодував Путіну під час прибуття до Аляски, і російський президент, мабуть, хвалив себе дорогою додому".