Театр на Алясці: Трамп і Путін ставлять під загрозу Україну та Європу — Bloomberg

Путіну вдалося виконати своє головне завдання — забезпечити собі можливість продовжувати наступ в Україні без покарання з боку США. Про "крайній термін" 8 серпня, принаймні на цей момент, можна забути. І який би частковий начерк угоди не узгодили між собою лідери США і Росії, він досить сприятливий для Москви — для того, щоб Путін попередив Україну і Європу не вставати на його шляху.

На Заході й у США, зокрема, продовжують обговорювати результати саміту на Алясці, зазначаючи, що він би міг стати історичним, але мав дещо інші результати. Зустріч, яка розчарувала світ, проаналізував 16 серпня, у суботу, у виданні Bloomberg Марк Чемпіон —, колумніст, який висвітлює події в Європі, Росії та на Близькому Сході.

Дві версії Трампа

Можливо, мине ще чимало часу, перш ніж ми дізнаємося, про що говорили на Алясці президенти Дональд Трамп і Володимир Путін. Але багато чого можна зрозуміти з двох слів, так і не вимовлених під час ретельно зрежисованої, без запитань журналістів, спільної прес-конференції, яка завершила переговори: "припинення вогню" і "санкції".

В Анкорідж могли приїхати два Трампи, і важко переоцінити, як багато залежало від того, хто з них з'явиться, включно з майбутнім України, безпекою Європи, благополуччям трансатлантичного альянсу і захистом, який він надає членам Організації Північноатлантичного договору, які перебувають під прицілом Росії.

Один Трамп був тією версією, яка довгий час плекав свого роду підліткову закоханість у свою російську протилежність. За чверть століття перебування в Кремлі Путін домігся багато чого з того, що Трамп, безсумнівно, прагне створити в США: державу, економіку і ЗМІ, що обертаються навколо нього. Саме цей Трамп на попередньому саміті в Гельсінкі повірив Путіну на слово щодо висновків американських спецслужб про те, чи намагалася Росія вплинути на президентські вибори у США 2016 року.

Це та сама людина, яка неодноразово повторювала кремлівську пропаганду щодо України, зокрема про те, що вона є агресором на своїй власній території, відповідальною за початок (а отже, і за припинення) російського вторгнення у свою країну.

Але останнім часом з'явилася і друга версія Трампа, народжена розчаруванням після того, як Путін відплатив за ці лестощі, проігнорувавши заклики США до припинення вогню і збільшивши темпи і жорстокість війни. Цей Трамп визнав, що Росія "підштовхує" його до цього. Він висунув ультиматум на 8 серпня, згідно з яким Москва має запровадити потенційно дороговартісні санкції, якщо не буде досягнуто прогресу в справі досягнення миру. А коли він погодився відкласти цей термін на користь саміту, він пригрозив "дуже серйозними наслідками" в разі невдачі.

Трамп також пообіцяв занепокоєним європейським та українським лідерам, що він продовжить вимагати припинення вогню і подальших переговорів, на які Зеленський давно погодився.

Однак у п'ятницю в Анкориджі не було помітно жодних ознак того, що Трамп, який виступає за мир за допомогою сили, з'явиться на полі бою. Про припинення вогню, яке мало стати ключовою метою Трампа на саміті, не згадувалося, поки в суботу в публікації Truth Social Post він не заявив, що прийняв путінський формат переговорів про повне врегулювання конфлікту, незважаючи на війну, що триває. За словами Трампа, Зеленський і європейці були в захваті, коли він повідомив їм цю новину. У мене є сумніви, пише колумніст.

Не було жодних згадок про додаткові санкції, доки в інтерв'ю Шону Хенніті президент США не відповів, що тепер йому не потрібно думати про них, принаймні, протягом кількох тижнів.

Жодних ознак "вкрай суворих наслідків" або їхньої загрози не спостерігалося. Путін — звинувачений військовий злочинець! — натомість отримав червону доріжку, дружнє поплескування по плечу і приватну поїздку на "Звірі" — лімузині президента США. Крім того, він отримав можливість вийти з дипломатичної ізоляції, не відповідаючи на запитання міжнародних ЗМІ.

Зробити Україну винною?

Поки ще занадто рано говорити напевно, чи була це зрада, якої Зеленський і його європейські союзники побоювалися з того моменту, як Трамп погодився зустрітися з Путіним наодинці. Проте є підстави побоюватися найгіршого в коментарях Трампа про припинення вогню: за дві з половиною години переговорів він не просунувся ні на крок до врегулювання, яке Україна може або повинна прийняти. Але, проте, тепер він виставить Київ головною перешкодою на шляху до миру, вбиваючи глибокий клин між США та їхніми традиційними європейськими союзниками. Ба більше, Трамп заявив, що тепер Зеленському доведеться укласти угоду.

Якщо це так, то цей поспішно скликаний саміт не потребував звичайних виснажливих тижнів або місяців підготовки, тому що його функція була суто театральною: створити сцену, на якій Трамп міг би почати перезавантаження відносин між США і Росією, що від самого початку було його пріоритетом.

Що стосується України, то в цьому випадку президент США скористається закритими переговорами на Алясці, щоб заявити про повну готовність до миру, перш ніж умити руки. Це позбавить його необхідності чинити тиск на Путіна, який так очевидно необхідний, щоб переконати російського лідера припинити кровопролиття і почати переговори про справжнє врегулювання.

Невикористані можливості

Напередодні саміту Марк Чемпіон писав про можливості Трампа — у нього справді є інструменти, щоб підштовхнути Путіна до врегулювання, один з яких — його відмова від традиційних норм зовнішньої політики США щодо підтримки автократів. Конкретніше — Трамп може виконати свою неодноразову погрозу запровадити вторинні санкції щодо покупців російської нафти, включно з Китаєм, Індією та Туреччиною. Як повідомляв Bloomberg, військова економіка Путіна, що підживлюється боргами, стає дедалі крихкішою, і високопоставлені представники уряду і центробанку виступили з публічними попередженнями. Різке падіння доходів від експорту нафти може заподіяти реальний біль.

Трамп також може посилити фінансові санкції, перекривши доступ до доларових клірингових систем, якими все ще користуються деякі російські банки. Хоча самі лише санкції навряд чи змусять Путіна припинити війну, але вони можуть створити умови для інших форм тиску, які це зроблять.

У Трампа були засоби для цього від самого моменту вступу на посаду. І він ще може вирішити припинити "підштовхувати себе", оскільки п'ятничний саміт підготував ґрунт для нового, набагато жорсткішого підходу до його кумира в Москві. Але якщо це так, то ніщо з побаченого на Алясці не видало його намірів.

Щоправда, американська сторона організувала загрозливий проліт — американський стелс-бомбардувальник B-2, супроводжуваний винищувачами F-35, — але на цьому все й закінчилося.

Нагадаємо, зустріч Трампа і Путіна відбулася 15 липня в Анкориджі, штат Аляска. Завершилася без результатів, на які розраховували Україна, Європа і США — угоди про припинення вогню немає. І хоча американський президент оцінив зустріч на "10 з 10", західні медіа вважають, що це було ганьбою для Штатів. Журналісти, які працювали в полі, розповідали: склалося враження, ніби Путін прийшов, продавив свою позицію і пішов.