Їм заздрила Європа: як побудували свою імперію українські цукрові магнати Симиренки

Чим прославилися і як починали Симиренки?

Патріархом родини був Степан Симиренко, який був кріпаком й онуком козака Андрій, який відмовився присягати російській імператриці у вірності, дізнався 24 Канал.

Втім син Степана, Федір Симиренко, зміг викупити себе та всю свою родину з кріпацтва й стати тогочасним мультимільйонером.

• Почався шлях Федора Симиренка як підприємця з оренди млинів: він разом з майбутнім тестем, Степаном Яхненком, змогли орендувати на Черкащині декілька млинів (йдеться про Вільшанські млини). Заробляли з того, що продавали борошно.
• Попри те, що Федір Симиренко був кріпаком у графа Воронцова, він встигав працювати ще й на млинах. І саме завдяки цьому він зміг викупити всіх родичів з кріпацтва.
• Після викупу Симиренки та Яхненки розпочали власний бізнес й створили на той час прототип теперішніх агропромислових спілок – "Брати Яхненки та Симиренки".
• Займалися родини продажем зерна, худоби та сільськогосподарської продукції. Крім того, будували нові млини.

Цікаво! Як зазначається на сайті Інституту історії України, за посухи у 1830-ті роки протягом 3-х місяців Яхненки та Симиренки надавали прихисток та годували близько 10 тисяч селян, що голодували. За часів Кримської війни вони надали 1 тисячу рублів та постачали хліб й провіант як допомогу російським військам, ставши меценатами.

Як виник перший цукровий завод в Україні?

На простому підприємництві Симиренки та Яхненки не зупинилися. У 1842 році вони побудували в Україні та Російській імперії перший паровий пісково-рафінований завод, себто цукровий завод. Особливістю такого заводу було те, що він виробляв з буряків додатково очищений рафінад.

Це стало проривом й за 5 років Симиренки відкрили ще один такий завод у Городищі, Черкаської області. Він щорічно давав прибутку від 50 до 150 тисяч рублів й виробляв 61,6% цукру України.

Завод став найбільшим заводом у Європі на ті часи, а всі селяни, що працювали там, отримували платню.

Чим були відомі сини Федора Симиренка?

• Платон Симиренко

Відомо, що перший син Федора Симиренка здобув освіту спочатку в приватному пансіоні Одеси, а потім навчався у Франції, вивчаючи цукрове виробництво. Він став технічним керівником фірми "Брати Яхненки та Симиренки".

Платон, як і батько, також збудував власний бізнес, спорудивши машинобудівний завод у Млієві, який виробляв обладнання для цукроварень. А ще, цей завод випустив перші металеві пароплави, що перевозили по Дніпру товари.

Якщо ж говорити про просвітницьку діяльність Платона, то він знав Тараса Шевченка й мав з ним дружні стосунки. Крім того, саме він допоміг письменнику видати останнє прижиттєве видання "Кобзаря".

А син Платона, Левко Симиренко, став ученим-помологом, тобто досліджував сорти плодових та ягідних рослин. Він був заарештований за революційну діяльність й засланий до Сибіру на 8 років.

Зауважте! Саме Левко впровадив у виробництво власний сорт зимових яблук відомі, як Симиренки.

• Василь Симиренко

Натомість другий син Федора, Василь Симиренко, був відомим технологом. Він також, як і Платон, був меценатом, зокрема допомагав коштами Товариству підмоги української науки, літератури і штуки.

Василь навіть заповів цьому Товариству через фундацію свій маєток, який коштував на той час 10 мільйонів рублів.

Як справа Симиренків добігла кінця?

• Все почалося зі смерті одного із засновників бізнес-імперіїСимиренків-Яхненків, Степана Яхненка. Відтак, всі спадкоємці забажали поділу майна.
• Ще одним викликом для підприємства стало те, що з'явилися нові гравці на ринку цукру, що створило неабияку конкуренцію.
• Стерно основної частки бізнесу для запобігання банкрутству було передано Платону Симиренку, але це не врятувало імперію.
• Почала зростати заборгованість фірми, а взимку 1862 року ситуація стала невиправною, бо у той рік російський уряд заборонив оплачувати кредити борговими паперами. Тепер потрібна готівка. Це завело спілку "Брати Яхненки та Симиренки" ще у більшу скруту.
• Компанію вдалося тримати до 1880-х років, а тоді збанкрутував їхній останній кредитор. Відтак, один із наймогутніших цукрових заводів припинив своє існування в 1887 році.

Якесь продовження справи батька намагався відновити Василь Симиренко, заснувавши на руїнах фірма "Брати Яхненки і Симиренко" невелику власну справу.

Для створення свого цукрового виробництва йому довелося відмовитися від спадщини, адже це означало відмовитися й від частки боргів.

Втім бізнес Василя Симиренка вже не зміг повторити величі виробництва спілки "Брати Яхненки і Симиренко".