Україна та Європа не повинні дати Трампу змусити себе до поспіхом підготовленої угоди - німецький експерт

Президент США Дональд Трамп прагне швидкої угоди щодо завершення війни в Україні, а відтак може спробувати посилити тиск на Київ і Європу, які не повинні дати вбити клин між собою і США.

Про це в коментарі Укрінформу заявив експерт з української тематики при Німецькій раді з питань зовнішньої політики (DGAP), історик Вільфрід Їльґе.

«Стає очевидним, що Трамп прагне швидкої «угоди» без достатньої підготовки, що ускладнить для України та європейців належне представництво їхніх інтересів… Крім того, Путін прагне розділити європейців та Україну з одного боку, та США з іншого», - зазначив Їльґе і нагадав, як на пресконференції минулої п’ятниці Путін закликав європейські столиці «конструктивно підтримати переговори на Алясці та утриматися від провокацій та інтриг», які, мовляв, можуть підірвати досягнутий прогрес.

Їльґе зауважив, що з урахуванням того, що Трамп в інтерв'ю Fox News порадив українському лідеру укласти угоду та сказав, що Росія є «великою державою», а Україна - ні, схоже, що американський президент відмовився від своєї ж вимоги всеохоплюючого припинення вогню як передумови для початку переговорів, і існує ризик того, що адміністрація США знову зробить винуватцем Президента Зеленського, якщо Україна не зможе погодитися з пунктами, які, можливо, вже давно були підготовлені або узгоджені між адміністрацією Трампа та Москвою без участі України.

Також очевидним, на думку експерта, стає те, що Трамп не сприйняв серйозно або принаймні частково проігнорував деякі принципи, які європейці та Україна намагалися донести до нього минулої середи.

На думку експерта, зустріч на Алясці водночас продемонструвала, що Трамп і Путін мають абсолютно різні цілі та інтереси: Трамп хоче швидкого миру та Нобелівську премію, а також швидко вирішити проблему російської агресивної війни. Водночас нормалізація відносин із Москвою здається Трампу та його команді важливішою, ніж Україна та справедливий мир. Наслідки «угоди» він хоче лишити європейцям, переконаний Їльґе.

Путін натомість переслідує не лише короткострокові, а й довгострокові цілі: він хоче всю Україну. «Угода» - це лише один з елементів уникнення сварки зі США та водночас створення сприятливих умов у війні, щоб затягнути Україну до своєї сфери впливу або повністю підкорити її. Путін хоче знову зробити Росію світовою державою, нарівні зі США та Китаєм. Для досягнення цього йому потрібні кращі відносини зі США та домінування в Європі.

«Трамп і його команда не зрозуміли або не бажають зрозуміти, що це становить загрозу не лише безпеці в Європі, але й для США», - застеріг експерт.

У нього викликає занепокоєння і те, що Путін та його команда, ймовірно, скористалися можливістю представити на Алясці свою точку зору на причини «кризи» за відсутності України та європейців.

«І є ознаки того, що йому це вдалося… Оскільки розуміння поглядів Кремля на Україну поширене серед команди Трампа та деяких його прихильників, а досвід щодо Росії обмежений, є підстави побоюватися, що Путін, можливо, досяг успіху», - вважає Їльґе.

На підтвердження своїх слів він згадує, як Путін заявив, що російська сторона визнає зусилля адміністрації США та особисто президента Трампа щодо досягнення вирішення «українського конфлікту» та його «бажання заглибитися в суть і зрозуміти його причини».

Путін зустріччю на Алясці виграв додатковий час і продовжує війну, не боячись жорсткіших наслідків з боку США найближчим часом, каже Їльґе. Перемовини безпосередньо щодо мирної угоди, а не початок переговорів лише після всеохоплюючого припинення вогню, також може полегшити Путіну виграш додаткового часу.

Водночас, додав аналітик, є деякі позитивні новини. Наприклад, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц повідомив після подальшої телефонної розмови із Трампом, що США братимуть участь у гарантіях безпеки для України, а прем‘єр-міністр Італії Джорджії Мелоні оголосила, що Трамп прийняв італійську ідею колективного захисту для України, подібного до статті 5 НАТО, що не передбачає членство України в Альянсі та, як повідомлялося в ЗМІ, який буде надано лише за умови підписання мирної угоди Зеленським. Те саме стосується новини про те, що Путін нібито готовий вести переговори на основі поточної лінії фронту, хоча тут досі бракує важливих деталей, визнає Їльґе.

Він рекомендує європейцям зараз не поступатися своїми принципами та ще більше зміцнювати свою єдність. Вони повинні розширити та прискорити військову підтримку України, особливо зараз: це стосується, наприклад, протиповітряної оборони та постачання далекобійної зброї. Наявні далекобійні можливості власного виробництва України, як-от ракети середньої дальності та безпілотники ракетного типу, слід масштабувати шляхом фінансування (при зменшенні бюрократичних процедур) промислових потужностей України. Про це вже домовлено, наприклад, з Німеччиною. Важливими також є більш ефективні санкції та заходи проти російського енергетичного сектору, особливо щодо експорту російської нафти через Балтійське море.

Щоправда, визнав експерт, більша військова підтримка та санкції можуть призвести до розбіжностей з адміністрацією США, яка тепер хоче остаточно укласти «угоду».

«Тим не менш, європейці повинні твердо стояти на своєму й чітко дати зрозуміти Трампу та його адміністрації, що йдеться про людей (на окупованих Росією територіях), а не лише про території, і що лише міцний та справедливий мир для України служить європейській та міжнародній безпеці, а отже і інтересам Сполучених Штатів. Якщо цього не станеться, Трамп увійде в історію не як миротворець, а як слабкий президент, який неодноразово дозволяв безжальному імперіалісту використовувати себе», — підкреслив Їльґе, додавши, що доводити, що він сильний лідер після Аляска Трампу легше не стало.

Він зазначив у цьому контексті, що Путіна, винуватця агресивної війни, якого розшукує Міжнародний кримінальний суд з ордером на арешт, прийняли на Алясці з усіма протокольними почестями і він зміг прорвати свою міжнародну ізоляцію, що само по собі стало успіхом для Кремля. Експерт зауважив, що він успішно позиціонував себе як конструктивного партнера, який «хоче вирішити проблему» та таким чином, зміг зберегти та навіть стабілізувати встановлені з командою Трампа відносини. Трамп, зі свого боку, навряд чи буде готовий запровадити ще жорсткіші санкції проти Росії або подальші вторинні санкції після саміту, який він оцінив як «дуже теплу зустріч».

Як повідомляв Укрінформ, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн вирушить із Зеленським до Вашингтона. Також канцлер ФРН Фрідріх Мерц , генсек НАТО Марк Рютте та президент Фінляндії Александер Стубб відвідають Вашингтон.

Фото Укрінформу можна купити тут