/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Fbea5fbd83cb0f4a245f9fe75d7053d35.jpg)
Був період, коли тут усе знімали кац*пи, – інтерв'ю з Тонею Хижняк зі "Спіймати Кайдаша"
Минулого тижня завершилися зйомки сімейної комедії "Потяг до Різдва", наразі крайньої роботи за участі Хижняк. У фільмі вона грає закохану колегу одного з головних героїв, і спільна поїздка має розставити все по місцях у їхніх стосунках. Ми поговорили з акторкою на знімальному майданчику та розпитали її про зйомки різдвяного фільму влітку, стервозних героїнь та чи на часі розважальне кіно – читайте в ексклюзивному інтерв'ю для Кіно 24.
Інтерв'ю з зіркою "Спіймати Кайдаша" Антоніною Хижняк
Розкажіть про вашу героїню у комедії "Потяг до Різдва".
Це така цікава дівчинка – йде напролом, досягає того, чого хоче, інколи не зовсім адекватними методами. Знаєте, є такі темпераментні люди, з яких енергія б'є ключем, які йдуть навпростець до своїх цілей.
Антоніна Хижняк на зйомках фільму / Фото Пресслужба
Нагадаємо, що "Потяг до Різдва" – це продовження наразі найкасовішого українського фільму 2025 року "Потяг у 31 грудня". Нова історія у легкій формі нагадує українські традиції святкування Різдва й обіцяє стати щорічним улюбленцем глядачів, які збираються у сімейному колі під час зимових свят.
За сюжетом, волею випадку напередодні Різдва в один потяг сідають абсолютно різні пасажири зі своїми проблемами та мріями, і тепер їм усім доведеться організовувати Святу вечерю просто у вагоні-ресторані. В очікуванні першої зірки всі пасажири об’єднуються в одну велику українську родину. І починають ставатися дива.
Вам час від часу доводиться грати стервозних героїнь. Чи відгукуються вони вам? Чи схожі на вас?
Зараз переважно такі героїні. Я завжди стараюся знайти щось людяне в них, навіть в антагоністках, і все одно намагаюся робити їх повновимірними. Бо мені не цікаво, якщо це буде якась пласка однотипна героїня, наприклад, просто зла, – я такого не розумію.
Водночас, треба шукати інші якості, спілкуватися з режисером, зі сценаристом, вичитувати зі сценарію якісь моменти, пропонувати – можливо, щось із цього потрапить у кіно. Інколи ідеї дійсно приймаються, і я дуже вдячна команді, яка мене чує.
Процес співтворчості – це дуже класно. Тому зйомки проходять комфортно, не дивлячись на складні погодні умови: літо, спека, шерстяні костюми. Але сам підхід до роботи мені дуже імпонує.
Ви часто знімаєтеся, а також озвучуєте кіно. Чи є щось у професії, чого ви не пробували, але хотіли б?
Є різні жанри, в яких я б хотіла себе спробувати – наприклад, історичний проєкт, байопік або спортивна драма. Тут можна загадувати й загадувати, щоб моя діяльність була якомога ширшою. Бо я не уявляю, чим ще займалася б у житті.
Робота – це величезна частина мого життя. У мене не виходить залишати роботу на роботі. Я в ній завжди: мозковий штурм починається з моменту, коли прочитала сценарій і мене затвердили.
Я зі сценаріями сплю, прокидаюся посеред ночі, і можу почати начитувати ідеї на диктофон. Це як бацила, – в хорошому розумінні, – яка заражає тебе всього, і ти вже націлений тільки на результат, на опрацювання матеріалу.
Я не розумію, як можна працювати точково. Умовно, вивчити текст, сказати його і забути. Історія за мною ганяється дуже довго: і задовго до початку зйомок, і після завершення. Навіть коли я вже подивилася матеріал, все одно відбувається аналіз роботи – а це можна було покращити, а можна ж було б ось так, а чого я пізно до цього додумалася тощо.
Це як суперкомп'ютер, в який ти завантажуєш всю інформацію, і він опрацьовує її, робить висновки, роботу над помилками, щоб далі вдосконалювати свої навички.
Бо акторська професія – це не про досягнення певного рівня, після якого можеш розслабитися. Це професія на все життя – тобі завжди буде, чому повчитися.
Антоніна Хижняк / Фото з інстаграму акторки
Кожен новий режисер, кожна нова команда, кожен новий сценарій чи партнер – це твій вчитель. І тому я щаслива працювати з різними командами, тому що у кожної я можу чомусь навчитися, попросити професійної поради, обмінятися книжками. Це постійний обмін інформацією та досвідом, і це прекрасно.
Як вам зніматися в літню спеку в зимовій історії?
Складно, тому що є певна межа, коли організм просто відмовляється працювати. Звісно, це впливає на наш коефіцієнт корисної дії, коли, начебто, все розумієш, а зробити нічого не можеш, тому що вже просто перегрів.
Ми намагаємося пити достатньо води: спека, всі пітніють, і як наслідок — зневоднення. Також потрібен час навіть, щоб прибрати зайву вологу з обличчя – тільки припудрили, замоторились, і вже знову всі актори мокрі, треба знову зупинятися і робити поправки. І технологічно є трохи складнощів, і фізично.
Хоч до Різдва ще довго, але зйомки у фільмі створюють відповідний настрій. У вас є різдвяні традиції в родині?
Завжди збираємося разом, всі, хто може, на вечерю.
Антоніна Хижняк з синочком / Фото з інстаграму акторки
Ви перейшли на святкування 25-го грудня?
Це ще нові відчуття. Наші бабусі й дідусі святкували в інші дати. Думаю, новому поколінню набагато легше переналаштуватися. Ми вже святкуємо 25-го, але бабуся може подзвонити та привітати ще й 7-го числа. Але це моя бабуся, я її дуже люблю.
А як ви думаєте, такі різдвяні історії як "Потяг до Різдва" зараз нам, українцям, потрібні?
Нам в принципі потрібне українське кіно. І не тільки різдвяне. Був тривалий період, коли тут усе знімали кац*пи. Користувалися нашими кадрами, нашими локаціями, нашими командами. Я вважаю, що треба наздоганяти втрачені моменти, коли ми могли культивувати саме свою культуру, а не продукувати контент на рашку.
Тому нам треба відточувати свої навички. Треба звертати більше увагу на сценарії, на те, що ми транслюємо людям, які цінності. І, звичайно, підвищувати свої професійні скіли, щоб витримувати конкуренцію з тими ж російськими серіалами – купа людей досі їх дивляться. Нам треба готувати класну заміну, бо не можна просто забрати щось у людей і не дати нічого на заміну.
Треба давати контент, гідний уваги, що буде людей стимулювати дивитися саме українське.
Я дякую всім, хто зараз знімає українське кіно, знаходить кошти, і попри все створює. Можна було б вже давним-давно здатися, сказати, що ми не дотягуємо, ми гірші, дивіться, якщо хочете, Голлівуд чи європейські фільми. Закликаю глядачів теж підтримувати та пам'ятати про те, що це наша історія та наше майбутнє.