Геополітичний квест: у якому місті перетнуться дороги Зеленського, Путіна та Трампа

Зустріч Путіна, Трампа та Зеленського зараз здається цілком логічним продовженням циклу самітів лідерів країн на шляху до досягнення миру. Американський президент уже заявив, що хотів би провести ці переговори у п’ятницю, 22 липня. Проте постає питання, яку саме локацію варто для цього вибрати?

Як пише SkyNews, європейські дипломати не можуть дійти згоди щодо місця можливої зустрічі Дональда Трампа, Володимира Зеленського та Володимира Путіна. США попросили європейських партнерів підготуватися до тристоронніх переговорів вже цього тижня.

За попередньою домовленістю зустріч має відбутися саме в Європі. Під час відеоконференції "коаліції охочих" прем’єрка Італії Джорджа Мелоні запропонувала Рим, тоді як президент Франції Еммануель Макрон наполягав на Женеві.

За даними джерел, Зеленський і Трамп схиляються до Риму, зокрема розглядається Ватикан, тоді як Путін віддає перевагу Женеві. Водночас італійське та швейцарське МЗС заявили про готовність прийняти лідерів. Європейські дипломати також обговорюють альтернативні варіанти, серед яких Будапешт та Гельсінкі.

"Телеграф" звернувся до політолога Єгор Брайлян, щоб з’ясувати його думку: де саме збереться цей саміт і яка буде роль Європи в переговорах.

Яке саме місто оберуть президенти?

Політолог зазначив, що зараз складно точно спрогнозувати, де саме може відбутися зустріч у тристоронньому форматі за участю Дональда Трампа, Володимира Путіна та Володимира Зеленського. Водночас він наголосив, що вибір місця матиме символічне значення.

"Знаючи любов росіян до символізму, то я б вибирав між Гельсінкі та Римом. Гельсінкі, тому що там 50 років тому був підписаний заключний акт Ради з безпеки та співробітництва в Європі. І що там був створений сучасний світопорядок, який хоче зруйнувати Путін. А Рим чому? Зеленського на похороні Папи у квітні", — пояснив експерт.

Брайлян вважає малоймовірним проведення зустрічі у Будапешті, оскільки на це не погодиться Зеленський, а ймовірно, і Трамп. Він зазначив, що у відносинах Трампа та Орбана немає "медового місяця", оскільки Орбан одночасно намагається грати і з Китаєм, а це ускладнює ситуацію для угорського прем’єра напередодні виборів.

"Женева може бути, але все одно я розглядаю між Гельсінкі і Римом. У Женеві може відбутися попередня зустріч між росіянами і американцями. Між Штатами і Україною може бути в Римі, а заключна — в Гельсінкі. Тобто місце зустрічі відіграє не дуже велику роль. Хоча росіяни люблять символізм, це зрозуміло", — підсумував політолог.

Чому зустріч відбудеться саме у Європі

Саміт у Європі має для Володимира Путіна символічне значення, оскільки російський президент прагне продемонструвати, що саме він контролює ситуацію на континенті. Для Кремля важливо показати, що головні домовленості відбуваються на двосторонньому рівні з Вашингтоном, тоді як Україна та Європа виступають радше як пасивні спостерігачі.

Політолог наголошує, що Росія перебуває у внутрішньому розладі, адже не може визначитися, куди належить — до Європи чи Азії.

"У них завжди є ця геополітична дилема, який їхній вектор розвитку", — зауважив він.

На його думку, роль Європи під час війни значно змінилася. Якщо у 2014 році континент залишався пасивним і лише Франція та Німеччина виступали посередниками, то після повномасштабного вторгнення Путін опинився в ізоляції. Зустріч на Алясці дозволила йому частково легітимізуватися, однак реакція Європи була доволі консолідованою — більшість лідерів відкинули можливість мирних угод із територіальними поступками України.

Що тоді із гарантіями безпеки від Європи?

Разом із тим залишається питання змісту так званих гарантій безпеки.

"Європейські держави не готові надсилати війська в Україну, бо це означало б автоматичне втягування НАТО у війну проти Росії. Тому виникає питання, що саме вони вкладають у ці гарантії", — пояснив експерт.

Він підкреслив, що Європа прокинулася, але не має чіткого бачення майбутнього війни. Аналітичні центри розглядають три сценарії — продовження війни на виснаження, перемогу Росії або перемогу України. Однак детального стратегічного бачення немає ані в ЄС, ані в НАТО.

"Ми так само не презентуємо власного стратегічного бачення. Формули миру звучать дуже загально. А росіяни діють ситуативно: якщо мають можливість тиснути на фронті — вони тиснуть. Єдині, у кого є довгострокове бачення, — це Китай", — наголосив він.

На переконання політолога, Європа повинна конкретними діями показати, що безпека України — це її внутрішня справа.

"Це має бути щось, що перевищує нинішні формати підтримки. Наприклад, контроль суден у Чорному морі або патрулювання українського неба. Військ не буде, і ми перебуваємо у своєму цугцванзі: хтось має проявити рішучість", — сказав він.

Він попередив, що загроза прямого нападу Росії на країни НАТО є реальною.

"Я абсолютно свідомий того, що Росія може атакувати одну з країн Альянсу в межах максимум трьох років. Війна в Європі набагато ближча, ніж здається європейцям", — підсумував експерт.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що одна з ключових проблем полягає в тому, що досі невідомо, яких саме домовленостей вдалося досягти Дональду Трампу та Володимиру Путіну під час їхньої зустрічі на Алясці, і які ідеї російський диктатор зміг посіяти у свідомості президента США. Щоб прояснити ситуацію, у понеділок, 18 серпня, у Вашингтоні із Трампом зустрінеться президент України Володимир Зеленський. Незважаючи на спогади про невдалий саміт лідерів на початку цього року, український президент наголошує, що налаштований "дуже продуктивно". Крім того, цього разу Зеленського підтримають європейські лідери, які фактично формують йому своєрідне тло.