Як може змінитися театр бойових дій на Харківщині

В Росії голосно заявили про форсування річки Сіверський Донець у Харківській області. Ворог заявив про захоплення території на Вовчанському напрямку

Примітно і те, що такі гучні заголовки з’явилися майже відразу ж після поїздки Володимира Зеленського на цей напрямок. Варто зазначити, що Володимир Зеленський під час своєї поїздки на фронт заявляв, що на цьому напрямку наші воїни фіксують присутність найманців із Китаю, Таджикистану, Узбекистану, Пакистану та Африки.

Наразі росіяни намагаються активізувати наступ на Вовчанському напрямку. Це найкоротший шлях до Харкова. Але говорити про розширення зони присутності, яка б створювала загрозу для СОУ, підстав немає.

Російські війська зараз мають одразу кілька цілей. На Вовчанському напрямку — це Харків.

Очільник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов свого часу зазначив, що сил окупаційних військ на Харківському напрямку недостатньо для повноцінного просування вглиб України.

"Атаки російських військ у Харківській області — це спроба відтягнути сили і засоби Сил оборони України з інших ключових напрямків фронту. Ні про який прорив оборони Збройних сил України не йдеться. Здебільшого противник застосовує тактику атак із використанням піхотного підрозділу, з прикриттям невеликим числом бронетехніки. Тому говорити про прорив української оборони немає жодних підстав", – зазначає Буданов.

Про блокаду чи захоплення Харкова не йдеться, але натомість ворог хоче використовувати тактику випаленої землі — невибірковий терор проти мирного населення з використанням ствольної артилерії. Це стратегічне завдання ворога на цьому напрямку.

Зазначу, що ряд тактичних успіхів Сил оборони України є і на Куп’янському напрямку. Тому, як бачимо, попри передислокацію оперативних резервів на даний напрямок, коротке плече логістики як з території Російської Федерації, так і окупованих районів Луганської області, Сили оборони України утримують ситуацію під контролем.

Розширення зони присутності у районі Дворічного- сценарій найбільш небезпечний, бо окупанти намагатимуться і вже намагаються відтворити події 2022-го року. А саме, коли ізюмське угруповання противника вважалося одним із найбоєздатніших і найчисельніших і переслідувало ціль створення оперативного оточення українського угруповання в районі Слов’янська та Краматорська.

Ворог хоче ще раз спробувати вийти у тил Слов’янська. Крім того, ворог намагається розширити свою зону присутності в районі Мілового. Причому у планах окупантів чітко вимальовується зустрічний характер удару, тобто спроба з’єднатися з куп’янським угрупуванням, з метою створити суцільну так звану буферну зону.

Зазначу, що те, як росіяни подають новини про прорив, не відповідає дійсності.Це фактично спроба окупантів повернути раніше втрачені позиції.

Нагадаю, у травні поточного року Сили оборони України завдали масштабного удару по позиціях російських окупантів у лісовому масиві біля села Липці Харківської області. Тоді було знищено понад 1 500 військових та до 200 одиниць техніки. ЗСУ показали блискучий рівень планування та проведення операції у важких умовах.

Це зняло можливість прориву безпосередньо і до Липців, і до Вовчанська. Але стратегічною метою окупантів було подальше просування вглиб української території з метою виходу на вогневе ураження житлових мікрорайонів обласного центру. Йдеться про Харків. Російські окупанти намагалися поліпшити своє тактичне становище з метою терору цивільного населення. Йшлося про невибірковий характер вогневого ураження виключно по житловій забудові цього українського міста-мільйонника

Однією з основних відмінностей нової тактики противника є використання комбінованих атак як штурмовими групами, так і бронетехнікою. А цього вже давно не було.

Під час штурмів використовувалася велика кількість мотоциклетної техніки — багі та інші засоби пересування. Вони намагалися прорвати зону ураження FPV-дронів завдяки швидкісним засобам пересування. Але, як бачимо, на будь-яке ноу-хау російської сторони є більш ніж адекватна відповідь з боку Сил оборони України. Як з використанням засобів ураження ствольно-реактивної артилерії, так і, відповідно, FPV-дронів.

Наразі можна констатувати, що Сили оборони України завдали попереджувального удару, не даючи можливості окупантам розширити зону присутності у Харківській області. Ба більше, використати даний факт у процесі переговорів з американською та українською стороною.

Йдеться про плани російського диктатора використати фактор інтенсифікації боїв у Харківській області, як елемент військово-політичного тиску РФ на українське керівництво та США. За задумом військово-політичного командування країни-окупанта, якщо українське керівництво не погодиться на російський ультиматум — виведення підрозділів Збройних сил України з контрольованих районів Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонських областей, — російські окупанти активізують просування в Харківській та Сумських областях.

Але ми бачимо прямо протилежний характер подій.

Дмитро Снєгирьов, спеціально для Главреда