Коли читаю про путіна, який виграв, то дещо дивно

Коли мова про перемовини, то варто раціонально себе налаштовувати.

Путін та Трамп не можуть ні про що домовитись, бо ключовим учасником перемовин щодо України має бути Україна. Перепрошую, але це така дика банальність, що і повторювати соромно, втім, якщо лідери живуть в світі впливів, то не порахували основного: або вони рахуються з Україною та її інтересом існувати, або не можуть з нею, або ж за неї домовитись, вчинити самогубство та з власної волі бути окупованою, знищено, згвалтованою і роздертою.

Які б бізнесові інтереси не лежали на столі, на їх шляху – ми. В парламентських реаліях це була б золота акція впливу, а в цьому питанні – основна передумова мінімального прогресу.

Всі ці зливи у медіа щодо змісту вже погоджених домовленостей, закулісного життя лідерів – елемент боротьби, а не правдиві дані. Це так працює, що ти ще сидиш в закритій кімнаті, як це було у Мінську, а по всім російським ЗМІ вже несеться якась дика дурня, яка не має жодного відношення до реальності, наші медіа її підхоплюють і так брехня та маніпуляції починають жити своїм життям.

Після особистої зустрічі між Трампом та Путіним вже стандартною мовою дипломатії стало очікування прогресу, вживання різних феєричних епітетів про успішний успіх, але це як про "інфоциган", яким потрібно продати нуль та далі володіти вашою увагою.

Тому ці епітети також ні про що, на фоні короткої пресконференції, нулю документів хоча б у вигляді меморандумів про наміри, скасованому спільному обіду між главами держав та не тривалій розмові, заради якої треба було аж так напружувати державну охорону, підіймати в небо борти тощо.

Коли читаю про путіна, який виграв, то теж дещо дивно. Він вже мав досить багато особистих розмов з Трампом телефоном, а накладати нові санкції останній і так не дуже хотів, судячи з усього. Це просто візуальна фіксація стану справ, тому посипати голову піском теж не варто за фактом зустрічі. Вона не перша і може й не остання.

Нам неприємно, боляче, до рвотного рефлексу складно спостерігати за червоною доріжкою, але це тригер не лише для нас, а і для європейців, які саме зараз виконують роль стримування та опонування найгіршим сценаріям.

Ця битва не програна нами, але США підважили свою роль і мають стимулювати Європу диверсифікувати безпеку швидше, що і так потрібно робити.

Найкраща формула індивідуальної ефективності – робите свою роботу добре на своєму рівні і бути чесними. Війна росії проти нас в 21 сторіччі вже переживає четвертого президента США, з яких один має другу з перервою каденцію. Війна не безкінечна, але її сценарій пишеться в Україні.

Ми маємо працювати над своїми помилками та успіхами, що є гарантією безпеки та не дарувати ворогу жодних шансів самим себе знищити.

Оригінал