Настрої вчителів перед 1 вересня: без стимулів, але із цифровою «Мрією»

«Вчитель біології: 5000 - 10 000 гривень, готові взяти студента, пенсіонера». «Вчитель початкових класів: 10 000 - 15 000 гривень, готові взяти студента, пенсіонера». «Вчитель історії: 8000 - 14 000 гривень...»  На сайтах з пошуку роботу і в соцмережах сьогодні можна знайти чимало таких оголошень. Школи шукають педагогів, педагоги - як виживати. Що нового обіцяє 2025/2026 навчальний рік і які настрої у вчителів у переддень 1 вересня - в огляді Коротко про.

Бережіть пенсіонерів

Кілька вакансій розмістила і київська гімназія №150. Директор закладу Юрій Гришко каже, що зараз намагається їх заповнити, але проблема все та ж, що й роки назад: 

- Молодь вступає у педагогічний виш, закінчує його і шукає іншої долі. От приходить до мене молода дівчина після інституту ім. Грінченка, вона розумна, вона хоче працювати, вона бачить свій кабінет, і він їй подобається. Задає питання про зарплату, кажемо, що до 10 000 гривень зможемо годинами завантажити. А дівчині шампуньку якусь треба, ще щось купити, поїсти… У сусідній кав’ярні пропонують 20 000 гривень і робота через день. Ми реально розуміємо, куди вона піде працювати.

З початком війни були прогнози, що до гімназій та ліцеїв потягнуться молоді чоловіки з дипломами - через гарантовану відстрочку на період педстажу. Однак вони  не справдились все з тої ж фінансової причини.

- Більше цікавляться вакансіями ті, хто колись працювали у школі та давно звільнилися. Зустрічаємось, виявляється у людини фаховий розрив у двадцять років, тобто навіть все старе уже забуто, не кажучи про нове, - констатує Юрій Гришко.

Буває, каже директор, що приходять на співбесіду молоді чоловіки після вишу, але насправді шукають «схованки», а не вчительського столу.  

- Я попереджаю: на перший рік укладаємо строковий трудовий договір. Якщо два дні працюємо, а  два місяці сидимо на лікарняному, то будемо прощатися. Такі умови їх не влаштовують.

Тому школи продовжують покладатися на усталені колективи і перевірені кадри.

- Передвересневі настрої у нас бадьорі, - запевняє Юрій Гришко. - Ми побачимо дітей, будемо спілкуватися з ними і так відволікатися від політичних подій. Але кадровий дефіцит нікуди не дінеться. Типова помилка, що спонукають прибрати зі школи пенсіонерів. Пенсіонер від пенсіонера різниться. Це люди, які віддані педагогіці, які мають досвід, на яких багато в чому зараз тримається освіта.  Забезпечення навчальних кабінетів, нові програми - все це є, це чудово. Але ж треба думати і про мотивацію. От сьогодні всі розказують, що вчителям додали щось там і ще раз додали. У деяких реально складається враження, що педагоги багато заробляють.

Тисяча + тисяча і платні послуги

1 січня 2025 року вчителів привітали з 1000 гривень, яку додали до зарплат, незалежно від їхнього розміру. З 1 вересня до цієї тисячі докладуть ще 1000 гривень. От, власне, і все.

- Доплата не стала суттєвим стимулом для вчителів, оскільки така сума сьогодні не є вирішальною. До того ж цього року педагоги отримали менші відпускні через збільшення податку,  - каже юрист і психолог Лілія Орел.

Водночас експертка звертає увагу на позитивну тенденцію: відтік старих кадрів зі шкіл дещо зменшився:

- Торік педагоги частіше звільнялися за власним бажанням. У мене був справжній бум на юридичні консультації щодо такого способу припинення трудових відносин. Натомість у поточному році педагогічні працівники здебільшого звертаються по допомогу у випадках незаконного скорочення посади або неправомірного зменшення педагогічного навантаження. Звісно, добровільні звільнення відбуваються й зараз, але переважно це стосується педагогів віком до 35 років.

У новому навчальному році школи отримали можливість розширити власну статтю прибутку - запроваджувати ширший спектр платних послуг, які надаються поза обов’язковою освітньою програмою. До різних гуртків та спортивних секцій додалися: групи подовженого дня, додаткові (надпланові) заняття з підготовки до НМТ, іспити та контрольні роботи для визнання неформальної (самостійної чи закордонної) освіти і репетиторство.

- Кошти, отримані від надання платних послуг, заклад має право спрямовувати на власні потреби. Зокрема, на покращення навчального процесу, зміцнення матеріально-технічної бази, оплату праці педагогів, проведення ремонтів, придбання підручників та інші необхідні витрати. З метою мотивації педагогічних працівників до участі у таких  послугах їм можуть надавати грошові винагороди, - пояснює Лілія Орел.

У той же час вона нагадує, що додаткова робота - це власна воля, а не зобов’язання.

- Співпраця між закладом та педагогічним працівником у межах надання платних послуг здійснюється виключно на договірних засадах, - підкреслює юристка.

"Чому моя дитина вчить цей твір? Він нам не подобається!"

Щодо негативних тенденцій, то і цього року може тривати загострення стосунків між школою та сім’єю. Вчителі скаржаться, що відтоді як їх перетворили у надавачів освітніх послуг, принцип «клієнт завжди правий» поширився і на школи. Школярі втрачають мотивацію до навчання, бо «все є в інтернеті» або «тато купить репетитора», а заразом інтерес і до особистості живого носія знань.

- Я працювала вчителем три роки, і мене дивувало, що діти, до котрих я зверталася на "ви", спокійно тикали, хамили. Складність навіть не в тому, що мало оплачують, а в тому, що ти абсолютно беззахисний перед усіма, та й ще винен в усьому, - написала в коментарях одна з колишніх вчительок.

Педагоги скаржаться, що бояться робити дітям зауваження, бо отримують звинувачення у булінгу, і що декларована співдружність сім’ї та школи перетворилася на свавілля «яжемам». Соцмережами блукає історія про панянку, яка влаштувала вчительці скандал через те, що та заборонила її синові… курити в класі вейп. Ми не знаємо, чи це правда, але минулого року в групі «Права вчителів!» у фейсбуці з’явився такий крик душі: «Питання куріння учнями електронних сигарет у навчальному закладі, зокрема класній кімнаті, на жаль, знайоме багатьом педагогам. Підкажіть, будь ласка, як має діяти вчитель, класний керівник, адміністрація навчального закладу у разі виявлення такої ситуації?»

- Про складні стосунки школи і сім’ї - все правда, і це дуже важко. Найважче, що не існує ніяких рамок втручання батьків в освітній процес, - розводить руками директор 150-ї столичної гімназії. - Ось типова ситуація: пів десята ранку, дзвінок класному керівникові: "А чому ота вчителька мою дитину підняла, а потім посадила? Чому вона так зробила?" Батьки приходять до мене на прийом і ставлять просто неймовірні запитання: "Чому моя дитина проходить цей твір?" Беремо книжечку, дивимось, що цей твір передбачено навчальною програмою. На обличчі мами те саме обурення: "Ні, нам цей твір не подобається!" Знову доводиться пояснювати, що ми в навчальному закладі, хтось краще вчить літературу, комусь більше подобається математика, але є загальні правила, і освіта має бути різнобічною. Купа часу витрачається на такі з’ясування.

Як не звітуєш, то нічого не робиш

«Ще до цього всього забули додати про цифрове насилля над педагогами: шкільні бази даних "айкоми", "ісуо" і інші, наповнення шкільних сайтів, фейсбук-груп, звіти про заходи, фото та відео в інстанції і батькам, електронні журнали та щоденники, замовлення підручників та постійні вебінари, конференції... Це лише частина цифрового пресингу», - написав учитель з Тального Андрій Сомик.

Йдеться про електронні журнали та інформаційні системи управління освітою, які, на думку деяких педагогів, підміняють собою «живий дотик до дитини» і, зрештою, можуть вивести освітній процес під керування ШІ. Добре це чи ні, ми не будемо говорити, бо є різні точки зору. Щодо звітності, то - так. Певною мірою вона завдає клопоту.

-  У нас є розділ, який називається "відкритість та прозорість". Ми протягом року маємо звітувати, що робиться. Офіційно для цього є сайт, але ми також маємо вести сторінку у фейсбуці, бо там більше переглядів, - пояснює Юрій Гришко. - Якщо нічого не пишемо, значить, нічого не робимо. Добре, не важко,  провели захід, написали, виклали фотозвіт.  Аж тут приходять батьки і кажуть, що не давали згоди на зйомку дитини, вона погано вийшла. Добре, ми можемо замінити чи прибрати фото, але як наступного разу будемо сортувати дітей? Одному говорити - стань, другому - відійди, бо мами не спитали? Як це пояснити дітям, які однаково брали участь у заході? У них самих по 18 тисяч фото в соцмережах.

На рівні закону

На скептиків щодо цифровізації у цьому навчальному році може чекати ще одне випробування. Міносвіти і Мінцифри мають намір зробити доступною для всіх шкіл «Мрію» - так називають державну цифрову освітнью екосистему і яка поки перебуває на стадії тестування у кількох областях. Чергове творіння майстрів з царини Михайла Федорова рекламують так:

• учні отримують доступ до персоналізованої бібліотеки контенту та захищених чатів, де зможуть стежити за власними досягненнями і спілкуватися з однокласниками і вчителями,
• батьки будуть контролювати успішність та відвідуваність дітей і також напряму спілкуватимуться з учителями,
• вчителі користуватимуться функціоналом для ведення журналів, створення розкладу та моніторингу результатів учнів,
• директори керуватимуть навчальним процесом та аналізуватимуть успішність роботи закладу онлайн.

Поки йдеться про добровільне приєднання до застосунку, але є підозри, що він стане таким же невідворотним, як «Резерв+». У Верховній Раді вже зареєстрований законопроєкт, який має на меті закріпити «Мрію» в законі «Про освіту» разом із електронними документами на освіту. То ж цілком можливо, що школам, які  вже освоїли інші цифрові системи, доведеться перебудовуватися.

- У Києві ми всі перейшли на «Єдину школу» (освітня інформаційно-комунікаційна платформа). Це зручно. Якщо у столиці дитина переводиться із закладу в заклад, вводить код - і всі дані підтягуються. Якщо приїздить з іншого регіону, тоді вже використовуються паперові носії, - пояснює Юрій Гришко.

Директор гімназії зауважує, що «Єдина школа» тестувалася і освоювалася чотири роки. Були прогалини, були побажання - все враховувалося та доопрацьовувалося. Розбиратися з програмою доводилося вечорами та у вихідні. Наш консультант нагадує, що такої ж копіткої апробації вимагатиме і новий проєкт. Зараз це не буде доречним.