Рукостискання Путіна і Трампа викликають гнів, огиду, зневагу та часом відчай. Зведення з інформаційної війни 9—15 серпня 2025 року

Індекс настроїв соцмереж піднявся до мінус 15 (був мінус 19 пунктів). А саме: хороші новини складали 26%, погані — 41%, неоднозначні — 33%.

Хороші новини — проукраїнський мітинг в Анкориджі, підтримка України в НАТО, обмін полоненими, троща ворожого Су-30 біля Зміїного, потонув російський буксир, удари по НПЗ у Волгограді, Саратові й Ухті, вибухи в Криму, Кримський міст в обмеженому режимі, Зеленський у Берліні, допомога СОУ, ветеранам і цивільним, деокупація села на Сумщині, відсіч окупанту, новий речник МОУ.

Погані новини — санкції проти Росії не запроваджені, Трамп тисне руку Путіну (при всіх!), светр Лаврова, прорив під Добропіллям, ризик втрати Донеччини, удар по навчальному центру (серед загиблих — іноземні добровольці), до Білорусі стягують військову техніку, меседжі Орбана.

Неоднозначні повідомлення — повернення з СЗЧ (до 30.08), викриті зрадники (зокрема, клірики УПЦ на Одещині), комунікація Трампа, сподівання на дієвість санкцій, ролики «Азову».

Наприкінці тижня — тотальний фокус на зустрічі Путіна та Трампа, до того, окрім уваги до підготовки зустрічі на Алясці, тішили обмін полоненими, удари по стратегічній промисловості Росії, звільнення територій. Багато історій — про плин тилового життя (зокрема, День молоді). Російська спільнота зустріччю пишається, називає її історичною і захоплена Путіним.

Українцям подобається ураження НПЗ. Звичайні користувачі помітно реагують на удари по НПЗ в Саратові й Ухті. До території останньої (2 тис. км від України) дрони ГУР долетіли вперше за час вторгнення, що відзначили й проросійські пабліки. Є радість, що «війна повертається туди, звідки прийшла», і навіть є сподівання, що в такий спосіб можна атакувати Кремль, і тоді ворог зупиниться. Згодом широко помітним у соцмережах став удар по НПЗ у Волгограді, з візуальними підтвердженнями, емоційними коментарями свідків і зовнішніх спостерігачів (як-от іронічне «Гори, гори ясно») й іншими деталями – розлив і займання нафтопродуктів, густий дим. Пабліки підсумовують атаки за останні 2 тижні: уражено 5 російських НПЗ, і всі припинили роботу, є також дані про річні обсяги перероблення ними нафти. До теми прикута увага переважно чоловіків.

День молоді помітний у прив’язці до війни як символ надії на нове покоління українців. Офіційні сторінки активно вітають молодих українців із цим днем, позиціюючи його як «свято енергії», «ідей», «креативності» тощо. Деякі локальні медіа висвітлюють пов’язані з цим тематичні заходи (як-от на Дніпровщині). Багато акцентів на різних ролях молоді: в захисті країни, волонтерстві, громадській і соціальній діяльності, економіці. Зрідка помітні конкретні меседжі щодо закритої зустрічі Єрмака зі студентами (її критикують: мовляв, ОП хоче згладити негатив до влади на тлі «картонкових» протестів), обговорення можливого дозволу виїздити за кордон юнакам до 22 років.

Підтримка європейських партнерів виглядала переконливо. Новини про те, що Німеччина профінансує третій великий пакет американської зброї для України, розходяться соцмережами: їх поширюють новинні, регіональні групи та люди. Багато звісток від візиту в Берлін, зустрічі з європейськими партнерами, розмовою з Трампом. Однак помітний і гнів через заяви Орбана і гнів на Китай через санкції проти європейських банків.

Обмін полоненими суттєво відвернув увагу від невизначеності й песимізму на тлі очікування переговорів. Ключовою хорошою новиною стало повернення цивільних і військових бранців: статистика звільнених, кадри зустрічей із ними, їхні перші слова на волі й акцент на тому, що серед звільнених є люди, яких захопили ще у 2014 році. Є радість і з приводу повернення захисників Маріуполя: серед них, зокрема, історія екскомандира мінного тральщика «Генічеськ» Бойчука.

Потенційну кризу щодо Добропілля вдалося зупинити. Зросло обговорення фронту, і перш за все активно поширюється новина про нібито прорив фронту під Добропіллям, про це інформують DeepState та Стерненко, анонімні військові додають, що росіяни перекидають сили на напрямок із Сумщини. Їхні заяви поширюють новинні сторінки, особливо регіональні — з прилеглих регіонів. Є окрема не дуже різка критика Генштабу.

ОСУВ «Дніпро» пояснює ситуацію «інфільтрацією малих груп», відкидаючи тези про прорив як передчасні, що, втім, не знімає напруги.

Помітна дуже поспішна та масштабна реакція військової влади — спрямування туди «Азову», що могло бути розцінене як ознака серйозності ситуації — схожим чином діяли в Авдіївці перед відступом. Згодом активна комунікація щодо знищення інфільтрованих, зокрема від «Азова», заспокоює українців і стабілізує ситуацію.

Російські автори в захваті від зустрічі Трампа й Путіна, проте загалом проривів у дипломатії не очікують. У російському сегменті запевняють, що Трамп налаштований негайно домовитися з Путіним і примусити Зеленського підписати угоду; закликають самих українців погодитися на компроміси (як колись сама Росія віддала Аляску). Твердять про дипломатичну перемогу Росії – адже Путіна запросили на територію США. Багато просто цитат Зеленського зі знущальними та безсенсовими коментарями. Трамп фігурує з прихильними словами щодо Росії, МО Росії «екстрено» заявляє про підготовку провокації Києвом для зриву переговорів. Додає конспірології Арестович, який вважає, що предметом розмови буде зміна влади в Україні. Проте росіяни не плекають особливих надій, згадуючи Мінські угоди. Ще дехто з аналітиків узагалі коментує винятково двосторонню співпрацю зі США в Арктиці, дистанціюючись від теми України. В день самого саміту називають історичним рукостискання. Окремо підкреслюють, що Трамп передав Путіну листа від своєї дружини, подаючи це як знак особливої шани.

Сама зустріч Трампа та Путіна провокує комплекс негативних емоцій, але все одно цікавить українців як своєрідне дипломатичне «шоу». У переддень зустрічі пабліки інформують про час зустрічі між Путіним і Трампом, про склад делегацій, підживлюючи увагу до події. Попереджають про «повторення катастрофи Мінська» (Порошенко), деякі українці моляться за збереження Донеччини. Українці з прифронтових та окупованих територій сходу поширили осудливу заяву про плани «обміну територій», але вона обмежено помітна в українському інфопросторі. З іншого боку, є сподівання (наприклад, на повітряне перемир’я).

Популярні медіа відстежують Путіна забагато: аж до візиту в Магадан «по дорозі» та зустрічей там. Безпосередньо перед зустріччю помітна тривога — з обговоренням сценаріїв. Після того як зустріч почалася — гнів, огида, зневага, часом емоційний відчай.

Особливо багато гніву — через рукостискання Путіна і Трампа. Позитивом є новини про мітинги на Алясці на підтримку України: поширюють фото з прапорами та плакатами, дякують тамтешнім українцям та американцям.

Інтерв'ю Малюка привертає увагу до успіхів СБУ. Малюк нагадує про операцію «Павутина», підсумовує удари по Кримському мосту і їхні наслідки — наразі пересування обмежене, діє заборона на велике навантаження, багатогодинні черги на в'їзд.

Емоції українців

Гнів присутній в 37,3% дописів щодо війни — на Орбана, Лукашенка, Трампа, його адміністрацію за переговори «без України», критика влади, забагато і гніву на росіян.

Радість — 14,1%. Через удари по російських заводах, що працюють на оборонку, звільнення Безсалівки на Сумщині; світ продовжує підтримувати Україну, радість також у життєвих дописах.

Тривога — 14,0%. Через майбутні переговори, можливу втрату Донеччини (та згодом наступ на Харків), стан справ у Покровську, звезення до Білорусі військ і заяву Зеленського про те, що, за інформацією розвідки, Путін не збирається закінчити війну.

Сум — 13,6%. Через удар по маршрутці на Херсонщині, Запоріжжю, через загиблих унаслідок атак людей, за полоненими також.

Гордість — 8,8%. Історії окремих воїнів СОУ, деякі волонтерські звіти; також у вітаннях з Днем будівельника, часто у закликах до рекрутингу.

Надія — 5,7%. У молитвах за перемогу й мир (нетипово активніші чоловіки); на світову підтримку (США та Європа, зокрема в ході майбутніх переговорів); на достойне завершення війни (цитата Зеленського: «Треба ще трішки часу, щоб нас не зламали»).

Вдячність — 3,3%. Українцям та американцям Аляски, а також тим, хто донатить, світовим лідерам від Зеленського та волонтерам.

Сміх — 2,0%. Сміються з росіян, що проривалися на Добропілля («побігли в лапи до азовців», їх знищують), з російської делегації на Алясці, з футболки «СССР» і з котлет по-київськи.

Втома — 1,0%. Про долю жінок, дівчат, дітей, людей творчих професій.

Для довідки

Згідно з методологією дослідження CAT-UA щодня за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів — загалом понад 300 тис. дописів, за 50 ключовими пошуковими словами — у мережах Facebook, Instagram, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok.

З цього масиву повідомлень, написаних користувачами з України, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Похибка вибірки складає не більш як 3%. Дані обробляються вручну: виокремлюються користувачі з неокупованої частини України — у середньому 85% від загальної кількості — і визначаються висловлені ними емоції на основі протоколів кодування. Моніторинг включає й користувачів з окупованих територій, де окупанти створюють свій контент.

Громадська організація CAT-UA протягом трьох років досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби путінського режиму його зруйнувати.

Фото згенероване штучним інтелектом Gemini