Тисячі корупційних проваджень в Україні залишаються без вироків, – дослідження

Про це повідомляє24 Канал з посиланням на масштабне дослідження Texty.org.ua, створеного на основі даних CrimeDataLab.

Скільки справ проти корупціонерів було порушено в Україні?

Прокурори проводять розслідування щодо корупційних схем та відкривають кримінальні провадження щодо порушників. Однак до в'язниці потрапляє дуже мала кількість звинувачених. Так зі 120 тисяч справ було 578 ув’язнених.

Обліковані правопорушення за корупційними статтями / Інфографіка Texty.org.ua

Найпопулярніша корупційна стаття Кримінального кодексу – це "Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем". Понад 120 тисяч кримінальних справ відкрито саме за це порушення з 2013 року. 50,5 тисячі справ дійшли до суду, а вирок отримали 6,6 тисячі звинувачених. Натомість реальне позбавлення волі застосували лише для 578 осіб. Решта справ були закриті переважно після сплати штрафів та призначення умовних термінів або звільнення від покарання.

Перехід справ за привласнення, розтрату майна (ст. 191 ККУ) на наступні етапи / Інфографіка Texty.org.ua

Ще показовіша стаття – "Зловживання владою або службовим становищем". Із понад 40 тисяч проваджень до суду дійшло менш як 10%, ця кількість складає лише 3 тисячі справ. Реальне покарання у вигляді позбавлення волі отримали лише 63 особи, обмеження волі — 12, штраф призначили 28 порушникам, а арештували 16 осіб.

Перехід справ про зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 ККУ) на наступні етапи / Інфографіка Texty.org.ua

Загальна кількість засуджених до увʼязнення за всіма корупційними статтями за рік складає менш як 100 осіб.

Більшість вироків — терміни до п’яти років. Такі покарання зазвичай призначають не за масштабні корупційні схеми, а за менш тяжкі злочини. Вироків на п’ять-десять чи більше років, які асоціюються з покаранням за топкорупцію, менше,
– пишуть розслідувачі.

Позбавлення волі за корупційні злочини / Інфографіка Texty.org.ua

Як "губляться" справи щодо корупції?

На кожному етапі – від досудового розслідування до судового розгляду – значна частина справ відсіюється. Їх або закривають за рішенням суду після передачі особи на поруки, смерть, амністію, примирення чи недоведеність злочину.

Також значна частина справ губиться в статистиці. Правоохоронці й суди використовують різні параметри для своєї статистики. Поліція і прокуратура звітують про кількість кримінальних проваджень, тобто розслідуваних епізодів, а суди — про кількість засуджених.

"Коли одна людина має кілька обвинувачень, обирається найтяжче. Якщо людина обвинувачується в скоєнні вбивства, крадіжки, грабежу та збуті наркотиків, у прокурорських звітах матимемо чотири злочини, у суддівських — один. Ця ситуація свідчить про необхідність збору і відкриття даних щодо злочинності правоохоронними органами", – пояснює експерт із кримінальної юстиції Микола Карчевський.

Яскравий приклад "мертвої статті" – стаття 368-5 («Незаконне збагачення»). За останні пʼять років за нею було відкрито сотні проваджень, але до суду не дійшло жодне. Ця стаття, яка мала б стати ключовим інструментом боротьби з топкорупціонерами, на практиці виявилася мертвою.

Мертві корупційні статті за 2019–2024 роки / Інфографіка Texty.org.ua

За п'ять років лише одну людину засудили за порушених справ за статтею 365-2 "Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги" двох звільнили з умовним терміном. Водночас за статтею "Нецільове використання бюджетних коштів" засудили двох людей із кількох сотень.

Варто зазначити! Більшість засуджених за корупційні правопорушення – це посадовці нижчої ланки, місцеві депутати, поліцейські. Їх значно легше притягнути до відповідальності, хоча хабар чи привласнення коштів частіше за все мають менші розміри, ніж у високопосадовців.

Експерти зазначають, що система обирає шлях найменшого спротиву, щоб забезпечити статистику розкриття. Таким чином, здрібнішання полягає не у виборі дрібних статей, а у виборі дрібних фігурантів у межах "великих" статей. Так виникає ілюзія боротьби з топкорупцією, хоча фактично система успішно карає її рядових виконавців, а от організатори масштабних схем залишаються поза її увагою.

Кого з топопспдовців покарали за корупцію останнім часом?

НАБУ та САП змогли викрити корупційну схему із продажем БпЛА та РЕБ за завищеними цінами. У цій справі є кілька підозрюваних. Наразі лише директорці підприємства – виробника дронів обрали запобіжний захід. Очільниці ТОВ "АКОПТЕРС" Євгенії Сидельниковій присудили утримання під вартою на 60 діб з можливістю внесення застави у 2 мільйони 1050 гривень. Іншими фігурантами в цій справі є:

• колишній голова Луганської обласної державної адміністрації Сергій Гайдай;
• народний депутат України Олексій Кузнєцов;
• керівник Рубіжанської МВА Андрій Юрченко;
• командир військової частини Національної гвардії України Василя Мишанського;
• фактичний бенефіціарний власник підприємства-виробника БпЛА.

За Гайдая та Кузнєцова внесли заставу, але тепер вони мають носити електронний браслет.

Ще одна справа, яку має розглянути суд стосується схеми розкрадання понад 10 мільйонів гривень, виділених на цифрову модернізацію Міністерства юстиції. Підозрюваними в корупційному правопорушенні є колишній держсекретар та чинні топчиновники. Вони, ймовірно, уклали договір з афілійованою компанією на закупівлю серверів і програмного забезпечення за завищеними цінами, до того ж викрали понад половину цих коштів.