Цифровий популізм: чому рішення озброїти ТЦК камерами не зарадить "бусифікації"

Схоже, у владі таки вирішили відреагувати на посилення напруги в суспільстві, що утворилася через, так звану, "бусифікацію". Так, днями Міністр оборони Денис Шмигаль заявив, що з 1 вересня всі працівники ТЦК будуть зобов'язані носити та використовувати бодікамери під час перевірки документів та вручення повісток. Як таке нововведення (яке – спойлер, насправді не містить нічого нового), вплине на перебіг мобілізації і чи дозволить побороти "бусифікацію", розбирався "Телеграф".

Так це ж було вже… 

Необхідність відеоцифровізації працівників ТЦК, Денис Шмигаль пояснив забезпеченням "законності діяльності груп оповіщень ТЦК" і "захистом прав обох сторін".

Тобто військовозобов'язаних з однієї сторони:

– Це трохи стримувало б представників ТЦК в моментах, де вони можуть перевищити свої повноваження. Всі б розуміли, що запис на відеокамері може бути дуже гарним доказом в рамках кримінальної справи, – додає "Телеграфу" адвокатка Поліна Марченко.

І співробітників ТЦК з іншої:

– Бодікамера це захист не лише для військовозобов'язаних, але і самих працівників ТЦК, які інколи стають жертвами нападів, – коментує "Телеграфу" адвокатка юридичної компанії "Riyako&Partners" Катерина Аніщенко.

Та насправді, в діючому законі "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" вже зазначено, що співробітники ТЦК, які уповноважені перевіряти документи у громадян, і так можуть користуватися бодікамерами. "Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред’явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації", – записано в статті 22 цього закону.

Як саме це потрібно робити пояснює окремий наказ Міноборони №532, де, наприклад, сказано, що зйомка повинна відбуватися на спеціальний портативний відеореєстратор, а не особистий мобільний телефон.

Тобто в законах вже все є. Чому ж тоді досі стоїть проблема забезпечення "законності діяльності груп оповіщень ТЦК" і "захист прав обох сторін"?

Чотири нюанси

По-перше, нюанс полягає в тому, що працівники ТЦК, звісно, можуть користуватися бодікамерами, але не зобов'язані цього робити. В принципі, як і поліцейські. Пригадаємо, наприклад, скандал і ДТП за участі колишнього нардепа від "Слуги народу" Олександра "тихесенько в ліс піду" Трухіна, коли у патрульних раптом не знайшлося відео з нагрудних камер. Щоправда, потім це відео таки з'явилося у журналістів, втім, це зайвий раз доводить, що не маючи прямого зобов'язання знімати, крутити цією нормою закону можна "як циган сонцем".

– Жодної відповідальності, за те, що камера не буде працювати – немає, – пояснює "Телеграфу" столичний адвокат Ростислав Кравець.

Однак міністр оборони каже саме про зобов'язання працівників ТЦК використовувати бодікамери і навіть дисциплінарну відповідальність у разі порушення цього правила. Втім, як саме буде реалізований цей механізм зобов'язання (зміною закону чи хоча б наказу Міноборони) – поки невідомо.

По-друге, як немає зобов'язання, то немає і необхідності відеоцифровізувати працівників ТЦК.

– Закони то прийняли, а по факту бодікамери не видали. З урахуванням того, яка зараз кількість ТЦК, посадових осіб, які вручають повістки, перевіряють документи, щоб забезпечити хоча б одну людину з групи оповіщення бодікамерою, треба виділити значні кошти. Та я щось не чула, що на це було виділено додаткове фінансування, проведені тендерні процедури (у кого вони будуть закуповуватись, за якою ціною). Тому за два тижні, які залишились до 1 вересня, забезпечити працівників ТЦК бодікамерами фізично не встигнуть, – переконана Марченко.

За словами Шмигаля, зараз забезпеченість засобами фіксації складає 85%, тому будуть закупатися додаткові камери. Це, звісно, добре, але… 

По-третє, хто завадить вимкнути камеру у потрібний момент? Теоретично, вищезазначеним наказом Міноборони №532 це заборонено, адже відеозапис потрібно вести безперервно "до завершення виконання заходів".

Та звісно ж, існують виключення:

– У випадку загрози попадання на відеореєстратор військових об’єктів;

– Інформації з обмеженим доступом;

– У випадках, пов’язаних з виникненням в уповноваженого представника особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).

Таким чином, на "військовий об'єкт", зі слів співробітників ТЦК, може перетворитися все що завгодно (наприклад, їх бус), а під "особисте приватне становище" можна підігнати взагалі будь що. Тим паче, що і серед правоохоронців існує практика вимикати відеореєстратори. Це можна побачити на прикладах судових справ ось тут і ось тут, коли поліцейські порушували безперервність відеофіксації.

По-четверте, за словами практикуючих юристів, працівники ТЦК, яким закон і дає опцію носити бодікамери, здебільшого, і не вчиняють ніяких протиправних дій, які можна спостерігати на численних відео в мережі.

– Мені здається, міністр оборони не до кінця розуміє, хто насправді з'являється на цих відео. Як показує досвід розслідування кримінальних проваджень, це не є співробітники ТЦК, це військові роти охорони ТЦК. В переважній більшості випадків, – зазначає Кравець.

Гаразд, але уявимо, що з 1 вересня законна процедура буде працювати ідеально (не дарма ж питанням перейнявся особисто міністр оборони) і на бодікамери співробітників ТЦК потраплятимуть всі конфлікті ситуації.

Це може бути доказом в суді?

З однієї сторони може.

– Бодікамера буде фіксувати факт вручення повістки, який дуже часто оскаржується в судах, факт відмови від повістки. Плюс будуть зафіксовані всі дії, зокрема насильницькі, якщо вони вчинялися, щодо супроводу військовозобов'язаного до ТЦК, – пояснює Катерина Аніщенко.

Однак дані з відеореєстратора не є залізобетонним аргументом.

– Існує така думка, що якщо на бодікамері не буде зафіксований, наприклад, факт вручення повістки, то наче як можна оскаржити протокол в суді і суд буде закривати провадження за неявку по повістці. Але КУпАП передбачено, що відео з камери працівника ТЦК, чи навіть поліцейського – виключно додаткова доказова база і це не є основним доказом. Відео з бодікамер – лише один з елементів доказової бази. Також там можуть бути, наприклад, показання свідків. І відсутність такої фіксації не може бути підставою для того, щоб закрили провадження [за неявкою по повістці]. Відсутність фіксації може бути лише однією з підстав для визнання доказів недостатніми, – додає Аніщенко.

Ну нехай не основний, нехай додатковий доказ, але хоч такий. Однак… 

З іншої сторони, хоч записи з реєстраторів і можуть надаватися (а можуть і не надаватися) керівником ТЦК "за вмотивованими запитами органів досудового розслідування, прокуратури, слідчого судді та суду, поліції" як про це сказано в наказі №532, та строк зберігання відео на серверах – 30 днів. І поки "бусифікованого" будуть "оформлювати" і возити на оглядини по військових частинах, коли справа дійде до суду (якщо дійде), записи вже будуть видалені, а отже жодних доказів не залишиться.

Відтак…

Навіщо це робиться?

– На мою думку, це все направлено на єдину мету: зняти певну напругу в суспільстві стосовно працівників ТЦК, які досить часто перевищують свої повноваження при проведенні мобілізації, – зазначає Кравець.

В цьому, звісно, є сенс, адже тему "бусифікації", як дуже складну і болючу, влада майже ніяк не комунікує. А якщо і торкається її, то називає це лише "певними мінусами". Втім, випадки нападів на працівників ТЦК, які, на жаль, останнім часом почастішали, свідчать про те, що реагувати владі все ж необхідно. Та чи вирішується проблема самими лише бодікамерами?

– Депутати ж вже намагалися підвищити відповідальність працівників ТЦК за перевищення ними своїх повноважень. Та Кримінальним Кодексом і так передбачено позбавлення волі на строк до 12 років" (мова про статтю 426-1 "Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень", — Ред.) Вище вже немає сенсу встановлювати. Набагато краще було б показати людям статистику, а скільки ж працівників ТЦК за весь час повномасштабної агресії було притягнуто до відповідальності, з огляду на ту кількість повідомлень і судових справ, щодо перевищення ними повноважень. Це буде реальна картина, – резюмував Ростислав Кравець.

Врешті-решт, бодікамера сама по собі не є панацеєю — це лише інструмент, ефективність якого залежатиме від багатьох факторів.

І хоча сумніви в успішності застосування цього інструменту залишаються, навіть невеликий крок у бік відкритості може стати початком більшого процесу — процесу відновлення довіри.

А з огляду на те, що мобілізація залишається критично важливим завданням для оборони країни, цей процес потрібен усім: і військовозобов’язаним, і самим працівникам ТЦК.