Тисяча і одна схема: як українські компанії уникають оподаткування та чи реально це зламати

Згідно з даними дослідження CASE Україна, за рахунок офшорних схем бюджет України щороку втрачає близько 9-11 млрд гривень податків. Тому з початку своєї роботи в парламенті я значну увагу приділяю боротьбі з офшорами, які використовуються для мінімізації податків великими гравцями. Адже всі розуміють – малий бізнес не має ресурсів, щоб створювати та обслуговувати фіктивні, технічні компанії за кордоном. А великий – користується офшорними схемами для того, щоб отримувати надприбутки, недоплачуючи податки бюджету країни.

Як побудовані найпоширеніші схеми з ухилення оподаткування через офшори, які заходи вже втілила та планує втілити держава для боротьби з ними?

Офшорні схеми: що використовують, аби уникнути сплати податків

Коли українська компанія платить іноземній компанії – наприклад, за консультації, роялті, проценти, страхові або дивіденди – це вважається виплатою доходу нерезиденту. Відповідно до Податкового кодексу, з такого доходу часто потрібно утримувати податок – здебільшого 15%. Але якщо з цим нерезидентом є угода про уникнення подвійного оподаткування (а Україна має 70 таких угод), ставка податку може бути знижена або дорівнювати нулю.

Саме тут і починається поле для зловживань.

Найбільш розповсюджені схеми зловживань з питань правомірності використання пільгових ставок оподаткування – наступні.

Схема №1: «Оболонкові» компанії

Українська компанія платить $1 млн за «консалтинг» фірмі на Кіпрі. Та не має офісу, персоналу чи портфоліо. Це просто «обгортка», яка далі переводить кошти справжньому бенефіціару – часто пов’язаному з українським бізнесом.

Схема №2: «Treaty shopping»

Компанія обирає юрисдикцію лише заради угоди з пільговими ставками – наприклад, оформлює компанію в Нідерландах, щоб платити 5% замість 15%. І хоча формально структура виглядає легальною – суть її лише в тому, щоб уникнути податку.

Схема №3: «Фіктивні позики»

Іноземна компанія дає позику українській. Ті – роками платять проценти. Внаслідок цього створюється штучна збитковість, українська компанія отримує можливість виводити кошти та зменшувати податок на прибуток. Особливо – якщо ці проценти не оподатковуються або йдуть у країну з нульовою ставкою.

Схема №4: Роялті та ноу-хау

Бренд створено в Україні – але потім «передано» компанії в офшор. Тепер за кожне використання логотипа, назви чи навіть «фірмового кольору фасаду» українська компанія платить мільйони роялті. Формально – витрати. Фактично – легалізований вивід прибутку.

Схема №5: Back-to-back та євробонди

Фінансування українських компаній здійснюється через фонди, трасти або банківські структури. Випускаються єврооблігації, інвестори – «невідомі», але часто це українські резиденти, які таким чином повертають свої ж гроші з-за кордону – вже у вигляді офіційного доходу, звільненого від оподаткування.

Ні конкуренції, ні податків: як офшорні оборудки шкодять Україні

Такі схеми призводять як до значних бюджетних втрат, так і до нівелювання принципу чесної конкуренції. Податкова база втрачається, частина її просто вимивається, бо кошти, які мали б оподатковуватися в Україні, йдуть в юрисдикції з низьким податком або без нього.

Важливо Продав через Нову пошту – сплати податки: чому ДПС надсилає українцям "листи щастя"

Схеми із залученням компаній-нерезидентів нерідко будуються таким чином, щоб уникнути податку на репатріацію. Навіть якщо дохід виводиться, відповідний податок часто не сплачується – через пільги в угодах або фіктивні структури.

В такій ситуації сумлінні компанії, які чесно платять податки, опиняються в гірших умовах, ніж ті, хто оптимізує оподаткування через офшори. У результаті – отримуємо парадокс: чим більше компанія працює прозоро, тим менш конкурентною вона стає.

Як держава бореться з офшорними схемами

За останні роки для боротьби з офшорними схемами зроблено, без перебільшення, досить багато.

На законодавчому рівні:

1. Верховна Рада ратифікувала Багатосторонню конвенцію щодо виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (Багатостороння конвенція MLI).

2. У 2020 році прийнято головний «антиофшорний» закон № 466-IX, яким розширено інструменти боротьби з ухиленням від оподаткування, запроваджено мінімальний стандарт Плану дії BEPS.

3. З 2022 року почали працювати КІК-правила, які розкривають бізнес-структуру компаній, зареєстрованих за межами України.

4. З 2024 року запрацював автоматичний обмін рахунками (CRS).

5. Збільшено строки давності з міжнародних питань з 3 до 7 років.

6. Посилено контроль за приховування бенефіціарних власників компаній.

До того ж планується запровадити автоматичний обмін інформацією по клієнтам операторів цифрових платформ(DAC7) та звітування про транскордонні схеми податкової оптимізації (DAC6). Також  готуються проєкти щодо імплементації Директив Європейського союзу.

За офшорами вже точно не можуть ховатися так, як це робили раніше. Це один із кроків до детінізації – кожна спроба ухилитися врешті виводиться на світло.

За офіційними даними ДПС, понад 20 % виплат нерезидентам визнаються ризиковими – тобто йдуть на користь технічних компаній. З 2022 року було проведено понад 1 тис. перевірок та донараховано близько 12,5 млрд грн податків. Лише за шість місяців 2025 року додатково до бюджету сплачено близько 520 млн грн податку.

Важливо Які податки від продажів на OLX потрібно буде платити: пояснення від Данила Гетманцева

А нещодавно Верховний суд у справі АТ «Південний ГЗК» по акту 2023 року підтримав позицію ДПС щодо донарахування компанії 3,7 млрд грн податку і штрафних санкцій та понад 500 млн грн пені. Це один із перших випадків з такою великою сумою донарахувань, який стосується оподаткування виплат дивідендів на користь кіпрських нерезидентів – компаній-оболонок. Очікуємо на сплату. Це наочний приклад того, як працює «антиофшорна» реформа уже зараз. Надалі держава продовжить ламати схеми. Подальше вдосконалення інструментів аналітики та автоматизації ще більше нівелює можливості використання офшорів.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.