Закарпаття втрачає туристичний потенціал через рішення про будівництво вітряків - експерт

Про це в коментарі Укрінформу повідомив голова Асоціації фахівців туристичного супроводу Закарпаття, історик, фахівець з туризму, військовослужбовець 82-ї окремої десантно-штурмової бригади Олександр Шершун.

«Як очільник однієї із туристичних асоціацій Закарпаття та чинний військовослужбовець, сказати що я розчарований (рішенням Жденіївської селищної ради – ред.) – це не сказати нічого. По Вододільному хребту, який потрапляє під забудову, проходить Закарпатський туристичний шлях. Тому в цьому випадку Закарпаття на очах втрачає свій туристичний потенціал», – розповів він.

Шершун акцентував, що це – надто цінні території для забудови.

«Коли нам наводять приклад про вітряки в Хорватії чи Австрії в горах – одразу кажу: стоп, в Україні гори – це 4% всієї території, в Австрії – понад 60%. І в курортних зонах та біля заповідників там вітряків немає. Загалом я мало бачив людей, які хотіли би прогулюватися маршрутами між вітряками», – зауважив експерт.

Він розповів, що нещодавно, повертаючись із фронту разом з побратимами, зупинявся біля вітряків у Нижньоворітській ВЕС: «Для мене як для людини, яка пройшла через певні речі на фронті, було дуже некомфортно з цим звуком. Робота вітроустановки дещо нагадує звук КАБу. І у військових, які будуть проходити на Закарпатті реабілітацію та відновлення, можуть бути схожі асоціації. Тому, наприклад, для мене маршрути, де стоятимуть вітряки, – уже закриті», – наголосив Шершун.

За словами військового, йому шкода, що на Закарпатті бізнес та місцева влада обрали шлях «швидких грошей».

«От зараз щось побудують, дадуть грошей, і все буде ok. А що буде в довгостроковій перспективі – це нікого не турбує. Що колись це все буде стояти мертвим вантажем, із з'їденими ерозією ґрунтами та порубаним лісом», – зазначив він.

У цій ситуації, наголосив експерт, однозначно не варто стояти, опустивши руки.

«Крім того, що це – частина головного туристичного маршруту Закарпаття (Закарпатського туристичного шляху), це також і Смарагдова мережа, до якої дуже багато регіонів, в тому числі Закарпаття, хотіли бути причетними, бо це – бренд. Ну а зараз просто беруть і здають ці території під забудову. Тут хотілося б сказати, що одразу на двох стільчиках всидіти не вийде», – додав Шершун.

Раніше повідомлялося, що 15 серпня депутати Жденіївської селищної ради проголосували за рішення відвести дві земельні ділянки на Вододільному хребті та надали дозвіл на виготовлення технічної документації та виконання на цих ділянках інженерно-геологічних досліджень для компанії «Вітряний парк Верховинський». Ідеться про ділянки між населеними пунктами Розтока, Кічерний, Перехресний, Буковець – загалом 216 га землі на полонині.

Вододільний хребет є частиною Закарпатського туристичного шляху – найбільшого туристичного маршруту регіону. Ця ділянка починається з Ужоцького перевалу, піднімається на Верховинський вододільний хребет, (найвища точка – гора Пікуй), спускається в село Біласовиця, через перевал Середній Верецький тягнеться до селища Воловець.

Фото Укрінформу можна купити тут.