Європейські партнери побачили результати від автономних НАБУ та САП і тому рекомендували перезапустити БЕБ та ДБР – експерт

Європейські партнери побачили, що такі органи як НАБУ та САП завдяки автономності показали результати в роботі, тому рекомендували перезапустити Бюро економічної безпеки та Державне бюро розслідувань. І мова тут йде не лише про заміну їхніх очільників, пише керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін у статті «Реформи і фасад: подвійні стандарти органів правопорядку в контексті євроінтеграції».

«Ключові вимоги для вступу України до ЄС у сфері правопорядку містяться у двох розділах — 23 («Верховенство права») та 24 («Юстиція, свобода і безпека»). Вони задають досить широкі рамки, але не завжди пропонують чіткі показники для вимірювання успіху. Здебільшого з об’єктивних причин, бо вкрай складно виміряти, чи стало у вас більше верховенства права та/або корупції, чи менше. Це дає змогу урядам маневрувати: обіцяти зміни, але водночас ухвалювати кроки у протилежному напрямку. Принаймні зараз, коли більшість зобов’язань полягає в розробленні й ухваленні законопроєктів, а строки ще не вичерпано. Робочі групи створено, законопроєкти розробляють, але про їх якість говорити зарано», – пояснює автор.

Минулого року Україна пройшла скринінг законодавства на відповідність правовим нормам ЄС, що зробило євроінтеграційну рамку чіткою, як ніколи раніше. Та коли доведеться показувати результати своїх амбітних планів, то Україна, за словами автора, опиниться в глухому куті.

«Розділ 24 «Юстиція, свобода і безпека» повністю присвячений боротьбі із серйозною злочинністю (оргзлочинність, наркозлочини, тероризм, кіберзлочини тощо). Точніше, спроможності українських органів правопорядку контролювати ці злочини на відносно безпечному рівні. Тобто ЄС цікавить не так те, який орган за які види злочинів в нас відповідає, як те, наскільки ці органи спроможні та вміють користуватися європейськими інструментами прогнозування злочинності, стратегічного планування, пріоритезації тощо», – пише Крапивін.

Він підкреслює, що для ЄС важливе не лише формальне існування органів системи правопорядку, а те, чи здатні вони боротися із серйозною злочинністю, чи інтегровані у європейські аналітичні та планувальні інструменти, а також чи незалежні від політичного впливу.  І саме цього, додає Крапивін, бракує так званим старим органам – Національній поліції, Службі безпеки, Офіс генпрокурора. Подекуди цього бракує і «новим» органам, як Держбюро розслідувань, яке так намагається залишитися в орбіті президента, а не виконавчої влади.

«Водночас ЄС побачили, що окремі органи — НАБУ та САП — завдяки автономності справді показали результати. І тому з’явилися рекомендації щодо «перезавантаження БЕБ і ДБР» (рекомендація від січня 2025 року, наразі непублічна). Їх суть не лише в тому, щоб обрати нового директора на конкурсі з вирішальним голосом членів комісії від міжнародних організацій», – додає Капустін. 

Він пояснив, що потрібно також провести кадрове очищення цих органів за допомогою атестації, провести конкурси на керівні посади, посилити детективів тощо. І, звісно, потрібно впровадити реальні інструменти контролю. Це може бути періодичний аудит діяльності, внаслідок якого керівник може втратити посаду, а робота органа може бути суттєво відкоригована ззовні — урядом і парламентом.

«Попри це українська влада вже давно активно просуває ідею відмови від допомоги міжнародних експертів у конкурсних комісіях. Мотивують це тим, що активно реформована Україна вже здатна самостійно впоратися з цим завданням. Як це може відбуватися на практиці, українці бачили на прикладі конкурсу на посаду директора БЕБ, де лише позиція міжнародних експертів дала змогу провести його прозоро. Як уряд «був готовий упоратися самостійно», порушуючи закон і не призначаючи директором переможця Олександра Цивінського, — також побачили. І яку роль у цьому відіграв лист СБУ, що не є підставою для відмови в призначенні, а тим паче вже був врахований комісією під час конкурсу, — запам’ятали», – додав Крапивін.

Нагадаємо, журналісти-розслідувачі не раз зазначали, що реформа органів правопорядку гальмується через заступника голови офісу президента Олега Татарова. Та за словами Євгена Крапивіна, уявлення про те, що заміна однієї людини змінить і ситуацію – хибне, адже людина виконує лише функцію, а боротися насамперед треба з іншим.

Водночас Крапивін зазначає, що реформа органів правопорядку в Україні сьогоднііснує у двох реальностях – євроінтеграційній та внутрішньополітичній. У першій все виглядає так, наче зміни впроваджуються, як і мали б, але в другій все інакше.