Мирний договір чи «троянський кінь»: нардеп розкрив деталі ініціативи Путіна

Коротко:

Щоб укласти мирну угоду між Україною та Росією, необхідно вирішити питання територіальної цілісності, репарацій та відповідальності воєнних злочинців. Цей процес може тривати десятиліттями, тому наразі мова може йти лише про політичні домовленості щодо припинення бойових дій.

Про це в коментарі журналістам заявив народний депутат від "Слуги народу", голова Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко, передає УНІАН.

Роль парламенту у перемир’ї

Він наголосив, що для режиму припинення вогню не обов’язково укладати міжнародну угоду чи залучати парламент:

"Є потреба (в голосуванні Верховної Ради, – ред.) лише коли йдеться про укладення повноцінної мирної угоди. Тоді це вже, за нашою Конституцією, входить до компетенції парламенту".

Ініціатива Путіна як провокація

Депутат підкреслив, що ініціатива Путіна щодо мирної угоди є маніпулятивною: "Розуміючи, що це зараз зробити нереально, це суто провокаційна ідея Путіна, і мене турбує те, що президент Трамп ніби погоджується на цю ідею. Замість своєї первинної ідеї про режим припинення вогню… з’являється ця ідея".

Він додав, що укладання договору наразі неможливе: "Немає жодних передумов. І це дуже далека перспектива, якщо взагалі це буде можливо. Тому це суто провокаційна ідея з боку Путіна. І питання про те, щоб парламент якось брав у цьому участь, зараз навіть не стоїть, навіть теоретично".

Історичні приклади та ефективність перемир’я

Мережко також навів приклади з історії: "Це може зайняти не одне покоління. В історії ми знаємо, що досі немає мирного договору між Росією та Японією… Ситуація на Корейському півострові: також бачимо, там є ceasefire agreement, тобто угода про припинення вогню, яка функціонує вже десятки років. І довела свою ефективність".

Щодо Мінських домовленостей парламентар зауважив: "Можу навести приклад – Мінські домовленості. Що це? По суті, це була також угода про припинення вогню. Потреби в ратифікації парламентом взагалі не було… З міжнародно-правової точки зору я не бачу жодних перспектив, щоб парламент брав якусь участь в цьому. Немає просто такої потреби".

Чому Путін пішов на переговори: оцінка експерта

Військовослужбовець ТрО ЗСУ Олександр Мусієнко пояснює, що Кремль уникає формулювання "припинення вогню", оскільки для Москви це лише тимчасовий захід, який не забезпечує юридичного визнання окупації.

"Припинення вогню – це тимчасовий захід, замороження конфлікту. А далі ми, можливо, звільнимо ці території військовим шляхом, або стануться потрясіння в Росії, чого теж не можна виключати", – зазначає Мусієнко, підкреслюючи, що короткострокові домовленості не змінюють стратегічних цілей агресора.

Таким чином, навіть можливі перемир’я не гарантують стабільності на окупованих територіях і залишають відкритим питання їх остаточного повернення Україні.

Війна в Україні - новини за темою

Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, український дипломат, колишній посол у США Валерій Чалий зазначив, що проведення зустрічі між президентами України Володимиром Зеленським, США Дональдом Трампом та Росії Володимиром Путіним наразі під великим сумнівом.

Крім того, президент Франції Емманюель Макрон повідомив, що наступні два тижні будуть вирішальними для узгодження гарантій безпеки України після переговорів 18 серпня у Вашингтоні.

Глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Москва начебто не проти ні двосторонніх, ні тристоронніх переговорівщодо врегулювання ситуації в Україні, але висуває умови про "гарантії безпеки для Росії" та "захист прав росіян в Україні".

Читайте також: