Найменша планета Сонячної системи: як сильно зменшився Меркурій і чому

Кам'янисті планети Сонячної системи, які утворилися приблизно 4,5 млрд років тому, від початку були дуже гарячими, адже складалися з розплавленого матеріалу. Протягом мільйонів років планети охололи і перетворилися на те, що ми бачимо зараз. Але Меркурій продовжує остигати і в міру охолодження стає меншим, адже його внутрішня частина стискається. Автори дослідження, опублікованого в журналі AGU Advances, оцінили наскільки сильно зменшився Меркурій за мільярди років, пише Space.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Меркурій — це найменша планета в Сонячній системі і найближча до Сонця. На цій планеті спостерігаються найрізкіші перепади температур у Сонячній системі. Денний бік Меркурія нагрівається до температури плюс 430 градусів Цельсія, а нічний бік остигає до температури мінус 170 градусів Цельсія. І все ж це не найгарячіша планета в Сонячній системі, адже на Венері завдяки сильному парниковому ефекту температура піднімається до плюс 480 градусів Цельсія. За розміром Меркурій трохи більший за Місяць і рік там триває всього 88 земних днів, адже планета має найшвидший орбітальний рух навколо Сонця серед усіх планет Сонячної системи.

Зараз ученим відомо, що з моменту утворення приблизно 4,5 млрд років тому Меркурій безперервно стискається, втрачаючи тепло. При цьому поверхня Меркурія тріскається в міру охолодження. Розломи прорізають кам'янисту поверхню планети, щоб компенсувати триваюче стиснення.

Спостерігаючи за тим, як розломи піднімають ділянки поверхні Меркурія, вчені можуть оцінити, наскільки сильно зменшився Меркурій з моменту утворення. Але попередні оцінки сильно різнилися, припускаючи, що через розломи, що утворилися внаслідок охолодження, радіус Меркурія зменшився приблизно на 1-7 кілометрів.

Щоб усунути цю невідповідність, автори нового дослідження використовували альтернативний метод оцінки стиснення Меркурія, викликаного охолодженням планети. Усі попередні оцінки ґрунтувалися на методі, який враховує довжину і вертикальний рельєф піднятих форм рельєфу, але дає різні оцінки стиснення залежно від кількості розломів, включених до набору даних. Альтернативний метод не залежить від кількості розломів. Замість цього він вимірює, наскільки найбільший розлом у наборі даних компенсує стиснення, а потім масштабує цей ефект для оцінки загального зменшення розміру планети.

Вчені використовували цей метод для аналізу трьох різних наборів даних про розломи на поверхні Меркурія. Вони виявили, що незалежно від використовуваного набору даних, оцінка стиснення планети виявлялася на рівні від 2 до 3,5 км. Об'єднавши результати з попередніми оцінками додаткового стиснення, яке могло бути спричинене процесами охолодження, не пов'язаними з розломами, вчені дійшли висновку, що з моменту утворення радіус Меркурія зменшився загалом на 2,7-5,6 кілометра.

Як уже писав Фокус, автори іншого дослідження дійшли висновку, що тріщини і розломи на поверхні Меркурія викликані тим, що планета розташована дуже близько до Сонця.

Також Фокус писав про те, що гості з космосу зробили Землю придатною для життя. Це доводить диявольська комета. Вчені вважають, що комета 12P/Понса-Брукса містить найвагоміші докази того, що саме комети доставили воду на Землю.