"Нема куди тікати": херсонські фермери використовують РЕБи й рушниці, боронячи врожай

Збитки за ці пів року перевищують мільярд гривень. На поля сотнями падають БПЛА, тож новими інструментами сільського господарства на Херсонщині стали помпові рушниці, спеціальні детектори й засоби РЕБ. З місцевими поспілкувались журналісти "Суспільного", як відомо з матеріалу від 19 серпня.

Фермер з Бериславського району Олександр Гордієнко "прикриває" трактори за допомогою аналізатора частот "Чуйка", який перехоплює та виводить на екран відеосигнал FPV-дрона, та рушниці. До повномасштабної війни його господарство базувалося в Бериславі. Після деокупації правобережної частини регіону чоловік сам розмінував сотні гектарів полів і вивіз звідки кілька тисяч протитанкових мін. Щоб продовжити роботу, він рятував техніку й працівників від обстрілів, але на сьогодні вважає найбільшим викликом дрони.

"Торік ми спокійно сіялися й навіть думки не було, що вони сюди дійдуть. Зараз вони повністю контролюють до 25-30 кілометрів від річки, тобто до всіх наших полів дістають. "Молнії" різних типів, розвідники, FPV маленькі й великі — все є", — розповів аграрій.

Цього року внаслідок атак ЗС РФ він втратив вже кілька сотень гектарів зернових. На землях, які вціліли, урожай невисокий, бо майже не було опадів, навесні було холодно, а зрошення після підриву Каховської ГЕС немає. Косити також довелося під прикриттям засобів РЕБ.

"Переважно РЕБом давимо, але й рушницею вже збивав. Із першого разу не виходить, але з четвертого-п’ятого — падають. Оце ж для цього десятизарядку й купив, щоб уже точно попасти. Десь під сотню дронів ми вже приземлили. Потім ходжу полями, шукаю, щоб знешкодити, які не розірвалися", — поділився фермер.

Базу у Бериславі понівечили російські КАБи, а будинок, трактор й іншу техніку спалили БПЛА. Однак з найбільшим сумом Гордієнко каже про іншу втрату — внаслідок удару FPV-дрона загинув його тракторист Василь.

Помічник аграрія Сергій Михальцов назвав виїзди у сторону Берислава "грою зі смертю". Раніше він розводив качок у селі Львове й продавав каченят по всій області, але тепер майже все його майно знищене. Чоловік згадав, як нещодавно евакуювали кілька десятків овець. Тварин вирішили вивозити під час так званого перемир’я навесні. Їх завантажили у КАМАЗ, а позаду прикривав Гордієнко з РЕБом.

"Вночі їхали, попали на протипіхотну міну-пелюстку. Колеса пошкодили, але дотягнули. Які ж вони змучені були, ті вівці", — згадав Михальцов.

Однак на запитання, що робитимуть далі, помічник відповідає чітко — сіяти. Він визнає, що ситуація лише погіршується, але має надію на завершення війни.

"Будемо виходити на державний рівень, просити якісь гуманітарні коридори чи антидронові засоби. Нам нема куди тікати", — підкреслив Михальцов.

На північний захід від Херсона сотні гектарів земель обробляє фермерське господарство "Роксолана". Його голова Максим Максимов розповів, що на полях знайшла або бачили детонацію приблизно 20 дронів.

"Взагалі ж цього літа ситуація значно погіршилася. Російські безпілотники підбивали техніку й підпалювали поля на всій правобережній частині Херсонщини — від Кізомиса й Станіслава аж до траси на Миколаїв. І по самій трасі тепер уже машини палять, ви ж бачили. Деякі мої сусіди так і не зібрали врожай, бо дрони дістали туди й працювати стало неможливо", — пояснив він.

До війни бізнес успішно розвивався, а господар інвестував у техніку й сучасні способи обробки земель. Господарство здебільшого займалось зерновими й технічними культурами. Після повномасштабного вторгнення ЗС РФ землі опинились на лінії фронту, і техніка погоріла.

"Збирали по частинках усе, що можна було врятувати. Самі очищали поля від мін і уламків ракет. Навесні 2023-го вже почали сіяти. На осінь наступного року нам відновили зрошення через Інгулецький канал, який росіяни пошкодили під час відступу. Так, до нас уже залітали "Шахеди", були й ракетні удари, але от коли FPV-дрони почали діставати, працювати стало дійсно небезпечно", — згадав Максимов.

Цього року господар посіяв різні культури: пшеницю, соняшник, кукурудзу, ріпак, овочі. Зі слів фермера, попри несприятливу погоду й далекий від ідеалу полив, врожайність — непогана.

"Раніш ми очищали поля від мін, а тепер на них падають дрони. Тут пшеничка ріденька і їх ще можна помітити — а коли суцільна маса, легко загребти безпілотник, що не розірвався", — пояснив комбайнер Віталій.

Працівник Махамад Нісалов, який спеціалізується на кавунах, також похвалив врожай. З його слів, довелося докладати більше зусиль, щоб вберегти кавуни попри холодні ночі, але вони виросли смачні.

"Нам уже треба думати про РЕБи, детектори дронів і рушниці. Може, захисні решітки на техніку ставити. Скоро треба соняшник косити, будемо координуватися з військовими по безпековій ситуації. Але залишати це все ми не збираємось — принаймні, зараз", — запевнив Максимов.

Нагадаємо, прикордонники розповіли про ситуацію у Сумській області. За даними ДПСУ, інтенсивність ворожих штурмів знизилась, але РФ накопичила на одному з напрямків 50-тисячне військо.

Вночі на 19 серпня ЗС РФ завдали масованого удару по Полтавській області. Російські дрони атакували Лубни та Кременчук, у ЗМІ повідомляли про серію вибухів.