Як світові медіа оцінюють зустріч у Вашингтоні

18 серпня Президент США Дональд Трамп знову говорив про бачення миру в Україні під час зустрічі у Вашингтоні з Президентом України Володимиром Зеленським. Крім Президента України, на різних етапах зустрічі були чотири лідери європейських держав і двох міждержавних організацій, зокрема: президенти Франції Емманюель Макрон, Фінляндії Александр Стубб, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем’єр Сполученого Королівства Кір Стармер і прем'єрка Італії Джорджа Мелоні, а також голова Європейської комісії Урсула фонд дер Ляєн і Генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

Наступного дня Володимир Зеленський у своєму телеграм-каналі повідомив, що у Вашингтоні триває обговорення конкретних гарантій для безпеки України:

«Уже працюємо над конкретним наповненням гарантій безпеки. Сьогодні продовжуємо координацію на рівні лідерів, будуть обговорення, готуємо відповідні формати. Продовжимо працювати й завтра. Радники з нацбезпеки зараз також перебувають у постійному контакті. Гарантії безпеки будуть».

З посиланням на високопоставленого представника адміністрації США Reuters пише, що зустріч Путіна і Зеленського може відбутися в Угорщині. На думку канцлера Німеччини, така зустріч є можливою вже протягом наступних двох тижнів. Однак Фрідріх Мерц не висловив певності, щодо участі Путіна:

«Чи вистачить у Путіна сміливості приїхати на саміт із Зеленським? Ми не знаємо», — написав канцлер у соцмережі Х.

«Детектор медіа» зібрав повідомлення світових медіа про очікування напередодні саміту у Вашингтоні та про деталі й результати переговорів.

Напередодні переговорів

Статтю іспанського видання El Pais під назвою «Зеленський зберігає віру в Трампа, але його країна вважає, що США знову залишили їх у скрутному становищі» можна назвати застережливим викриттям, що посилює антитрампівські настрої напередодні візиту Зеленського до Вашингтона. Автор матеріалу Крістіан Сегура описує настрої української громадськості щодо зустрічі Трампа та Путіна на Алясці, представляє цю подію як зраду України, підкреслюючи розчарування людей на тлі війни. Обурення пересічних українців протиставляється прагматичній дипломатії президента Володимира Зеленського та його команди, які «намагаються завоювати прихильність американського лідера» так, що вдаються до «надмірних лестощів».

«Розмови про мир будуть вестися, поки тривають бойові дії. А на фронті війни Росія керує правилами», — пише автор і одразу ж додає, що Україна зіткнулася з браком зброї та боєприпасів, а допомога адміністрації Трампа нижча за темпи підтримки, яку надавала адміністрація Байдена.

У матеріалі сказано, що зміни в політиці США (наприклад, відсутність санкцій, відсутність вимоги припинення вогню) безпосередньо посилюють Росію.

У статті британського видання BBC «Росія ускладнює завершення війни, каже Зеленський, поки Трамп прагне мирної угоди» описано напружену атмосферу перед візитом Зеленського до Вашингтона, підкреслюючи контраст між його прагненням до припинення вогню та тиском Трампа щодо вигідної Росії мирної угоди. У матеріалі йдеться про те, що ця «зустріч у Білому домі буде першою для Зеленського з того часу, як у лютому його залякували Трамп і його віцепрезидент Джей Ді Венс. Здавалося, що вони помирилися у квітні під час того, що Білий дім назвав "дуже продуктивною" 15-хвилинною зустріччю в кулуарах похорону Папи Франциска». Автори Ася Робінс та Теббі Вілсон передають занепокоєння європейців і розчарування українців і досить гротескно окреслюють настрої напередодні поїздки президента до Штатів — «відчуття подавленості через побачене в Алясці».

Автори BBC також підкреслюють, що «європейські чиновники стурбовані тим, що Трамп може спробувати тиснути на Зеленського, щоб той під час зустрічі у понеділок (у Вашингтоні, — «ДМ») погодився на умови, які могли обговорюватися Трампом і Путіним на саміті в п’ятницю». 

Стаття Le Monde «Після саміту в Анкориджі європейці твердо підтримують Зеленського перед Трампом» показує антиукраїнську позицію Дональда Трампа, який вважає, що менші країни, як Україна, мають поступатися більшим, звинувачуючи Київ у розв’язанні війни з Росією, попри докази протилежного.

Авторка статті Сильвія Кафман пише, що після саміту в Анкориджі умови можливих переговорів залишаються нечіткими, і це додає сюрреалізму ситуації. Президент Зеленський, попри ризик і приниження, якого зазнав від Трампа 28 лютого, готується до зустрічі у Вашингтоні, прагнучи використати будь-яку можливість для припинення війни. Стаття описує його мужність представляти європейські інтереси, підкреслюючи критичність і невизначеність переговорів. Тон матеріалу критичний до Трампа, з нотами співчуття до Зеленського та тривоги за Україну.

Політична оглядачка італійського видання Corriere della Sera Паола Ді Каро підсвічує дискусію між європейськими лідерами під час зустрічі «коаліції охочих» 17 серпня щодо позиції блоку та подальших спільних кроків, зокрема у царині безпекових гарантій для України, та розповідає про позицію Італії у Вашингтоні. Опонуючи президенту Франції Франсуа Макрону, італійська прем'єрка Джорджія Мелоні пропонує Рим замість Женеви для тристоронньої зустрічі Путіна, Трампа та Зеленського. Мелоні застерігає, що найбільший ризик для Європи полягає в тому, що Трамп фактично скаже, що Україна не хоче миру, Європа не співпрацює, американці досягнули угоди безпосередньо з росіянами, запропонувавши Україні угоду у форматі "take it or leave it".

Також журналістка наводить позицію італійської прем'єрки, яка відкидає ідею спрямування європейських військових контингентів в Україну. На тлі розмов про забезпечення внаслідок домовленостей гарантій безпеки, «співмірних із 5 статтею НАТО», це важливий сигнал, поруч із заявою міністра закордонних справ Німеччини Йоганна Вадефуля, який також відкинув ідею розміщення частин Бундесверу в України. Після зміни позиції Сполученого Королівства на користь обмеженого контингенту в тилових областях, захисту неба над заходом України та надсиланням інструкторів, схоже, що президент Франції Франсуа Макрон залишався єдиним прихильником європейської місії у форматі "boots on the ground".

Крістофер Міллер для The Financial Times із посиланням на високопосадове джерело з оточення Зеленського пише, що мета президента України на зустрічі у Вашингтоні — започаткувати «продуктивний процес мирного врегулювання без тиску на Україну щодо виконання неможливих кроків, як-от виведення сил» із Донецької та Луганської областей. Для цього, за словами джерела Міллера,  Зеленський готовий піти на «прийнятний компроміс» уздовж поточної лінії фронту, який українці могли б схвалити, додав посадовець.

Зрада чи перемога для України у Вашингтоні

«Ключове із зустрічі Трампа з Зеленським і європейськими лідерами: похвала, переговори про безпеку, подальші зустрічі», — назвала одну із публікацій про зустріч у Вашингтоні AP.

«Коли Трамп приймав Зеленського та провідних європейських лідерів, щоб активізувати місяці затяжних зусиль США з метою припинення тривалої вже 3,5 року війни Росії, тон і стиль зустрічі значно відрізнялися від тих, що були, коли президента України вигнали з Білого дому в лютому», — йдеться у статті AP.

А у її підсумках розповідають про можливу зустріч президентів України і США з Володимиром Путіним для обговорення мирної угоди. Про відсутність у Володимира Зеленського умов для обговорення деталей забезпечення тривалого миру перед зустріччю з Володимиром Путіним писали європейські видання, зокрема чеські Hospodářské noviny. Це видання вело текстову трансляцію зустрічі у Вашингтоні та детально описувало ключові цитати і події. Про можливі переговори Зеленського й Путіна писало також іспанське видання El Pais. Про пріоретизації Володимиром Зеленським питання гарантій безпеки понад мирною угодою із Росією писали у виданні El Mudno.

Про початок каскаду очних і онлайн-зустрічей між лідерами і радниками держав Заходу розповіли у Брюссельському виданні Euractiv.

«За словами кількох європейських чиновників, найближчими днями можуть відбутися численні зустрічі між членами Коаліції охочих і радниками з питань національної безпеки, щоб обговорити подальші деталі європейської пропозиції Трампу. Ще одна віртуальна зустріч між європейцями та Трампом може відбутися вже у вівторок або пізніше цього тижня», — пишуть у Euractiv.

Про підготовку нової зустрічі Коаліції охочих, а також про заклики посилити тиск на Росію від прем’єра Швеції Ульфа Крістерссона напередодні засідання пишуть The Guardian.

У ще одній статті AP «Трамп починає планувати зустріч Путіна і Зеленського, підтверджуючи допомогу США у забезпеченні гарантій безпеки» автори розповіли, що немає певності, що у Росії добре сприймуть розміщення військ держав НАТО на території України у рамках гарантій безпеки. Адже представники влади Росії поки розмито схвалюють лише «підвищення рівня учасників прямих переговорів», а питання гарантій безпеки для України не зачіпають.

Про розбіжності у баченнях конфігурацій миру у Володимира Зеленського, ЄС, Володимира Путіна і Дональда Трампа написали Axios. Володимир Зеленський закликає до справедливого й тривалого миру без поступок територіями. Європейські союзники підтримують Зеленського в тому, що передумовою має бути припинення вогню та гарантії безпеки на кшталт статті 5 НАТО, тоді як адміністрація Дональда Трампа наголошує, що домовленості можливі лише за взаємних поступок, «обміну територіями». Російський президент, зі свого боку, пропонує зупинити наступ у Херсонській і Запорізькій областях в обмін на повне виведення українських сил із Донецької та Луганської областей і вимагає визнання суверенітету Росії над окупованими територіями України.

Bloomberg у своїй текстовій трансляції розмістив табличку з узагальненням переговорних позиції та бачення сторін щодо конфігурацій миру. У таблиці зеленим кольором позначені результати, сприятливі для України, помаранчевим — нейтральні, червоним — сприятливі для Росії. Таким чином видно, що позиції України та Росії, без посередництва з блоку Європи та США, є діаметрально протилежними. Європейці проти того, щоб юридично визнати будь-яку територію України в довоєнних кордонах частиною Росії, США вагається щодо визнання Криму російським.

«Але добре, що Мерц наважився висловити Трампу свою позицію, що спочатку має бути укладено перемир'я». Адже на полі бою нічого не змінилося, сказав він. Ланге також підкреслив: якщо європейці мають зробити справедливий внесок у гарантії безпеки, "Німеччина не може залишатися осторонь"», — прокоментував Bild німецький військовий експерт Ніко Ланге роль Німеччини у наданні гарантій безпеки для України.

Редактор головного бюро видання Der Spiegel Пауль Антон Крюгер назвав публікацію з оглядом підсумків зустрічі у Вашингтоні «Успіх для Мерца та європейців». Головним успіхом автор називає те, що на зустрічі з Дональдом Трампом «європейці змогли відвернути негайне укладення миру на умовах Путіна».

Колумніст австрійського Der Standard Ганс Раушер у публікації «На поле вибігає "Команда Європи"» розповідає, що у Вашингтоні уперше відбулася настільки згуртована зустріч європейських лідерів із Дональдом Трампом. І це означає, що демократична Європа усвідомлює загрозу і готова до політичної та безпекової консолідації, розглядаючи Україну як невіддільну частину європейського простору.

«Європейці привітали публічну прихильність Трампа приєднанню США до угоди про безпеку України, подібної до НАТО, як “прорив”», — пишуть у Politico.

Al Jazeera у статті «Трамп пропонує провести саміт Путіна і Зеленського, щоб покласти край війні в Україні» навели позицію критичного до Путіна російського політичного експерта, який викладає у Чикаго, Костянтина Соніна. Той сказав, що пропозиція розташувати в Україні війська інших держав навряд чи задовольнить Путіна:

«Все це “неприйнятне” для Путіна, тому для європейських лідерів питання полягає в тому, як переконати президента Трампа, що без таких гарантій війна, навіть якщо вона зараз припиниться, почнеться знову в найближчому майбутньому».

Стаття закінчується трьома цитатами аналітика українського Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Юрія Пойти. Al Jazeera пише, що український експерт вважає, що «зустріч можна обережно назвати успішною для України». Адже у чинного президента США почали без нервів сприймати надання гарантій безпеки для України. Проте залишається відкритим питання примусу Росії до миру через санкції.

«По-друге, конкретні елементи гарантій безпеки для України: чи будуть вони надані, і чи буде щось на зразок статті 5 НАТО для України від західних країн? Чи будуть розгорнуті західні військові контингенти в Україні для посилення безпеки?», — такою цитатою Пойти завершується стаття Al Jazeera.

У ще одній статті «Що потрібно знати про переговори Трампа із Зеленським та європейськими лідерами» від Al Jazeera звернули увагу на розбіжності між Дональдом Трампом і європейськими лідерами щодо припинення вогню. У Вашингтоні Трамп висловив думку, що припинення вогню може бути необов’язковим, і натякнув на можливість обговорення питання територій, тоді як європейські лідери наголошували на необхідності перемир’я до початку переговорів про припинення війни та гарантіях безпеки та «справедливого і тривалого миру» для України. 

Що ідею зупинки вогню перед мирними переговорами із Росією, ймовірно, більше не підтримує Дональд Трамп, написали Frankfurter Allgemeine Zeitung у статті «Гарний настрій, мало результатів». Як запоруку того, що зустріч у Вашингтоні, зі слів Володимира Зеленського, була «найкращою досі» автори статті називають присутність там інших лідерів. Адже європейські лідери разом засвідчили, що вони підтримують завершення війни, хоча Путін намагається подати саме Україну охочою воювати.

«Зеленський залишає Білий дім неушкодженим, вигравши додатковий час», — назвали статтю за підсумками зустрічі у Вашингтоні Мирослава Пеца з української служби BBC і редактор російської служби цього медіа Віталій Шевченко. Автори розповіли, що «теплоту зустрічі» забезпечило намагання не говорити про розбіжності.

Зокрема уникали питання територіальних поступок. А Володимир Зеленський показав американцям карту, доводячи, що Росія окупувала менш як 1% української території за тисячу днів війни.

«І, судячи з усього, це допомогло змінити настрій Трампа», — пишуть Мирослава Пеца та Віталій Шевченко.    

«Зеленський і його союзники вмикають чарівність, щоб зберегти прихильність Трампа», — назвали у Bloomberg огляд підсумків зустрічі у Вашингтоні. Серед запорук спокійного перебігу зустрічі автори назвали подяки Володимира Трампа Дональду Трампові, вибір Володимиром Зеленським ближчого до ділового стилю одягу. На одязі Володимира Зеленського й інших прийомах сподобатися Дональду Трампові робили наголос і інші закордонні видання, зокрема Politico, аргентинське Carin та іспанське El Mundo.

А Washington Post підрахувала, що за перші чотири з половиною хвилини виступу на пресбрифінгу Володимир Зеленський 11 разів подякував Дональду Трампу та США за роль у шляху до досягнення миру.

У Politico звернули увагу і на відміни у традиційній поведінці Дональда Трампа:

«“Виважений”, “стриманий” і “дипломатичний” — це слова, які зазвичай не асоціюються з Трампом, але він проявив усі три якості перед камерами на пресконференції з українським лідером, коли журналісти закидали їх питаннями, сподіваючись викрити розбіжності між ними і налаштувати їх один проти одного, особливо щодо того, чи слід дозволити Україні вступити до НАТО».

Тему про обережність як елемент зовнішньополітичної стратегії Дональда Трампа розвивали у виданні Modern Diplomacy. Там пишуть, що попри часті обіцянки зробити мир між Україною та Росією головним пріоритетом, Трампові дії є обережнішими. Він, мовляв, зважає на глобальний контекст: посилення впливу Китаю, підтримку Китаєм Росії й Ірану, нестабільність на Близькому Сході та розрив ключових договорів про контроль над озброєннями.

Обмежений і невизначений результат дозволив США уникнути загострення з Європою й Україною, водночас не відштовхнувши Кремль, а також залишив простір для можливих переговорів у майбутньому, включно з відновленням контролю над ракетами та спробами віддалити Росію від Китаю.

«Збереження стратегічного балансу без провокування нових конфліктів або напруження наявних відносин можна вважати значним успіхом у зовнішній політиці, що забезпечує довгострокові стратегічні інтереси та вплив США», — пишуть у Modern Diplomacy.

У аналітичному матеріалу The New York Times під назвою «Чи може Зеленський довіряти Трампу? Від відповіді може залежати доля України» журналіст Золан Канно-Янгс застерігає, що після оптимістичних оцінок саміту у Вашингтоні від європейських лідерів, відкритим залишається питання, чи не змінить Трамп своєї позиції щодо України з тією ж блискавичною швидкістю та опортунізмом, які він демонстрував раніше, особливо коли йдеться про переговори на найвищому рівні. Розмови Трампа про гарантії безпеки для України після укладання угоди безперечно стали відходом від його попередньої позиції, згідно з якою захист України має бути покладений винятково на Європу. Проте досі бракує деталей щодо змісту таких гарантій. NYT цитує колишнього посла США в Польщі Деніела Фріда, який окреслив варіант, що найімовірніше, буде просити Україна: у разі майбутнього нападу європейські держави погодяться надати військову підтримку на території України, а Трамп погодиться постачати допомогу та посилити оборону сусідніх до України держав.

У іншому матеріалі NYT, описуючи динаміку та перебіг зустрічі між Трампом і європейськими лідерами, Шон МакКріш пише, що хорошу атмосферу на мить зіпсував канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який сильніше за інших лідерів наголосив на необхідності негайного припинення вогню. Зараз публічна позиція Трампа полягає в тому, що припинення вогню не є необхідним для продовження переговорів, тому коли Мерц наполягав на протилежному, «посмішка зникла з обличчя Трампа, він на мить став у захисну позицію, але потім зустріч знову продовжилася на приємній хвилі».

Далі автор оповідає, що певного сюрреалізму зустрічі надавала незрима присутність Путіна, позицію якого раз-по-раз згадував Трамп, а європейські лідери зі «стоїцизмом» сприймали такі згадки. Відкритим залишається питання, хто краще розібрався у психології американського президента та матиме вирішальний вплив на його позицію.

The Economist у матеріалі «Зеленський пережив черговий епізод шоу Трампа» також указує, що Америка відмовилася від ідеї припинення вогню на час підготовки широкої угоди. «Ми не говоримо про дворічний мир, щоб потім знову опинитися в цьому безладі. Ми зробимо так, щоб все було добре» — наводять цитату Дональда Трампа під час пресбрифінгу. Водночас важливим акцентом у статті є те, що США готові запропонувати Україні певні гарантії безпеки. Це визнання того, що у форматі майбутнього врегулювання обговорюватиметься вже не лише лінія фронту, а, ймовірно, зміни в архітектурі глобальної безпеки. Однак разом із цим у публічному полі легітимізується ідея «обміну територіями», навіть якщо поки що її конкретизація відкладається до особистої зустрічі Зеленського та Путіна.

Пріоритетним варіантом для України, як пише The Econimist із посиланням на неназваного українського високопосадовця, є «замороження» бойових дій по лінії фронту. The Economist пишуть, що головним викликом для серйозних дипломатичних переговорів залишається те, що весь процес упакований у формат політичного шоу, що транслюється в медіа. Насамкінець видання нагадує, що Росія неодноразово намагалася вбити Зеленського, і попри те, що переговори про остаточний формат безпекових гарантій для України можуть тривати ще довго, зустріч між Путіним та Зеленським стала на крок ближчою.

Журналіст польської «Газети Виборчої» Бартош Хлєбович пише, що попри те, що найгіршого сценарію у Білому домі вдалося уникнути, насправді дуже важко спрогнозувати, як розгортатимуться подальші події. Артур Барткевич у матеріалі Rzeczpospolita також висловлює сумнів у тому, чи відбудеться зустріч між Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним уже найближчим часом, чи російська сторона знову наполягатиме, наприклад, на продовженні переговорів у «Стамбульському форматі». Обидва видання фокусуються як на позитивних моментах для України, зокрема, заявах Зеленського про закупівлю американського озброєння на суму до 90 мільярдів доларів, так і додають застороги, що Росія не змінила своєї позиції щодо вступу України до НАТО та продовжує наступати на сході й обстрілювати українські міста.

У частині видань устигли абстрагуватися від інфоприводу зустрічі й подавали своїм аудиторіям її трактування прихильниками Трампа. Зокрема, відеографи ВВС підготували відеонарізку з коментарями щодо костюму Володимира Зеленського. А Daily Mail подала своїй аудиторії позицію одного з прихильників Дональда Трампа Стіва Беннона. Беннон критикував рішення президента США організувати мирні переговори щодо України. І радив Дональду Трампу зосередитися на внутрішніх кризах, зокрема зростанні злочинності в американських містах. Зі слів Беннона, «справжня війна» відбувається у Вашингтоні, Нью-Йорку, Чикаго та Лос-Анджелесі, і саме там Трамп мав би діяти рішучіше, замість приймати європейських лідерів, які без офіційного запрошення прибули до США для обговорення гарантій безпеки для України.

У іншій публікації Daily Mail розповіла про російські атаки України, які відбувалися паралельно з переговорами у США чи після них.

Якщо узагальнювати оцінки світових медіа щодо результатів саміту у Вашингтоні та подальших очікувань для України, потрібно сказати, що участь європейських лідерів завадила Дональду Трампу в односторонньому порядку оголосити будь-яку угоду для України. Водночас дискусії про безпекові гарантії для України за результатами майбутньої мирної угоди тривають. Схожим чином завершився Глобальний саміт миру, який організовувала Україна у червні 2024 року. Втім, тоді у публічній площині не звучала ідея «обміну територій на мир», а Росія, як і раніше, шукатиме приводів тягнути час та уникнути двосторонньої зустрічі між Путіним і Зеленським.