Истерика вокруг Украины: как "мирные" переговоры с Трампом стали поводом для скандала в Польше

"Жахлива помилка, яка може вплинути на все подальше президентство", – саме так ексглава МЗС Польщі Яцек Чапутович назвав відсутність нового президента Кароля Навроцького у команді європейських лідерів, що разом із Володимиром Зеленським відвідали Вашингтон.

Відсутність будь-якого представника Польщі на зустрічі, яка могла стати визначальною не лише для майбутнього України, а й всього регіону, у Польщі сприйняли як масштабну дипломатичну поразку.

Рішення польської влади різко розкритикували експерти, а у ЗМІ напряму говорять про "провал" польської дипломатії.

Особливо зважаючи на той факт, що новий президент Кароль Навроцький, а також партія "Право і справедливість" ("ПіС"), що підтримує його, мають добрі стосунки з президентом США Дональдом Трампом.

За таких обставин участь президента Навроцького у перемовинах із Трампом могла би посилити політичну вагу Польщі – але сталося геть інакше.

Варшава поза діалогом.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, генсек НАТО Марк Рютте, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем'єр Великої Британії Кір Стармер, італійська прем’єрка Джорджа Мелоні, президенти Франції Емманюель Макрон та Фінляндії Александр Стубб – "європейський десант", який вирушив 18 серпня на зустріч із Дональдом Трампом разом із президентом України Володимиром Зеленським, став явищем, безпрецедентним навіть для нинішніх часів.

Така однозначна позиція Європи стала одним із факторів, які дозволили радикально змінити розклади на переговорах у Білому домі.

У тому числі – врятувавши Україну від прямого шантажу.

Адже, як очікувалося напередодні, Дональд Трамп мав поставити Зеленського перед вкрай болючим вибором – відмова від частини територій або повне замороження підтримки з боку США.

За переговорами у Білому домі уважно стежили і в Польщі.

Але для Варшави ця історія мала і свій фокус.

Адже ані прем’єр Дональд Туск, ані президент Кароль Навроцький на цій зустрічі присутні не були.

"Я намагався зв’язатися з офісом президента, але не маю жодної інформації від президента про те, що хтось їде до Вашингтона… Державний секретар США повідомив, що європейські представники отримали запрошення поїхати до Сполучених Штатів.

Але, на жаль, мені невідомо, чи надіслав президент США таке запошення нашому президенту", – заявив вранці 18 серпня речник польського МЗС Павел Вронський.

При цьому він уточнив, що на даній зустрічі представляти країну має саме президент Навроцький, адже саме його визначила як свого співрозмовника від Польщі американська сторона, а тому в уряді вважають, "що якщо так, то президент більше підходить для контактів з Вашингтоном".

У команді нового президента оперативно відреагували на цю критику.

Речник президента Рафал Лешкевич пояснив, що "Кароль Навроцький надає пріоритет підготовці до свого візиту до Сполучених Штатів, який має відбутися 3 вересня".

А згодом на звинувачення відповів особисто Кароль Навроцький.

"Хочу заспокоїти всіх вас, а також громадську думку.

Минулого тижня я брав участь у двох розмовах з президентом Трампом, а також з європейськими лідерами, представивши чітку позицію Польщі щодо її недовіри до Владіміра Путіна та Російської Федерації", – заявив він.

Причини утриматися.

Показовий момент: напередодні самої зустрічі у Білому домі у "великому та малому палацах" – тобто в офісах президента та прем’єра – утримувалися від критики на адресу одне одного щодо відмови летіти у Вашингтон.

На цьому тлі політичне суперництво знову взяло гору – опоненти почали звинувачувати одне одного.

Зокрема, керівник президентського Бюро з питань міжнародної політики Марчин Пшидач заявив, що домовленості щодо присутності європейських лідерів на зустрічі з Трампом приймалися напередодні під час телеконференції в рамках "коаліції рішучих".

"Прем’єр-міністр Туск та міністр (закордонних справ) Сікорський керували рішеннями та обговореннями в цьому форматі, і саме вони не повідомили про присутність Польщі на переговорах у Вашингтоні", – заявив Пшидач.

У відповідь глава МЗС Радослав Сікорський запропонував представити стенограму цих переговорів, щоб довести, що жодних консультацій про присутність топурядовців на зустрічі Зеленського та Трампа тоді не проводилося.

"Буде нелегко співпрацювати без поваги до фактів та мінімуму доброї волі", – дорікнув Сікорський президентському офісу.

То чому було прийняте саме таке рішення? Одне з найпоширеніших неофіційних пояснень – страх посваритися з Трампом.

15 серпня країна святкувала День польської армії – свято, яке пов’язане з перемогою над Червоною армією 1920 року.

Президент Навроцький у своєму вітанні відзначив роль українців у цій перемозі.

Ця заява – вкрай важлива для українсько-польських відносин, зважаючи на попередні критичні до України заяви Навроцького.

"Свобода – безцінна.

Її не можна купувати чи продавати, її слід захищати… Тож ми ніколи не здамося перед російським імперіалізмом.

І тому ми підтримуємо Україну, яка захищає свою свободу – щоб Європа була цілісною, вільною та у мирі.

Росія – не та, кого неможливо спинити.

Росія не є непереможною", – заявив, зокрема, президент Польщі.

Свідомо чи несвідомо, остання фраза Кароля Навроцького виглядає як відкрите опонування Дональду Трампу.

Який навпаки, напередодні заявив про необхідність поступок заради компромісу з "непереможною" Росією.

В такій ситуації візит польського президента до Вашингтона у складі "європейського десанту" виглядав як ризик зіпсувати відносини з Трампом – а тому від цього кроку було вирішено відмовитися.

Ще одна можлива причина – небажання брати на себе додаткові зобов'язання з підтримки України.

Адже, щоб переконати Дональда Трампа скорегувати свою позицію по мирних перемовинах, європейські лідери публічно озвучили додаткові зобов'язання щодо подальшої підтримки України.

Зокрема – щодо готовності відправити у разі припинення бойових дій війська в Україну.

Про такий ризик напряму говорять у "ПіС", подаючи це як перемогу Польщі.

"Президент Навроцький не приєднується до коаліції тих, хто бажає направити війська до України, і тому добре, що його там (у Вашингтоні) не було", – заявив депутат від "ПіС" Пшемислав Чарнек.

* * * * *.

Попри нинішні проблеми у відносинах з Києвом, у Польщі ніколи не ставили під сумнів свій статус "адвоката України у Європі".

Проте зустріч у Білому домі 18 серпня поставила цей статус під великий сумнів.

І дійсно, у чому полягає особливий статус Польщі як "адвоката України"?.

На початку "нульових", за президентства Александра Квасневського, він полягав у тому, що польська влада мала особисті дружні відносини з українським керівництвом, а відповідно – мала унікальну експертизу в українських справах.

І на додачу – можливість доносити європейські сигнали до Києва неофіційними каналами.

Проте час, коли такі комунікації були потрібні, давно минув.

Добре розуміння ситуації в Україні має більшість європейських країн.

І так само більшість європейських лідерів мають добрі, в тому числі – неофіційні, контакти з українським керівництвом.

Лідерство Польщі могло би проявитися через здатність лобіювати українські інтереси.

Робити це вдвічі активніше, аніж роблять інші країни.

Зокрема, використовуючи дружні відносини з Дональдом Трампом чи угорським прем’єром Віктором Орбаном.

Але наразі відбувається радше протилежний рух!.

Зокрема, залежність від схвалення Трампа змушує польську владу (щонайменше – президента Навроцького) бути обережнішими в оцінках щодо членства України в НАТО.

Аналогічна ситуація – і у питанні умов завершення війни.

Досі Варшава позиціонувала себе як незамінного учасника будь-якої коаліції на підтримку України.

Адже саме Польща забезпечувала транзит західної допомоги в Україну.

Проте перемовини 18 серпня довели, що навіть тут європейські лідери готові діяти самостійно, не залучаючи Польщу.

Такі розклади стали для Варшави "холодним душем".

Але чи готові там до "роботи над помилками"? Зокрема – до перегляду своєї ролі в "коаліції рішучих"?.

Відповіді на це питання наразі немає….

Автор: Юрій Панченко,.

редактор "Європейської правди".