Критичні 3-4 місяці для Росії: чому величезні проблеми з бюджетом не обов'язково призведуть до катастрофи

Я давно не писав про економіку на болотах, але зараз з’явилося дуже багато бравурних постів, що вона летить у прірву. Після надмірного оптимізму у 2022 році я, починаючи з 2023-го, зайняв більш обережну позицію…

Отже, останній тиждень ми обговорюємо різке збільшення дефіциту бюджету оркостану. На жаль, це спричинило велику хвилю оптимізму в українських колах. Попри те, що новини самі собою чудові, я б просив вас дотримуватися позиції "стриманого оптимізму". Чому? Тут трохи деталей.

Серед економістів є кілька груп, які відстежують різні параметри економіки оркостану й спрямовують свої дії так, щоб впливати саме на них. Я належу до другої за чисельністю та впливом групи, яка таргетує CPI (індекс споживчих цін — Ф.). Чому? Є кілька аргументів:

• головний у тому, що він напряму впливає на "худобу". Кожна "тварина", яка живе на болотах, щодня ходить у магазин і бачить, що грошей на їжу треба все більше. Хто б що не казав, але навіть на таке рабське населення це діє;
• оркостан закрив більшість макроекономічних даних, але ціни на товари повсякденного вжитку можна моніторити з відкритих джерел. Тож можна оперувати неспотвореними даними в реальному часі. Ба більше, програми лояльності — одна з найменш захищених частин ринку рітейлу: там постійні витоки, злами й навіть (як не дивно) деякі публікації. Це дає можливість не тільки відстежувати ціни, а й аналізувати структуру споживання. А це не менш важливо;
• CPI — це показник, який люди бачать власними очима, а не читають у газетах. Це фактично "індекс холодильника". Ми знаємо, що одна з ознак суверенітету — це валюта. А гроші виконують кілька функцій, і дві головні — засіб розрахунку та засіб накопичення. Обидві функції починають працювати погано за певних порогових значень CPI. У нашій спільноті цей параметр коливається від 30 до 50% у річному вимірі, тобто від 0,35 до 0,5% на тиждень. Особисто я вважаю, що "злам" відбудеться на рівні 0,42–0,45% щотижня протягом 12–15 тижнів. Коли це станеться, довіри до рубля вже не буде. А це означатиме, наприклад, що які б бонуси не давали середньому орку за вступ в армію, його "орчиха" зрозуміє: зберегти ці гроші вона не зможе. Краще мати орка, який здатен щодня приносити їжу, ніж раз отримати багато грошей, які швидко знеціняться. Логіка умовна, але вона є;
• компенсувати високий CPI можна лише високою обліковою ставкою, щоб гроші дешевшали повільніше, ніж ростуть депозити. Але висока ставка душить економіку, зменшує пропозицію на ринку й таким способом знову підвищує ціни. Це новий виток CPI. Окремо варто зазначити: є пряма залежність між обліковою ставкою та затримками зарплат. Якщо підприємство притримає гроші на місяць на депозиті, керівництво заробить на відсотках, а працівники втратять суму, еквівалентну інфляції.

Отже, для мене (і не тільки для мене) CPI — дуже вдалий показник. Але як він пов’язаний із дефіцитом бюджету?

Важливо Росія "з'їла" свої доходи: чому катастрофа федерального бюджету РФ неминуча

Тут складніше. Дефіцит бюджету — річ дуже важлива, і з цим треба щось робити. Є кілька основних способів:

• найпростіший — надрукувати гроші. Але, попри великий дефіцит, ми не бачимо різкого зростання грошових агрегатів М. Тобто гроші не друкують. Бо це прямий удар по CPI;
• підняти курс рубля. Тоді експорт даватиме більше рублевих надходжень. Але щоб компенсувати таку діру в бюджеті при стагнуючому експорті, курс треба сильно розігнати. А економічна наука каже: кожні +10% до курсу рубля — це приблизно +2% до інфляції (CPI). Тобто, щоб закрити діру, треба підняти курс на 20–25%, із цілком зрозумілими наслідками. Плюс це одразу б’є по вартості імпорту. А він, який би не був, існує. Це ще один прямий удар по CPI;
• скорочення видатків бюджету. Війна — "святе", тому різати можна тільки соціальні витрати. Це прямо не вплине на CPI, але знизить рейтинг Кабаєва й одразу вдарить по обсягах і структурі споживання.

Вплив на CPI буде з лагом.

Тобто, щоб побачити ефект дефіциту бюджету на CPI, треба дочекатися, які інструменти застосує економічний блок болот. А ми це побачимо, бо ключові індикатори відкриті й приховати їх неможливо: курс публічний, агрегатори також.

Є й чинники, що впливають на сам дефіцит:

• спад економіки зменшує податкові надходження;
• основний експорт — нафта та газ — під тиском обсягів і цін (особливо з дисконтом). Європу відрізали (хоча СПГ дає норм обсяги), Індія має проблеми, Китай тисне на знижки, США та ЄС давлять на "тіньовий" флот;
• "компактний урожай" зменшив прибутки.

Також є чинники, що б’ють по CPI напряму: ціна пального й урожай.

Але треба враховувати: різке збільшення дефіциту може бути й методологічним — передоплати, технічні зсуви, флуктуації, як це вже траплялося.

Отже, мій висновок: економічні процеси на болотах викликають у мене обережний оптимізм. Вони, безумовно, матимуть наслідки. Але наскільки критичними вони будуть для економіки, соціальної сфери й особливо для CPI — треба дивитися наступні 3–4 місяці.

Перепрошую, що трохи збив вашу хвилю позитиву.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Пенсії росіян – в "Шахедах": скільки коштує Кремлю атака на Київ та на скільки ще вистачить грошей