Усі тисячолітні мумії позбавлені одного органа: його замінювали на каміння і цибулини

Муміфікація — складний процес, що дає нам змогу зазирнути в менталітет людей, які жили тисячі років тому й не обтяжені культурними нормами 21 століття. Але як насправді відбувався цей процес і що вони робили з тілами, щоб зберегти їх у часі? Не менш цікаве питання — чому у більшості мумій, досліджених вченими, відсутні очі, а в очницях можна виявити сторонні предмети? Дослідники дали відповіді на ці запитання, пише IFLScience.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Що таке муміфікація?

Муміфікація — процес вилучення органів, бальзамування солями й подальшого акуратного їхнього пакування назад. За словами вчених, нам досі багато чого невідомо про основні етапи цього ритуалу, проте деякі етапи та рецепти згадуються в стародавніх текстах, але їхня інтерпретація схильна до впливу сторонніх спостерігачів.

І все ж вченим вдалося з'ясувати, що багато мазей, які використовували в процесі муміфікації, містили інгредієнти з найрізноманітніших куточків світу — це вказує на те, що пристрасть єгиптян до муміфікації сприяла розвитку стародавньої глобальної торгівельної мережі. Учені також знайшли керівництва, що описують дуже тривалі процеси, які займають близько 70 днів. Втім, універсального методу бальзамування, ймовірно, просто не існувало.

Дослідники дійшли висновку, що правила були менш стандартними, ніж вважалося і, ймовірно, включали:

• повне або часткове вилучення органів із черевної порожнини, а також вилучення мозку через ніздрі;
• нанесення на шкіру натрієвої сполуки, відомої як натрон — вона зневоднює воду;
• натрон залишають на шкірі на 40 днів і більше, щоб видалити з тіла всю вологу;
• шкіру обробляють смолами та оліями, щоб зробити її ароматною і міцною, подібно до дерев'яної статуї.

Можна було б припустити, що муміфікація — спосіб збереження останків, однак насправді це зовсім інший процес. Учені зазначають, що процес муміфікації був ритуалом, спрямованим на перетворення тіла на щось інше. Простими словами, щось, що руйнується і біологічно розкладається, прагнули перетворити на щось зовсім інше і вічне, порівнянне з божеством.

Чому в мумій немає очей?

Висушування тіла — ключ до муміфікації, а тому, коли йдеться про щось на кшталт очного яблука — вологе і наповнене водою — воно просто не витримає таких процедур.

Основний біологічний принцип полягає в тому, що при нанесенні на тіло засобу, що дегідратує, видаляється вся рідина. Це стосується й очей, які, як і більша частина плоті, здебільшого складаються з води. Тому під час муміфікації очні яблука просто зморщуються й опускаються в глибину очниць.

Дослідники вважають, що стародавні єгиптяни, ймовірно, навіть не намагалися робити що-небудь, щоб зберігати очі. Це вказує на те, що вони справді намагалися перетворити тіла людей на щось зовсім інше, а не намагалися зберігати їхній вигляд у вічності.

Простими словами, у єгиптян просто не було зберігати очі в процесі муміфікації, оскільки вони більше не були потрібні. Втім, часом вчені виявили, що іноді особливих зусиль все ж докладали, щоб кінцевий проєкт зберіг форму очей.

Наприклад, у деяких випадках відбувалося активне втручання: мумія одного з фараонів, який жив близько 1100 року до нашої ери, Рамзеса IV, була знайдена з лукавицями в очницях. Припускають, що таким чином намагалися зберегти форму очей.

В інших, пізніших випадках, додавали кам'яні очі, а також біле і чорне каміння. Це вважалося спробою імітувати життя. Однак учені зазначають, що це зовсім не було тим, що здавалося. Насправді каміння використовували для того, щоб імітувати статуї.

Нагадаємо, раніше ми писали про сім найвідоміших мумій у світі та секрети, які вони зберігають.

Раніше Фокус писав про те, що натреновані "люди-нюхачі" з'ясували, як насправді пахли мумії Стародавнього Єгипту.