Як російські алмази продовжують потрапляти в Європу і США, незважаючи на санкції

З 1 січня 2024 року країни G7 заборонили імпорт російських алмазів. Окремо під санкції Євросоюзу потрапила і компанія “Алроса” – найбільший алмазовидобувник у Росії та один зі світових лідерів галузі. Підставою стали її багаторічні зв’язки з російськими військовими: з 1997 року компанія спонсорує підводний човен ВМФ Росії. Під персональні санкції потрапив і генеральний директор “Алроси” Павло Мариничев.

Це не перші обмеження на адресу компанії: ще 2022 року “Алросу” внесли до санкційних списків США як підприємство, що діє в інтересах російського уряду. Незважаючи на всі обмеження, російські алмази продовжують потрапляти в Європу і США, зазначає видання “Арктида” у своєму розслідуванні. Не безпосередньо, а через ланцюжок країн, компаній і номінальних посередників, які роблять поставки юридично допустимими і при цьому непрозорими.

Це стало можливим завдяки формулюванню самих санкцій. Євросоюз і країни G7 залишили лазівку: заборона не поширюється на алмази, які вже перебували в ЄС, державах “великої сімки” або третіх країнах до 1 січня 2024 року, а також на ті, що були ограновані за межами Росії до цієї дати. Формально захід запроваджено для захисту інвесторів, але на практиці він дозволяє камінню втрачати російський слід.

Вчителька й алмази: Як “Алроса” обійшла санкції та зберегла ключові зв’язки

У травні 2022 року, за місяць після введення американських обмежень, у Росії було зареєстровано ТОВ “Перша діамантова компанія” (ПБК). Офіційно вона не пов’язана з “Алросою”, але її власницею значиться Регіна Соболь – шкільна вчителька, дружина офіцера ФСБ і за сумісництвом колишня співробітниця збутового підрозділу “Алроси”. А генеральним директором ПБК перший час був Євген Цибуков – колишній заступник директора зі збуту в московській гранувальній компанії “Бриллианты Алроса”.

З кінця 2022 року компанія почала поставки алмазів за кордон, насамперед – до Вірменії. Ця країна, яка не приєдналася до санкцій, швидко перетворилася на транзитний хаб для переправлення російських дорогоцінних металів і каменів. За даними OCCRP, майже половина всіх імпортованих у країну алмазів надходить із Росії.

Із січня 2023-го до березня 2024 року ПБК вивезла алмазів на суму понад $290 мільйонів. Для порівняння: за той самий період офіційний експорт “Алроси” становив лише $6,4 мільйона.

Завдяки ПБК “Алроса” змогла зберегти зв’язки і з ключовим міжнародним партнером – KGK Group. Цей ювелірний холдинг, заснований 1905 року, управляється сім’єю Котхарі і працює в 35 країнах світу, включно зі США, Бельгією та ОАЕ.

До 2022 року KGK публічно співпрацювала з “Алросою” через довгострокові контракти і російські юрособи (наприклад, ТОВ “ДДК” і “С.Д. Даймонд”). Після початку війни компанія прибрала всі згадки про Росію, але фактично ланцюжок поставок не перервався – він пішов у тінь і продовжує діяти через пов’язані структури.

Раніше на сайті “Алроси” публікувався список довгострокових клієнтів. В останньому списку за 2022-2024 роки значаться ті самі компанії, які тепер виступають партнерами ПБК: структури KGK і Mohit Diamonds, а також бельгійські Diajewel NV і Dali Diamond, що фігурували в розслідуванні про міністра з розвитку Далекого Сходу і Арктики Олексія Чекункова.

Від Єревана до Антверпена: Через кого вибудовується обхід

Вірменія опинилася в центрі схеми “Алроси” і ПБК. З цієї країни каміння відправляють транзитом в ОАЕ, Індію, Китай, а вже звідти – в Європу і США. У цьому процесі задіяні щонайменше три великі посередники, які працюють у партнерстві з ПБК.

Засновники “Імперіал Даймонд” – Glowmore DMCC з ОАЕ (99%) та індійський бізнесмен з російським громадянством Рамані Вітхалбхай Валлабхбхай (1%). Валлабхбхай також пов’язаний з ювелірним холдингом KGK Group, значиться співзасновником компанії Глорі ДВ, що займається огранюванням алмазів, а також він заснував вірменську VDA Diamonds. При цьому директор “Імперіал Даймонд” – Павло Вініхін, який раніше керував авіакомпанією, а також управлінням активами “Алроси”.

Згідно з пояснювальною запискою за 2024 рік, “Імперіал Даймонд” закуповує алмази у ПБК, а також у вірменських компаній ADM Diamonds і Фенсі Джувелрі, які, зі свого боку, теж працюють із ПБК. Пізніше продукція повертається тим же компаніям або потрапляє до VDA Diamonds, замикаючи цикл всередині однієї групи гравців. Після цих дій уже ограновані алмази втрачають свій російський слід і готові до експорту в ЄС і країни великої сімки.

Про те, що значна частина алмазів ПБК йде саме в ці країни, свідчать угоди з двома іншими великими контрагентами: індійськими Gloria Gems Trading і Mohit Diamonds. Перша, згідно з митними даними, співпрацює з фірмами з холдингу KGK, а також з ювелірними будинками в Бельгії та ОАЕ. Друга раніше безпосередньо співпрацювала з “Алросою” і поставляє 20% своєї продукції в США, а ще 8% – до Бельгії.

Хто ще допомагає “Алросі” залишатися на світовому ринку

Паралельно з ПБК “Алроса” створила й інші структури для обходу санкцій. Серед них “Торгові Горизонти” і “Алмазний Торговий Дім” (АТД). Компанія “Торгові Горизонти” була зареєстрована в лютому 2024 року. Спочатку нею керував Олексій Подоба – чиновник із досвідом роботи в Рахунковій палаті, Мосміськгортрансі та Федеральному агентстві у справах національностей. З березня 2024 року директор компанії – Лариса Фірер, яка буквально за місяць до цього покинула “Алросу”. А засновником компанії значиться Альберт Селін – колишній співробітник “Алроси”.

“Алмазний Торговий Дім” було засновано в листопаді 2022 року. Як і у випадку інших компаній-прокладок, керівний склад АТД тісно пов’язаний з “Алросою”. Єдина засновниця “Алмазного Торгового Дому” – Олена Смирнова, співробітниця “Єдиної збутової компанії “Алроса””, а за даними з LinkedIn, вона досі працює там. Директор – Андрій Яблоков, також раніше працював в “Алросі”.

Договір комісії – це форма співпраці, за якої одна компанія (комісіонер) продає товари від імені та за рахунок іншої (комітента), отримуючи за це відсоток.

“Алмазний Торговий Дім” і ПБК пов’язані і контрагентами. Серед них уже згадувані VDA Diamonds (Вірменія), Gloria Gems (Індія), а також Excel Overseas (Індія). В останньої АТД тільки за рік придбав алмазів на суму понад 600 мільйонів рублів.

Серед головних покупців продукції “Алмазного Торгового Дому” – Enso Global Trading, яка уклала з АТД понад двісті контрактів на загальну суму понад 30 мільярдів рублів менш ніж за півтора року.

Компанія входить в індійський конгломерат Enso Group, який активно інвестує в російські проєкти. Так, у 2024 році РФПІ та Enso Group домовилися про спільні інвестиції в суднобудівну галузь. До цього Корпорація розвитку Далекого Сходу і Арктики домовилася з Enso Group про співпрацю в галузі виробництва лікарських препаратів і створенні цілого міста-супутника на ТОР “Надєждінська” в Приморському краї.

Серед інших контрагентів АТД ще щонайменше шість індійських компаній, з якими, за даними митної статистики, за останні роки було укладено контрактів на суму понад 9 мільярдів рублів.

Наприклад, компанія Divine Impex, яка офіційно займається перевезеннями, а раніше виробництвом паперової продукції, придбала в АТД алмазів на суму близько 649 мільйонів рублів. При цьому Divine Impex поставляє продукцію в Ізраїль і Німеччину, а також співпрацює з Wala Gems LTD – компанією, що працює на ринках Бельгії, Ізраїлю та Гонконгу. Також серед клієнтів АТД – Aryan Diamonds, учасник Індійської алмазної біржі, який уклав 16 контрактів на суму понад 1 мільярд рублів. Ця компанія постачає продукцію бельгійським, американським і гонконгським партнерам.

Блокчейн на потім: Чому система контролю не працює

Для того щоб забезпечити виконання санкцій, країни G7 і ЄС планували впровадити блокчейн-платформу, яка дала б змогу точно фіксувати шлях кожного каменю. Але запуск відкладається, а гільдії ювелірів ЄС висловлюють сумніви в її реалізованості. До цього моменту сертифікація в Європі залишається ручною: каміння вагою понад 0,5 карата перевіряється фізично в Антверпені..

“Санкції забороняють ввезення алмазів і діамантів до ЄС і країн G7 без документального підтвердження того, що камені не є російськими. Передбачалося, що до 1 вересня 2024 року G7 створить блокчейн-механізм для відстеження походження алмазної сировини, але строки його запуску зсували – зараз у планах ЄС запустити механізм із 1 січня 2026 року, – пояснює експерт IPIS Ганс Меркет. – Механізм відстеження походження алмазів, який до 2026 року стане обов’язковим для країн G7, – це не просто питання технічної реалізації. Контроль значною мірою ляже на Антверпен (Бельгія), що може критично ускладнити глобальні ланцюжки поставок”.

При цьому експерт зазначає, що поки що навіть в Антверпенському алмазному центрі (AWDC), ключовим гравцем у процесі перевірки сировини, немає єдності підходів:

“Антверпен не моноліт. Там безліч покупців з різними інтересами і стандартами прозорості. Це залишає простір для маневру”.

Поки санкційний блокчейн не впроваджено, деякі компанії розвивають власні платформи, наприклад, на базі блокчейн-системи для відстеження алмазів і предметів розкоші Everledger. Але зараз вони не обов’язкові й охоплюють лише частину ринку. Спроби ж створити універсальний механізм наштовхуються на розбіжності всередині галузі та опір з боку країн, які не підтримують санкції безпосередньо, таких як Вірменія, Індія та ОАЕ.

У цих умовах зусилля зі створення надійної системи сертифікації починають виглядати запізнілими. Доти, доки вона не запрацює на повну силу, документальний контроль залишається фрагментарним. А отже, російські алмази, видобуті в Якутії, продовжать потрапляти на західні ринки – просто під іншим ім’ям.

Автори: Анна Орлова, розслідувачка”; Филиппо Валоти Алебарди

Джерело: Арктида