Під Покровськом спрацювала корпусна система ЗСУ і з'явився kill chain: що показала реформа

Військовий аналітик Михайло Самусь у своєму матеріалі пише, що інфільтрація кількох сотень російських піхотинців на Добропільському напрямку виявила слабкості старої схеми управління і водночас показала ефективність корпусу Нацгвардії "Азов". Він став не тимчасовою "пожежною командою", а структурним елементом нової моделі управління, в якій командир корпусу несе відповідальність за всю ділянку фронту — від логістики до кінцевого результату операції.

На відміну від колишніх тимчасових оперативно-тактичних угруповань, зазначає аналітик, корпусна система унеможливлює розмивання відповідальності та формує вертикаль управління за сучасними стандартами.

Корпусна система: ключові аспекти

Порівняно з оперативно-тактичними угрупованнями (ОТГ), корпуси не прив'язані до конкретного регіону — вони здатні переміщатися вздовж фронту без повторної зміни структури управління. Це спрощує організацію контрнаступів і маневрів, знижуючи бюрократичні затримки.

Корпуси мають штатні засоби забезпечення, артилерію та БПЛА. Це дає змогу раціональніше використовувати особовий склад, логістику та відповідальність — бригаді не потрібно звертатися за кожною дрібницею до вищого командування.

Kill chain як ключ до перемоги

Самусь вважає, що сучасні бойові дії визначаються швидкістю управлінського циклу "виявлення цілі — рішення — ураження". Корпус дає змогу замкнути цей kill chain: інтегрувати розвідку, артилерію, дрони, інженерні та логістичні підрозділи.

Така побудова унеможливлює затримки, оскільки рішення ухвалюють на місці, а вогневе ураження завдають практично миттєво. Це критично важливо в умовах масованого застосування дронів і високоточної зброї.

"Тому створення корпусів дасть змогу Україні, яка має фронт протяжністю понад 1200 км, навести лад у системі управління і чітко розподілити зони відповідальності відповідно до високих стандартів", — пише аналітик.

Логістика в корпусній системі

Висока інтенсивність бойових дій робить логістику одним із визначальних чинників. На рівні бригади, вважає аналітик, неможливо забезпечити повне постачання, ремонт техніки та медичну підтримку. Корпусна структура знімає це навантаження з бригад, надаючи їм можливість зосередитися на бойових завданнях.

Крім того, сучасні цифрові рішення, такі як платформа DOT-Chain Defence, дають змогу інтегрувати постачання в єдиний процес, мінімізуючи бюрократію та забезпечуючи оперативне поповнення ресурсів.

Міжнародний досвід

За словами автора матеріалу, американська доктрина (FM 3-94) визначає корпус як базову одиницю для операцій на фронті завширшки до 100 км і глибиною до 200 км. Німецький досвід показує, що саме рівень корпусу дає можливість поєднати планування і забезпечення.

Ще один досвід — Військо Польське. У Польщі корпусна система була інтегрована в НАТО через Міжнародний корпус Північного Сходу в Щецині. Фактично це багатонаціональна структура, куди входять офіцери з країн НАТО.

Для України цей досвід особливо актуальний: корпусна система відкриває шлях до інтеграції до стандартів НАТО і забезпечує асиметричну перевагу над Росією за рахунок швидкості ухвалення рішень і технологічної інтеграції.

Насамкінець Самусь підкреслив, що Україна не може розраховувати на кількісний паритет із Росією. Перемога можлива тільки шляхом асиметрії — інтелектуальної переваги, технологічної переваги та досконалості управління.

Корпусна система робить це можливим: вона об'єднує всі компоненти військ, формує чітку відповідальність, забезпечує стійку логістику та дає змогу прискорити kill chain. Без неї армія залишиться в полоні тимчасових структур і хаотичного управління. Водночас із нею вона отримує шанс не лише утримувати фронт, а й нав'язати противнику свою ініціативу.

Раніше Фокус розбирався в питанні впровадження корпусної системи управління в Збройних силах України. Ми дізналися, що про інновацію думають військові, і як це змінить ситуацію на фронті.