Далекобійні "Шахеди" РФ: де виробляються, як запускаються і збиваються, — CNN

У 2022 році Російська Федерація закуповувала "Шахеди" в Ірані за ціною близько 200 тисяч доларів за одиницю, а у 2025 році завдяки запуску заводу в Татарстані вартість дронів знизилася до 70 тисяч, або навіть до 50 доларів. Це дозволяє Збройним силам РФ запускати сотні безпілотників за ніч, створюючи колосальне навантаження на українську ППО, повідомляє телеканал CNN з посиланням на західних аналітиків.

Частота масованих атак також змінилася: якщо раніше вони відбувалися раз на місяць, то тепер приблизно кожні вісім днів. Фахівець із CSIS Ясір Аталан стверджує, що точність "Шахедів" зросла з менш ніж 10% у 2024 році до майже 20% навесні 2025-го. Хоча окремі дрони нерідко не досягають мети, загальний ефект їхнього застосування полягає в моральному тиску на населення і вимотуванні української системи ППО.

Україна, своєю чергою, відповідає атаками дронів дальньої дії по російській інфраструктурі та активно використовує FPV-безпілотники на лінії фронту. Таким чином обидві ворогуючі сторони активно впроваджують інновації у сфері безпілотних систем — щойно з'являються нові технології для атак БПЛА, засоби протидії з'являються впродовж кількох тижнів.

"Наразі і Україна, і Росія працюють над створенням БПЛА на базі штучного інтелекту, які можуть самостійно ухвалювати рішення на полі бою, а також над створенням дронів-перехоплювачів, які можуть бути розгорнуті як більш дешевий метод протидії повітряним атакам, ніж запуск ракет", — зазначили західні експерти.

Атаки "Шахедів" — які БпЛА запускає РФ

Росія використовує різні безпілотні літальні апарати FPV на передовій з дальністю польоту в середньому до 15 км. Ці безпілотники можуть нести невелику вибухівку, зокрема боєприпаси, здатні знищити бронетехніку або укриття. Але більші безпілотники Shahed найчастіше використовують для атак на населені пункти та інфраструктуру за межами поля бою.

• Shahed-131 / "Герань-1"
• Дальність: до 900 км
• Вантажопідйомність: 10-15 кг

Безпілотники Shahed-136 іранської розробки були адаптовані Росією, яка наразі на їхній основі виробляє БПЛА "Герань-2" на своєму секретному заводі з виробництва дронів у Єлабузі (особлива економічна зона Алабуга).

Згідно з даними української розвідувальної служби, до кінця 2025 року Росія планує збільшити виробничу потужність до 200 дронів Shahed на день.

Росія також почала виробництво більш нової версії "Шахедів" з реактивним двигуном. Цей дрон може літати набагато швидше, ніж "Герань-2", що ускладнює його перехоплення. Однак тепло, що випромінюється реактивним двигуном, робить апарат вразливим для ураження передовими системами протиповітряної оборони.

Запуск цих систем відбувається таким чином. Невеликий ракетний прискорювач допомагає з початковим поштовхом і від'єднується після зльоту. Потім поршневий двигун переймає управління на решту польоту. Траєкторія польоту дрона зазвичай заздалегідь запрограмована для атаки заздалегідь визначеної мети. Щойно він досягає своєї мети, він пікірує і завдає удару.

Як Україна захищається від атак БПЛА

ЗСУ володіють широким арсеналом засобів ураження ворожих дронів, пояснило CNN. Сюди можна віднести мобільні вогневі групи, озброєні ПЗРК і стрілецьким озброєнням, різні засоби радіоелектронної боротьби, дрони-перехоплювачі, а також зенітно-ракетні комплекси різної дальності. Однак останні не є найбільш економічно ефективним заходом проти дронів через співвідношення вартості безпілотника і зенітної ракети (перехоплювач Patriot коштує понад 3 мільйони доларів).

Досвід України та Росії стає уроком для армій по всьому світу. У майбутньому саме безпілотники можуть стати ключовим елементом війни нового покоління, підсумували експерти.

Раніше ми писали про те, як Росія шукає способи протидії українським дронам, що вражають важливі об'єкти на території РФ. Серед засобів протидії БПЛА — системи СЕРП, ПРЕС, а також лазерна зброя.