Хто реально може гарантувати безпеку України

Основна мета гарантій безпеки – створити умови для того, щоб після завершення бойових дій війна не відновилася. Якщо війна не завершиться розгромом Росії, то чим переконливішими виглядатимуть надані Україні гарантії в очах Путіна, тим вища ймовірність, що Кремль невдовзі не розпочне нове вторгнення.

Але нюанс війни в Європі полягає у тому, що гарантії безпеки Україні фактично стають гарантіями безпеки для всієї Європи.

Останні дні яскраво продемонстрували, наскільки по-різному розуміють термін «гарантії безпеки» Україна, Європа, США та Росія. Україна бачить у них механізм залучення армій країн-гарантів у разі нового вторгнення. А європейські країни не розглядають для себе можливість відправки військ у повноцінну окопну війну, як це відбувається в Україні. Йдеться лише про окремі контингенти в тилу, під координацією та прикриттям США.

Пентагон заявив, що роль США у цьому процесі буде мінімальною, але що саме це означає – наразі незрозуміло. Росія ж взагалі заявила, що військ НАТО в Україні бути не може, а гарантувати безпеку Україні має сама Росія і, можливо, Китай.

Як поєднати ці прямо протилежні очікування – важко зрозуміти. Але рано чи пізно на це питання доведеться знайти відповідь. Водночас невеликі контингенти іноземних сил, про які зараз говорять європейці, самі по собі не є такою великою проблемою. Наприклад, сумарний контингент військ країн НАТО у трьох країнах Балтії становить близько 5,6 тисячі військових. До 2027 року планується збільшити його до 10 тисяч.

Очевидно, що 10 тисяч військових не здатні зупинити гіпотетичне російське вторгнення. Але сам факт бойових зіткнень між Росією та військовими Німеччини, Канади, Іспанії тощо став би потужним стимулом для цих країн активізувати статтю 5 договору НАТО та відправити додаткові війська на східний фланг.

Усі знають, що стаття 5 не містить прямого обов’язку відправляти війська. Але якщо на східному фронті воюють та гинуть італійські чи французькі солдати, у Римі й Парижі не буде інших політичних варіантів, ніж прийняти цей виклик і відправити свою армію. Будь-який інший варіант виглядатиме як капітуляція. Теоретично розміщення аналогічних військових контингентів країн-гарантів в Україні могло б мати подібний ефект.

Але проблема у тому, що без США і без НАТО це все не працює. Сьогодні жодна європейська країна не має повноцінної армії. Найсильніша серед них – армія Польщі, яка при цьому регулярно дозволяє російським дронам безперешкодно залітати на власну територію; один із них днями впав зовсім недалеко від Варшави, коли в нього закінчилося пальне. Тож якщо участь США у гарантіях безпеки Україні буде мінімальною, це навряд чи стане серйозним стримувальним фактором для Росії.

Наприклад, наразі немає відповіді на питання: що станеться, якщо Росія завдасть ракетного удару по французькому миротворчому гарнізону десь у Львівській області, і внаслідок цього загинуть чи зазнають поранень французькі військові? Якщо такий гарнізон буде під захистом статті 5, це означатиме напад на НАТО. А якщо ні – американці можуть сказати: «Ви самі нарвалися, тож і воюйте далі самі». Як наслідок, Франція опиниться у війні з Росією, але без гарантій НАТО.

Подібних питань насправді багато, і кожне з них може перетворити дискусію про європейські військові гарнізони в Україні на фантастику. Очевидно, що європейці не хочуть воювати з Росією. І так само очевидно, що відсутність США серед країн-гарантів та непоширення на них статті 5 угоди про НАТО – занадто слабка гарантія, аби Росія її боялася.

Сьогодні у світі є лише одна армія, яка готова і морально, і фактично протистояти Росії – це Збройні Сили України. Тож очевидно, що майже єдиною реальною гарантією безпеки для України може стати створення на базі ЗСУ спільної європейської армії, яка фінансуватиметься, озброюватиметься та готуватиметься європейцями. З усіма похідними: європейськими системами соціального захисту, охорони здоров’я, і навіть зарплатами напряму з Брюсселя. Це дозволить залучати до української армії амбітних військових і цивільних як з України, так і з інших країн.

Сильна країна з потужною армією, оснащеною сучасною високотехнологічною зброєю, – це і буде найнадійніша гарантія безпеки України.