Ляшко знайшов винного у корупції в МСЕК: "Один гвинтик псує всю систему"

З 2026 року українцям в МОЗ обіцяють безкоштовні медичні чекапи. Як саме це працюватиме, та хто зможе скористатися такою перевіркою здоровʼя?

Крім того, чи стала провальною реформа МСЕК, коли корупційні скандали навколо оформлення інвалідності не вщухають.

На всі ці питання в бліц-інтерв'ю "Телеграфу" відповів міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

– Пане Вікторе, розкажіть детальніше про безкоштовні медичні чекапи для українців, які стануть доступними з 2026 року. Як це буде реалізовано? Окремою програмою в пакетах НСЗУ, чи передбачений якийсь інший механізм?

– Зараз якраз ми і працюємо над самим механізмом. Ми хочемо це запустити окремою програмою під окреме контрактування для проведення медичного чекапу. Ми вже наповнили функціоналом, тобто що ми б хотіли бачити по цьому чекапу і тепер працюють фінансово-економічні структурні підрозділи в консультаціях зі стейкхолдерами, щоб визначити суму, яку ми будемо оплачувати за проведення чекапів.

Тобто чекап – визначені послуги кожній людині, яка прийшла. А далі вже як піраміда: у разі, якщо щось виявляється, що потребує додаткового обстеження, то це обстеження буде проведено.

– Який конкретно маршрут пацієнта? Людина звертається до свого сімейного лікаря і отримує направлення на чекап?

– Попередньо маршрут такий: після 40 років (от наприклад, людині тільки виповнилося), через місяць приходить повідомлення, це може бути смс чи дзвінок від сімейного лікаря, про те, що держава рекомендує вам пройти медичний чекап. Найближчі місця, де ви можете це зробити, ось тут, тут і тут. Ви обираєте будь-який заклад охорони здоров'я, який долучений до програми проведення медичного чекапу, записуєтесь на зручний для вас час і приходите у визначений день. За результатами цього медичного огляду ви отримуєте рекомендації, подальше направлення на обстеження чи лікування або рецепти з програми "Доступні ліки".

Наприклад, у вас гіпертонічна хвороба, то можна одразу отримати рецепт на безкоштовне лікування. Діабет? Консультація ендокринолога і така ж сама історія. Зміни в серцевому ритмі на ЕКГ – додаткова консультація кардіолога з подальшими питаннями, які потребують лікування.

– До програми чекапів, наскільки я розумію, будуть долучені всі державні, муніципальні лікарні і деякі приватні, які зголосяться брати участь?

– Так. Ми хочемо, щоб приватний бізнес також зайшов. Потрібно, щоб людині було зручно. Сервіс тут стає однією з пріоритетних речей, адже коли людина почуває себе здоровою, їй же не треба будь-що потрапити до лікаря. Тому їй потрібна зручність, щоб зрозумілі процедури досить швидко були проведені. Відтак, ми і зацікавлені, щоб мережа надання цієї послуги була досить широка та сервісно орієнтована і це стимулюватиме людей приходити на чекапи.

– До іншої теми. Скільки колишніх співробітників МСЕК увійшли до нових експертних команд з оцінки функціонування?

– Зараз важко назвати точну цифру. Але точно було заборонено, щоб адміністрації "старих" МСЕКів переходили в нові команди з оцінки повсякденного функціонування. Чи переходили [рядові] працівники? Так. Але вони інтегрувалися в певні системи ЕКОПФО (експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи, — Ред.)

– Але ж вже є і деякі корупційні скандали за участі нових членів ЕКОПФО. Чому так відбувається? Реформа не працює?

– Система охорони здоров'я, це, в першу чергу, система. І тут питання в тому, що ми робимо певні запобіжники, але якщо в системі хоч один гвинтик працює не так, як треба, то він негативно впливає на всю систему. При тому, що в системі на 99% всі можуть працювати правильно. Але хтось один не туди потрапив, і нівелює всю роботу, яка була проведена. І цей негативний 1% буде досить швидко потрапляти в ЗМІ і про нього будуть говорити. А про позитивні речі, які відбулися: покращилась доступність, сервісна орієнтованість, чітко записався, з тобою по-людяному поговорили… Зазвичай, це не комунікується. Та позитивних відгуків багато. Чи можна одним управлінським рішенням за пів року скрізь впровадити сервісну орієнтованість системи? Ні. Тому у нас і є співпраця з правоохоронним сектором, щоб виявляти такі випадки і активно реагувати. Ми просимо всіх громадян: звертайтесь на нашу гарячу лінію стосовно кожного факту. Але факти повинні бути корупційні. Бо лунає багато звинувачень в корупції, що не дали таку то групу як хотіли.

На зловживання, звісно, треба реагувати. Навіть ця комісія та людина, яка поскаржилась не знають, що на підставі звернення ми розпочали процес [перевірки]. Ми автоматично моніторимо, бачимо що відбувається в системі встановлення оцінки функціональності і бачимо кількість скарг. Це дозволяє нам пропрацювати і залучити відповідні органи, щоб вони придивилися що відбувається в середині.

– Не секрет, що система охорони здоров'я України потерпає від кадрової кризи. Та ми живемо в часи розвинених інструментів штучного інтелекту. Люди вже давно консультуються з ШІ з приводу діагностики у себе тих, чи інших хвороб. Можливо, МОЗ може взяти цей концепт на озброєння, щоб зарадити кадровій кризі?

– Штучний інтелект – це помічник для лікаря і медичного працівника. І так, як він розвивається, це дозволяє лікарю скоротити час на одного пацієнта. ШІ, інколи, дозволяє підсвічувати проблематику, на яку потім звертають увагу лікарі. Якщо ми говоримо про ЕКГ, читання знімків КТ, рентгену, МРТ, то в цих сферах ШІ все більше набирає обертів, але все одно потрібна лікарська верифікація.

Наприклад, ми говоримо про дороговартісне обладнання, яке вирішує територіальну доступність і розуміємо, що не можна забезпечити [поряд з цим обладнанням] кваліфікованих медичних кадрів лікарської спеціальності. Де-факто, може бути тільки радіолог, який вміє правильно поставити і запустити апарат (з правильним розташуванням пацієнта) і зробити знімок. А потім його вже на аутсорсингу опрацьовують спеціально навчені команди: спочатку верифікує ШІ, а потім лікар робить заключення. Такі практики вже є в різних країнах і ми також приглядаємось до цього. Тому найближчим часом цей механізм все більше буде інтегруватися в систему охорони здоров'я.