Програма уряду Свириденко. Дорожня карта держави чи реферат?

Місяць роботи оновленого українського уряду позаду. 18 серпня прем’єрка Юлія Свириденко разом із міністрами презентувала проєкт Програми дій уряду – стратегічний документ, який визначає ключові пріоритети та напрямки роботи нового Кабміну. Версія ще не остаточна. Свириденко закликала всіх небайдужих до кінця поточного робочого тижня надсилати уряду пропозиції для покращення програми. Після цього доопрацьований документ буде направлено на розгляд Верховної Ради. Щоправда, чинне законодавство передбачає, що програма діяльності уряду має подаватися до парламенту протягом одного місяця з дня формування уряду (уряд Свириденко сформовано 17 липня 2025 року). Тобто з дедлайном у нової прем’єр-міністерки вже не склалося.

Якщо ж народні обранці не схвалять програму з першого разу, уряд матиме можливість протягом 15 днів допрацювати документ і подати його на повторний розгляд. Якщо ж не вийде вдруге – Кабмін не отримає річний імунітет, а парламент зможе звільнити главу уряду в будь-який момент.

Утім, попередник Свириденко, прем’єр-довгожитель Денис Шмигаль, довів: тривалість перебування на ключовій посаді аж ніяк не залежить від затвердження програми парламентом. У 2020 році депутати розкритикували його документ за поверховість і забракували навіть після доопрацювання. Шмигаль виправдовувався: «рішення політичне», а його Кабмін буде працювати за презентованим планом не залежно від того, підтримали його нардепи чи ні. Отож, програма уряду – радше формальна справа, але все ж показова.

Програма Кабміну на 2025-2026 роки, на презентації якої побував «Главком», поділена на 12 пріоритетів:

• безпека та оборона;
• євроінтеграція;
• антикорупційна політика;
• добробут;
• ветеранська політика;
• макрофінанси і реформи;
• бізнес;
• здоров'я та спорт;
• освіта і наука;
• відбудова;
• культура;
• зимова стабільність.

Безпека та оборона

У планах уряду – направляти щонайменше 50% коштів на озброєння – українським виробникам зброї. Стимулювати розвиток вітчизняного виробництва збираються за допомогою механізмів Build with Ukraine Build in Ukraine та «данської моделі». «Два принципи, запроваджені президентом – Build with Ukraine та Build in Ukraine. Тобто працюємо з партнерами, виробляємо на їх території для українських Збройних сил за кошти партнерів. І принцип будувати виробництво зброї в Україні, виробляти зброю і боєприпаси також з партнерами. Тут беремо так звану данську модель, коли кошти партнерів використовуються для оплати українському виробнику для виробництва зброї і боєприпасів українським Збройним силам. Відповідно це два інструменти, які сьогодні уже в роботі», – уточнив експрем’єр, а нині міністр оборони Денис Шмигаль.

Також він розповів про низку інструментів для взаємодії з міжнародними партнерами. Передусім йдеться про НАТОвський проєкт PURL, за яким українські партнери закуповують зброю у Сполучених Штатів для України, та європейську ініціативу SAFE, яка передбачає виділення 150 млрд євро у вигляді позик на інвестиції держав-членів Європейського Союзу в оборону.

Ще одна ціль – запустити Defence City, спеціальний режим оподаткування та регулювання, який має підтримати українських виробників зброї. А до червня 2026 року мають реалізуватися спільні виробництва озброєння в Україні з іноземними компаніями Rheinmetall, BAE Systems, Thales тощо.

Крім того, уряд обіцяє розробити новий контракт для військовослужбовців із розширеними умовами та новими мотиваційними чинниками.

Євроінтеграція

Прогнозується, що Україна буде готова розпочати переговори про вступ до ЄС за всіма шістьма кластерами до кінця цього року.

«Україна повністю готова до відкриття трьох з шести переговорних кластерів. Однак аби розпочати ці переговори, нам необхідна підтримка усіх держав-членів ЄС. Ми точно знаємо, що маємо підтримку 26-ти, і зараз активно працюємо із 27-ю державою-членом. Наступна фаза – виконання Національної програми адаптації законодавства України до права ЄС. До кінця року завдання уряду – спільно з парламентом розробити цю програму», – зазначив віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка.

Також уряд планує до кінця 2026 року отримати від Ради Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) дорожню карту з набуття повноправного членства України в Організації та розпочати процес її імплементації.

Антикорупційна політика

Свириденко анонсувала перезавантаження Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) та митниці. Анонсовано створення нового Митного кодексу. Також буде впроваджено систему онлайн-моніторингу й цифровізації ліцензування грального бізнесу та цифрові сервіси: е-Нотаріат, е-Суд (цифровізація документообігу у судах), ЦНАП 2.0 (більшість адміністративних послуг буде онлайн), е-Акциз (електронна система обігу алкоголю та тютюнових виробів).

За словами нового міністра юстиції Германа Галущенка, е-Нотаріат запрацює вже до кінця цього року. Нотаріуси зможуть перевіряти паспорти громадян у Демографічному реєстрі в онлайн-режимі. Передбачається, що це підвищить безпеку нотаріальних дій та усуне можливість шахрайства з документами.

Крім того, очікується, що у 2026-му українці складатимуть теоретичний іспит на водійське посвідчення в Дії з використанням штучного інтелекту.

Добробут

Уряд запланував компенсації за зруйноване житло, зміни в пенсійній системі та наданні соціальних послуг. Зокрема, на розвиток прифронтових регіонів у 2025-2026 роках має піти 75 млрд грн. Також очікується, що до кінця наступного року 180 тис. родин отримають підвищену допомогу при народженні дитини, а також 100 тис. родин з дітьми до трьох років охоплять програми «єЯсла» та «єСадок». До слова, парламент вже підтримав у першому читанні запуск «єЯсел». Ця програма дає батькам вибір: вийти на роботу після досягнення дитиною одного року й отримувати щомісячну виплату в розмірі 8 тис. грн; або залишитися вдома з дитиною, і тоді за мамою або татом збережеться сплата єдиного соціального внеску до настання триріччя малюка.

Ціль Кабміну – відкрити 500 нових дитячих садків та ясел, зокрема у прифронтових регіонах.

Крім того, до кінця поточного року має бути видано щонайменше 5 тис. нових іпотечних кредитів у межах програми «єОселя».

Ще одна обіцянка – половина українських пенсіонерів отримуватиме пенсію не нижче 4 тис. грн. Щоправда, ця мета геть не амбітна: за даними Пенсійного фонду, в липні середня пенсійна в виплата Україні становила 6,4 тис. грн. При цьому 64,3% пенсіонерів вже отримували пенсію вище 4 тис. грн.

Ветеранська політика

У цьому блоці міститься план ухвалити Кодекс законів про захисників та захисниць, покликаний уніфікувати права й гарантії та спростити правозастосування для ветеранів і їхніх сімей.

Також зазначається, що до 2026 року 1580 родин матимуть сертифікати на житло, а ветеранський бізнес отримає до 600 грантів на суму від 500 тис. грн. Також планується запуск 10 нових сервісів через систему «Дія», серед яких, наприклад, пошук стоматологічних клінік і протезних центрів, а також оформлення компенсацій за автострахування. Крім того, до кінця року в громадах працюватиме 3 тис. фахівців, які нададуть 500 тис. послуг супроводу і полегшать доступ до базових потреб.

«Сьогодні в Україні працює вже майже 1400 фахівців (з супроводу ветеранів, – «Главком») у громадах по всій країні, і 40% із них – це ветерани та ветеранки з власним бойовим досвідом», –додала міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова.

Ще одна ціль – створення просторів, де ветерани зможуть отримувати психологічну, адміністративну, освітню та іншу допомогу. Перші сім таких просторів очікуються до кінця 2025 року.

Макрофінанси та реформи

За словами Свириденко, завдання уряду – знайти $37,4 млрд макрофінансової допомоги на наступні два роки, провести аудит витрат, зменшити тіньову економіку та залучити нове міжнародне фінансування.

Водночас міністр фінансів Сергій Марченко на презентації програми назвав дещо іншу цифру. За його словами, Україна потребує $45 млрд зовнішнього фінансування, з урахуванням дефіциту бюджету та витрат на погашення зовнішніх боргів.

«На 2026 рік ми очікуємо продовження бойових дій. Це відповідним чином передбачає нашу потребу, що становить $45 млрд. На сьогодні ця потреба повністю не покрита, ми ведемо переговори з нашими ключовими партнерами. Це країни G7, це Європейський Союз. І я думаю, що разом із МВФ, нашими ключовими союзниками ми вийдемо на прийнятний варіант, яким чином ці потреби закривати», – висловив сподівання міністр фінансів Сергій Марченко.

Бізнес

До кінця 2026 року планується залучити понад 5 млрд євро міжнародних інвестицій в інфраструктурні, промислові та інші проєкти через спільні фонди з ЄС, міжнародними фінансовими організаціями та урядами-партнерами. Ще 10 млрд грн – на розвиток промисловості та індустріальних парків. Йдеться про обладнання і фінансування для 15 проєктів, зокрема в межах ініціативи «Промисловий Рамштайн».

У межах політики «Зроблено в Україні» передбачено 55 млрд грн на фінансування бізнесу та 5 млрд грн на компенсацію капітальних інвестицій.

Крім того, Кабмін хоче продовжити мораторій на перевірки бізнесу на пʼять років. Він діятиме як для правоохоронців, так і податкової чи інших органів нагляду. Але є виняток: перевірки залишаться для компаній, які становлять високий ризик і ухиляються від сплати податків.
«Перевірки проходитимуть за ризикоорієнтованим підходом», – уточнив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев.

Також до кінця року Міноборони має запустити електронні кабінети для підприємств з обліком кількості призовників, військовозобов’язаних і резервістів. 

Здоров'я та спорт

Уряд обіцяє підвищити мінімальну зарплату лікарів первинної та екстреної допомоги до 35 тис. грн. «Але це не значить, що ця зарплата всім. Це при певному навантаженні, яке прописане нормативними документами Міністерства охорони здоров’я», – уточнив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Також у планах уряду – заохотити молодих лікарів до роботи у сільській місцевості або прифронтових регіонах, надаючи їм службове житло та одноразову виплату до 200 тис. грн.

Крім того, з 2026 року стартує національна програма щорічного чекапу (профілактичного медичного огляду). За її умовами, раз на рік українці віком від 40 років зможуть безоплатно пройти обстеження на серцево-судинні захворювання, діабет і психічні розлади.

 У 2025 році планується відкриття 200 центрів ментального здоров’я та майже 300 відділень реабілітації.

Міністерство молоді та спорту анонсувало перехід до європейської моделі спорту та створення Olympic Lab – наукового кластеру для розробок, досліджень та інновацій у спорті, що сприятиме підготовці найсильніших атлетів.  

Освіта і наука

Уряд обіцяє реформувати систему оплати праці вчителів та забезпечити безкоштовне харчування у школах. Крім того, до 2026 року 100 тис. учителів пройдуть підвищення кваліфікації, а також 50 тис. педагогів дошкільної освіти отримають навчання за новими стандартами.

Також очікується запуск вебпорталу та мобільного застосунку «Мрія», у якому буде функція планування дня, конструктор розкладу, аналітика навчальних досягнень, бібліотека контенту й захищені чати. 

Кабмін анонсував і реформу системи фінансування науки та вищої освіти. Зокрема, йдеться про запуск ScienceCity – особливого правового режиму для розвитку наукових парків, покликаного створити взаємовигідні умови для співпраці між науковими установами, університетами, бізнесом і державою.

До того ж планується підтримати 10 науково-технічних проєктів у партнерстві з бізнесом та виділити гранти для 2 тис. молодих науковців.

Відбудова

Планується розширити програму «єВідновлення», яка забезпечує компенсації внутрішньо переміщеним особам (ВПО) за пошкоджене чи зруйноване житло. Зокрема, йдеться про послугу відбудови на власній ділянці та дистанційне обстеження пошкоджень на територіях бойових дій.

Також мета Кабміну на 2025 рік – створення Фонду відновлення та комплексного Плану відновлення України. Серед іншого, передбачається до кінця цього року завершити 14 проєктів реконструкції лікарень на 1,8 млрд грн і облаштувати 161 укриття, а до кінця 2026-го – відновити понад 160 медзакладів.

Для повернення українців з-за кордону уряд запускатиме спеціальні програми з можливістю отримати житло, працю та соціальну підтримку. Також передбачена реформа управління державними інвестиціями, з впровадженням Єдиного проєктного портфеля публічних інвестицій (SPP).

Культура

Програма передбачає реставрацію щонайменше 10 об’єктів культурної спадщини у 2025 році та інвестування до 500 млн грн у збереження спадщини до 2026-го. Крім того, до кінця наступного року планується підтримати щонайменше 180 грантових заявок українських підприємців у сфері креативних індустрій, а також зробити 100 тис. цифрових фотокопій музейних експонатів.

Уряд обіцяє внести всі об’єкти національного значення до державного реєстру. Крім того, тимчасова виконувачка обов’язків міністра культури Тетяна Бережна анонсувала домовленості щодо створення Фонду збереження культурної спадщини, у межах якого до кінця року планується залучити близько 1,5 млрд грн від міжнародних партнерів.

Також готуються оновлені протоколи евакуації культурних цінностей із прифронтових територій. 

Зимова стабільність

Ключова мета в цьому блоці – гарантувати безперебійне енергопостачання громадянам і бізнесу в опалювальний сезон 2025-2026 років. Для цього до зими заплановано відремонтувати 3,2 ГВт українських потужностей. За словами нової міністерки енергетики Світлани Гринчук, більшу частину робіт вже виконано і завершення решти очікується вчасно.

Крім того, передбачається, що Україна накопичить 13,2 млрд кубометрів газу у підземних сховищах до початку опалювального сезону. 35% з цього обсягу планується імпортувати.

Ще одна ціль – захист енергетичних обʼєктів. Для цього уряд обіцяє посилити інженерний та протиповітряний захист інфраструктури.

Критика та перспективи

Оцінки проєкту програми дій уряду у Верховній Раді розділилися. Зокрема, народний депутат Ярослав Железняк назвав документ рефератом і зауважив, що «там немає нічого непопулярного, просто тільки позитивні кроки».

«Складно сказати чим уряд не планує займатися. Включили все. Кожен блок: це те що або там роздають гроші, або щось планують будувати. Коротше, про «все добре, нічого поганого»… План створений так, щоб просто не посварили за нього в Офісі президента», – вважає нардеп.

На думку нардепки Мар’яни Безуглої, проєкт програми уряду «виглядає більш мирним і післявоєнним, ніж воєнним».

«Таке враження, що він про післявоєнне відновлення, а війна триває! Так, сильна сторона – задавати бачення майбутнього, щоб країна не жила лише «днем війни». Але слабка сторона – відсутність жорсткої «воєнної логіки»: мобілізація економіки, максимальна концентрація ресурсів на обороні, мінімум «розпилу» на другорядні (в умовах війни) сфери», – емоційно прокоментувала Безугла, висловивши надію, що програма буде доопрацьована.

Водночас голова парламентського Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин прогнозує: Верховна Рада підтримає програму діяльності Кабінету Міністрів. «Я знаю, що Свириденко готується до представлення програми. Це вже буде, напевно, з вересня… Питання точно буде винесено і я переконаний, що буде підтримано», – запевнив народний обранець. Він додав, що в разі, якщо парламент затверджує програму уряду, то формально існує мораторій, що рік уряд має мандат і не може бути відсторонений, хоча й визнав, що в Україні «були різні історичні випадки».

Єлизавета Жабська, «Главком»