Реформа Офісу президента: навіщо її знову проводять і що це дасть

Офіс президента України вкотре планують реформувати. Як заявив його керівник Андрій Єрмак, він запропонував оновити цю структуру, і це підтримав Володимир Зеленський.

"Ідея у тому, щоб істотну частину співробітників Офісу складали військовослужбовці з підтвердженим бойовим досвідом повномасштабної війни чи ветерани бойових дій".

За словами голови ВП, йдеться про співробітників усіх рівнів у всіх департаментах без винятку. Журналіст Коротко про з'ясовував усі нововведення в цій структурі та причини їх появи.

Канцелярія при владі

Орган, який допомагав би президентові країни у забезпеченні його діяльності, з'явився з моменту здобуття Україною незалежності. У різні роки він називався по-різному: Адміністрація Президента (1991-2005, 2010-2019), Секретаріат Президента (2005-2010). Головною його функцією було забезпечення організаційної, правової, консультативної, інформаційної, експертно-аналітичної діяльності глави держави.

Востаннє його реформували та переназвали в Офіс президента після приходу до влади Володимира Зеленського у 2019 році. Тоді цю трансформацію пояснювали необхідністю перетворенням Адміністрації президента із рудименту радянської системи на сучасний, європейський Офіс президента України. При цьому особливо наголошувалося, що Офіс президента не стане паралельним Кабміном, а буде виключно допоміжним органом, який допомагатиме президенту виконувати його повноваження. По суті, йшлося просто про канцелярію глави держави.

Але насправді цієї мети ніколи не вдавалося досягти, та й ніхто цього реально і не прагнув. Адміністрація, Секретаріат та Офіс президента завжди була центральним тіньовим органом влади, який впливав на всю систему центральної державної влади. Так, наприклад, багато політичних експертів вважають, що два останні прем'єр-міністри України Денис Шмигаль та Юлія Свириденко були креатурами голови Офісу президента Андрія Єрмака, як і інші випокопоставлені особи при владі. А він сам є одним із ключових переговорників від України у міжнародному процесі з досягнення миру.

Що більше в ОП буде фахівців із національної безпеки – то краще

Чергова реформа Офісу президента передбачає залучення до його роботи співробітників із бойовим досвідом. "Саме ці люди - мірило честі, моралі та відданості Україні. Я добре знаю, як змінюється темп, коли поруч люди, які пройшли війну. Вони не шукають виправдань, вони шукають рішення, як досягти результату", - пояснив мету нової реформи Андрій Єрмак.

Але у зв'язку з цим виникає низка питань. Наприклад, чи зможуть професійні військові ефективно виконувати чиновницьку роботу і працювати в режимі бюрократичної рутини? Яку частину співробітників Офісу президента замінять і куди подінуть працюючих? І головне - навіщо реформувати Офіс президента, якщо на горизонті проглядаються вибори глави держави? Адже кожен президент створює свій Офіс виключно під себе.

Політичний експерт Тарас Загородній вважає цілком виправданим залучення людей із військовим досвідом на службу до Офісу президента. «Армія – це фундамент безпеки нашої держави, і залучення людей, які обізнані в цьому напрямку, піде лише на користь апарату ОП. Що більше буде людей, які розуміються на питаннях національної безпеки, то краще. Людина, яка брала участь у військових діях, довела і підтвердила свою лояльність державі, знає, що таке безпека і як її забезпечувати. І йдеться не лише про професійних військових, в армії зараз служать багато цивільних фахівців з найрізноманітніших напрямків, і вони органічно увіллються в апарат Офісу президента. Адже зараз на фронті воюють чи воювали економісти, фінансисти, банківські службовці, соціальні працівники та інші», - пояснює він.

Вибори ні до чого

Що ж до доцільності реформування ОП напередодні потенційних виборів президента, то експерт не бачить у цьому нічого суперечливого. "По-перше, точно ще невідомо, коли закінчиться війна і будуть проведені вибори. По-друге, президент, реформуючи свій офіс, вирішує суто практичні завдання реорганізації свого апарату. І йому, і його потенційному наступнику будуть потрібні експерти та аналітики з міжнародної політики, економіки, фінансів, національної безпеки, соціальної політики та інше. А конкретними прізвищами цей перелік буде наповнюватися кожним президентом по-своєму», - вважає Тарас Загородній.