Шість видань «ошукала» журналістка, яка виявилася штучним інтелектом

У травні Wired опублікувало матеріал під назвою “Вони закохалися в Minecraft. Потім гра стала місцем їхнього весілля”, однак за кілька тижнів прибрало його з сайту. У редакційній примітці тоді зазначалося: “Після додаткового перегляду статті редакційне керівництво Wired визначило, що вона не відповідає нашим стандартам”. У тексті йшлося про “Джессіку Ху”, нібито 34-річну священнослужительку з Чикаго, яка здобула популярність як “цифрова священнослужителька”, проводячи церемонії у Twitch, Discord та VRChat. Проте ані Press Gazette, ані Guardian не змогли підтвердити існування цієї особи.

Ще у квітні Business Insider надрукував два есе під авторством Бланшар – “Дистанційна робота була найкращим для мене як батька, але найгіршим для мене як особистості” та “Я народила свою першу дитину у 45 років. Я фінансово стабільна та маю багаторічний життєвий досвід, який мене скеровує”. Цього тижня редакція видалила обидва матеріали після попередження Press Gazette про сумнівність їхнього походження. Нині на місці публікацій розміщене повідомлення, що тексти “видалено, оскільки вони не відповідали стандартам Business Insider”. Представник видання у коментарі Guardian заявив: “Ми видалили есе від першої особи, які не відповідали нашим стандартам, і з того часу посилили протоколи перевірки”.

У своїй статті, опублікованій у четвер, Wired визнав помилку. “Якщо хтось і може викрити шахрая, пов’язаного зі штучним інтелектом, то це Wired. Насправді ми робимо це постійно… На жаль, одному вдалося нас ошукати”, – зазначила редакція. У виданні пояснили, що 7 квітня один з редакторів отримав пропозицію про матеріал на тему “зростання гіпернішевих інтернет-весіль”, і вона мала “всі ознаки чудової історії для Wired”. Після стандартних домовленостей щодо оплати стаття була опублікована 7 травня.

Проте вже за кілька днів стало зрозуміло, що авторка не може надати інформацію для внутрішньої платіжної системи, натомість наполягаючи на оплаті через PayPal або чеком. Додаткове детальне розслідування виявило, що текст сфабрикований.

Press Gazette повідомляє, що першими на неавтентичність звернули увагу у новому журналі Dispatch. Його редактор Джейкоб Фуреді отримав від Бланшар пропозицію написати матеріал про містечко Грейвмонт у Колорадо, яке нібито після закриття шахт стало секретним навчальним майданчиком для дослідження смертей. У зверненні авторка стверджувала, що хоче розповісти історію науковців, колишніх поліцейських і шахтарів, які працюють із людськими останками, дослідити етичні питання використання тіл у тренувальних умовах та вплив цього на людей. Вона також запевняла, що має зв’язки у судово-медичній сфері й досвід роботи з закритими спільнотами.

Фуреді заявив, що текст звучав так, ніби його створив ChatGPT, а будь-які підтвердження існування Грейвмонта знайти не вдалося. Бланшар пояснила, що Грейвмонт не рекламує себе, тому знайти інформацію про нього вкрай складно. Вона дізналася про місто випадково, під час інтерв’ю з патологоанатомом на пенсії для іншої статті.

Коли він попросив Бланшар надати запити на публічні записи та розрахунок витрат, вона відповіла лише, що “в ідеалі проведе 5-7 днів на місці” й оцінила роботу приблизно у 670 доларів. Після того як редактор відкрито звинуватив її у вигадуванні історій, авторка перестала відповідати на листи. За даними Press Gazette, вона також не надала підтверджень того, що є реальною особою.

Цей випадок став не першим сигналом про ризики використання штучного інтелекту у журналістиці. У травні Chicago Sun-Times випадково опублікувала синдикований список літератури для читання, який виявився створеним ШІ. Автор списку, журналіст Марко Бускалья з King Features Syndicate, визнав, що без перевірки опублікував текст, згенерований програмою.

Відомо, що Google, Cisco та McKinsey повертаються до практики проведення особистих співбесід, щоб боротися з новими формами шахрайства, спричиненими розвитком штучного інтелекту. На думку компаній, онлайн-співбесіди можуть бути менш надійними, оскільки деякі кандидати використовують ШІ-інструменти або навіть залучають сторонніх осіб для допомоги. Це підштовхує роботодавців до більш ретельних перевірок, включаючи обов’язкові особисті зустрічі. // Дзеркало тижня