Гольф як зброя: як улюблена гра Трампа впливає на долю України та всього світу

Сьогодні у світі тільки й розмов що про президента США Дональда Трампа. Натомість у самого Трампа на думці лише гольф. Звісно, коли він не зайнятий наполегливими спробами випросити собі Нобелівську премію миру. Хоча, навіть і тоді він, схоже, не відмовляє собі у свінгах, слайсах та айронах.

24 Канал розповідає про те, звідки і як давно в Трампа з'явилася любов до гольфу та про несподівану роль цієї гри в сучасній міжнародній політиці та дипломатії.

Як працює гольф-дипломатія Трампа?

У перші місяці після повернення до Білого Дому Трамп шокував тим, що за будь-якої нагоди намагався покинути всі президентські справи та відлетіти на якесь із власних полів для гольфу розважатися.

Журналісти підрахували, що лише за перші 48 днів президентства у 2025 році його хобі вартувало бюджету США 18 мільйонів доларів. А у 2017-му під час перших 100 днів своєї каденції Трамп грав у гольф 19 днів, тобто 20% часу.

При цьому сам Трамп відмовляється називати це відпочинком і наполягає, що так він нібито працює. Раніше в одній зі своїх книг він заявив: "Я, навіть граючи в гольф, продовжую займатися бізнесом". Нині ж він вочевидь думає, що не лише одночасно відпочиває та займається бізнесом, але й вершить долю світу. При цьому у 2016-му, проводжаючи Обаму з посади президента, Трамп дорікав тому, що той занадто багато часу проводить біля лунок.

До речі, не лише Трамп вважає гольф аристократичним і привілейованим видом спорту. Із 47-м президентом погодились би більшість його попередників, серед яких чимало фанатів гольфу.

За легендою, Вудро Вільсон настільки любив гольф, що грав у нього навіть взимку, не звертаючи уваги на сніг, а Білл Клінтон навіть міг пропустити державні справи заради партії в гольф, оскільки завжди грав повільно і ніколи не поспішав.

Є дослідження, присвячене перехресним тренуванням мозку. У ньому згадується, зокрема, про те, що можна використовувати набуті навички для вдосконалення результатів діяльності в інших сферах. Ось одна з причин, чому я завжди раджу людям грати в гольф. Це інтелектуальна гра, і вона діє на декількох рівнях. Не одна чудова ідея і не одне розв'язання проблеми прийшло мені в голову під час гри, так що я готовий негайно підписатися під цією теорією. Вона дійсно працює,
– Трамп у книзі "Думай як чемпіон" (2009) залізне обґрунтування того, що коли він грає в гольф – це також робота.

Ця гра – давня пристрасть Трампа. За влучним висловом його постійного спаринг-партнера та живої легенди цього виду спорту Джекса Нікласа: єдина річ, яку Трамп любить більше за гроші – це гольф.

Не дивно, що тепер саудити вкладають в гольф (і Трампа) мільярди, створивши власну лігу – LIV Golf, чимало світових лідерів беруть уроки гольфу в надії на прихильність Трампа. І якщо в президента Південної Кореї Юн Сок Йоля нічого не вийшло, бо його усунили до влади ще до того, як він підійшов до першої лунки, то фінський лідер Александр Стубб був куди успішнішим.

Насправді нічого дивного тут не має, Стубб – дуже гарний гравець і навіть мав гольф-стипендію (так, є в США і така – 24 Канал) під час навчання в університеті в Південній Кароліні, а його юнацькі роки пройшли у Флориді, тож він швидко знайшов спільну мову з Трампом.

Трамп і Стубб під час гри в гольф / Фото з соцмережі Трампа Truth

Своїми ударами та знаннями термінології гри Александр Стубб зачарував Трампа на полі й у підсумку мав доступ (близько 7 годин – 24 Канал) до президента США більший за весь той час, що отримали інші європейські лідери разом узяті.

Саме завдяки гольфу президенту Стуббу вдалося переконати Трампа змінити свою думку щодо постачання зброї Україні та дати "зелене світло". Також президент Фінляндії був у складі делегації Європи на саміті в Білому Домі 18 серпня 2025 року, коли вдалося переконати Трампа надати гарантії безпеки Україні.

Трамп шукав очима Стубба та розхвилювався: дивіться відео

За багато років до Стубба цей самий трюк провернув нині покійний прем'єр Японії Сіндзі Абе, який і сам був фанатом гольфу. Він у першу каденцію Трампа завдяки спільному хоббі дуже зблизився з американським президентом, дарував тому золоту ключку за 4 000 доларів і регулярно грав із ним у гольф, зокрема, на полях у Японії. Щоправда, не обійшлося без казусів, які розлетілися не весь світ.

Падіння на полі для гольфу: дивіться відео

Той самий секрет успіху, відомий всім батькам світу, а саме – "розділіть з дитиною її зацікавленість" – наслідує сенатор Ліндсі Грем. Ще кілька років тому він буквально називав Трампа ідіотом, а нині став вірним супутником і чи не головним прихильником, а також – спаринг-партнером у гольф. Нагадаємо, саме з ним мав грати Трамп під час потенційного другого замаху на його життя.

Стиль гри Трампа – Пеле від гольфу

Відверто кажучи, Трамп не надто хороший гравець у гольф, що й сам визнавав раніше (до президентства) особисто, він часто потрапляє у кумедні ситуації, не влучаючи по м'ячу або надсилаючи його в озеро (дальні удари – не його коник).

Підводний гольф від Трампа: дивіться відео

Утім, це не заважає йому продовжувати грати у свої 79 і вочевидь насолоджуватись грою. І, звісно, заробляти на цьому.

Гольф – гра інтелектуальна, і це правда. Вона вимагає серйозного технічного оснащення і певної майстерності. У гольф не можна грати байдуже і очікувати при цьому хороших результатів. Грати потрібно зосереджено і терпляче,
– Трамп у книзі "Думай як чемпіон" про суть гольфу.

Щоправда, навіть в інтелектуальній грі, де є суворий етикет і цінується шляхетність, Трамп все робить по-своєму. Він ніколи не цурається підступів. Найвідомішим випадком з останніх є літня афера 2025 року в Шотландії, коли камера зафіксувала шахрайство асистентів (кедді) Трампа на м'ячах для гольфу – ті просто підкладали їх шефу для удару на зручне місце.

Гольф-чітерство Трампа у Шотландії: дивіться відео

При цьому це лише один із багатьох випадків, які супроводжують Трампа все його доросле життя та ретельно зафіксовані ЗМІ та підтверджені численними свідками.

Цікаво, що сам Трамп в одній зі своїх книг писав, що гра в гольф допомагає йому побачити шляхетність людини й те, яким насправді є його потенційний партнер по бізнесу.

Граючи в гольф, можна багато чого дізнатися про людей. Саме тому багато угод укладаються на полі для гри або відразу після неї. Гольф вимагає певних норм поведінки, і люди, які їх дотримуються, є хорошими партнерами в бізнесі. Дехто називає це етикетом, я ж вважаю це просто порядністю. Гольф чудово виявляє в людях цю якість,
– Трамп про кодекс поведінки в гольфі у своїй книзі "Чому ми хочемо, щоб ви стали багатими" (2006).

За свою манеру гри в гольф отримав від друзів прізвисько "Пеле", тому що постійно підбивав м’ячик ногою, щоб отримати більш зручну позицію. Про шахрайство Трампа у гольфі відомо давно. Про це навіть написано цілу книгу "Головний читер". Її автор Рік Рейлі, зібрав численні свідчення напарників Трампа по грі, й порівнює його з "мафіозі".

Він обманює, як справжній мафіозі, і робить це постійно: коли ви помічаєте і коли не бачите хитрощів. Це його спосіб демонструвати людям, що він сильніший і кращий,
– показовий уривок з книги "Головний читер".

Також Рейлі розповідав, що в першій своїй грі після інавгурації Трамп обдурив самого Тайгера Вудса, сказавши, що завдав лише 4 удари, хоча насправді їх було вже 7 (у гольфі перемагає той, хто пройшов всі лунки (зазвичай 18) за найменшу кількість ударів – 24 канал).

Тайгер Вудс із Дональдом Трампом після перемоги на Trump National Doral Miami у 2013 році. Трамп використав цю перемогу, щоб рекламувати свій гольф-клуб як один з найкращих у світі. Фото Wilfredo Lee / AP

До речі, європейці у Шотландії влітку 2025 року також вдалися до чітерства, бо Трампа туди фактично заманили на турнір, який профінансував уряд. І все це для того, щоб у перерві на відпочинок від гри до президента змогла прорватися очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, щоб домовитись про торговельну угоду між США та ЄС та нарешті заспокоїти бізнес.

Якщо мені доводиться бути поза домом, то я, найімовірніше, перебуваю на одному зі своїх полів для гольфу,
– Трамп дає підказку, де його шукати, "Як стати богатим".

До речі, це абсолютна правда. І в перший день після завершення його першого президентства – 21 січня 2021 року – Трамп був на полі для гольфу в Вест-Палм-Біч у Флориді. Нагадаємо, за кілька тижнів до цього Трамп фактично спровокував спробу державного перевороту в США, яка завершилась штурмом будинку Конгресу агресивними люмпенами на чолі з самопроголошеним шаманом у шапці з рогами.

Через це Асоціація професійних гравців гольфу США (PGA) скасувала контракт на проведення турнірів на полях Трампа. PGA дотрималась свого слова і “пробачила” Трампа лише в серпні 2025-го.

Правильні висновки про Трампа та його хобі зробив і президент Зеленський, який подарував президенту США під час візиту до Білого Дому 18 серпня 2025 року ключку для гольфу, яку передав для нього героїчний український військовий ​​Костянтин Картавцев.

Рятуючи побратимів, українець втратив ногу і гольф став частиною його реабілітації та допоміг відновити сили. Трамп подякував за подарунок і записав емоційне звернення до Костянтина.

Хобі та бізнес: звідки в Трампа любов до гольфу?

Грати в гольф Дональд почав із коледжу. Цьому захопленню сприяли й батьки Трампа – впливові нью-йоркські будівельні магнати. До того ж мати Трампа – Мері Енн Маклауд – була родом з Шотландії, де цей вид спорту вважається національним. Цей край навіть претендує на статус винахідника гольфу, хоча це лише половина правди (але Трамп у це вірить).

Маклауд – не просто збіг, мати Трама – представниця того самого шотландського клану, відомого всім дітям 1990-х за однойменним кіносеріалом про безсмертних горян. Щоправда, Дункан Маклауд – герой вигаданий, а мати Трампа – реальна.

Одного разу я слухав європейців, які розмірковували про те, що американці, схоже, не знають своїх коренів. Зрозуміло, їхні корені сягають далеко в глибину історії, і їх простіше простежити, тому що наші предки були вихідцями з різних країн. Однак ці слова змусили мене задуматися, і я зрозумів, що багато в чому вони мають рацію. Нещодавно я був у Шотландії, тому що предки моєї матері мають шотландські корені, вивчав цю країну і ту спадщину, яку вона залишила. Цим, напевно, і пояснюється моя любов до гольфу – його винайшли шотландці,
– Трамп у книзі "Думай як чемпіон" шукає в собі коріння любові до гольфу. При цьому свого німецького коріння (по батьковій лінії) він досі цурається.

Насправді гру придумали в Нідерландах і слово "гольф" взагалі має голландське походження, але саме шотландські пастухи дали гольфу "друге дихання" та зробили гру популярною. А згодом на забаву пастухів звернули увагу місцеві аристократи, розробили канон і зробили гольф тим, яким він є нині.

Я багато років займався бейсболом, тенісом і гольфом. Ці ігри вимагають точності, хорошого відчуття часу і концентрації. І до сьогоднішнього дня я люблю дивитися бейсбол і теніс, але залишаюся пристрасним гравцем в гольф… Головний урок, який я виніс зі спорту, полягає в тому, що треба довіряти своїй інтуїції. Витривалість і техніка – це, звичайно, необхідні якості для спорту, але, щоб досягти в ньому справді великих висот, потрібна інтуїція, яку неможливо пояснити словами,
– Дональд Трамп у книзі "Чому ми хочемо, щоб ви були багатими" (2006) пояснює свою любов до гольфу.

Під час навчання цей вид спорту був у Трампа поряд із тенісом і бейсболом одним із найулюбленіших. Крім того, під час навчання він був у команді з європейського футболу, займався боулінгом, американським футболом, баскетболом і боротьбою.

У дорослому віці Трамп зі спортом не поривав – слідкував за подіями, відвідував матчі та турніри, проводив велогонку "Тур де Трамп", організовував бої Майка Тайсона і, схоже, прямо причетний до краху великої кар'єри, брав участь у боях UFC як запрошена зірка, був власником команди з американського футболу й завжди шукав зустрічей та знайомств зі спортивними зірками – все заради того, щоб виділиться серед колег-девелоперів і отримати у такий спосіб конкурентну перевагу.

За цим вихором спортивних подій Трамп ніколи не забував про гольф: він відвідував турніри, зокрема, топові змагання серії Masters, слідкував за чемпіонами та у своїх книгах впевнено сипав термінами, ставив за приклад зірок і розмірковував про те, як досягнути успіху в гольфі, даючи власні рецепти.

"Моя порада: хороший замах, хороший удар – і удавайте, що для вас це не має ніякого значення. До речі, те саме стосується і життя в цілому… Дуже важливо – мислити позитивно. Негативне мислення, особливо про себе самого і свої шанси на успіх, зруйнує вашу концентрацію і знищить всі шанси досягти успіху. Я граю в гольф і помітив, що найкращі гравці – це ті, хто має найбільші запаси позитивізму. Справа не в тому, наскільки далеко або наскільки точно летить ваш м'ячик. Гольф – не гра фізичних здібностей, це гра духу. І найкращі гольфісти — це люди, духовно міцні. Гольф і придумали для того, щоб випробовувати твердість вашого духу в найнесприятливіших ситуаціях. Дерева, канави, піщані пастки, бункери, калюжі – все немов створено для того, щоб змусити вас розгубити залишки впевненості", – Трамп у книзі "Думай масштабно" дає поради про те, як стати успішним у гольфі.

Якщо ви багато граєте в гольф, ваша майстерність з часом відточується… хороші гольфісти повинні практикуватися не менше двох-трьох годин на тиждень – чи це тренування на галявині навколо лунки, або відпрацювання дальніх ударів драйвером, або гра цілими раундами. Досвідчені гравці, які бажають підняти рівень своєї гри, теж повинні присвячувати тренуванням з інструктором не менше ніж годину на тиждень. Гольф, як і будь-яка інша справа, вимагає відданості. Все інше залежить тільки від таланту,
– Трамп у книзі "Думай як мільярдер" (2005) розповідає про прості хитрощі гольфу.

Щоправда, роздавати авторитетні поради Трамп почав не одразу. У своїй першій і найвідомішій книзі "Мистецтво угоди" (1987) Трамп лише побіжно згадує про гольф, натомість у подальших творах гольф просто сиплеться звідусіль.

Пояснення цьому "феномену" просте – у 1990-их готельна імперія Трампа зазнала часткового банкрутства і він транзитом через телебачення вирішив зайнятись будівництвом мережі гольф-клубів.

Я заробив чимало грошей на полях для гольфу ще до того, як зайнявся ними як бізнесом. Саме там мені вдалося знайти розв'язання багатьох проблем, ідеї нових підприємств і навіть нову кар'єру. Гольф має здатність приводити думки в рівновагу, що не завжди вдається зробити в умовах офісу. Робити те, що вам подобається, вже велика перемога, тому, провівши чимало щасливих годин на полі для гольфу, я вирішив і сам зайнятися створенням подібних майданчиків. Сьогодні в Сполучених Штатах я є одним з найбільш затребуваних будівельників в цій галузі,
– Трамп рекламує себе у власній книзі "Як стати богатим" (2004).

І хоча сам Трамп стверджував, що став будувати поля не з відчаю, а для душі, вочевидь це не зовсім так – і створення гольф-імперії було засобом залишатись на плаву. Тож численні книги Трампа про успішний успіх – це не лише банальне "інфоциганство", але й реклама його гольф-клубів, головним завданням якої було заманити туди багатіїв та сформувати нову звичку.

Завдяки цьому Трамп заробив чимало – він правдами й неправдами заманював до своїх клубів зірок світу кіно, спорту та бізнесу, про що не забував хвалитися у своїх книжках. Так Рон Говард, Г'ю Грант, Клінт Іствуд, Роберт Кійосакі, Том Брейді, Білл Клінтон (саме так – президент-демократ) та інші ніби ставали співучасниками Трампа. Ця тактика не могла не спрацювати.

Якби хтось сказав мені двадцять років тому, що я буду займатися будівництвом гольф-клубів, я б прогнав його з кімнати й сказав, що він просто смішний. Але гольф змінює людину. Так, ця гра вимагає техніки та майстерності, але найголовніше – вона вимагає уваги та вміння правильно оцінювати можливості. Це прекрасний спосіб для розвитку навичок ведення бізнесу, для навчання науці маневрування. Мабуть, гольф можна прирівняти й до уроку укладення угоди, що саме по собі є особливим видом мистецтва. Гольф, по суті, дуже самотня гра. Так і підприємницька діяльність, навіть в рамках великої компанії, – вельми самотнє заняття,
– Трамп міркує про гольф у своїй книзі "Як стати багатим".

З висоти 2025 року треба визнати, що Трампу це вдалося. Нині його гольф-імперія – це майже два десятки полів і клубів у США, а також гольф-клуби в Шотландії, Ірландії, Індонезії та ОАЕ. Сподіваємось, незабаром на них зіграють з Трампом (і трошки йому підіграють) зіркові українські фанати гольфу – Володимир Кличко та віце-чемпіон України 2011 року Андрій Шевченко.