І в космосі, і захований у тротуарі від окупантів. ТОП-5 особливих історій про український прапор

Український прапор, День якого святкують 23 серпня, після повномасштабного вторгнення став символом спротиву для всередині країни, а для іноземців — символом свободи. Під час окупації українці захищали та переховували жовто-блакитні прапори від окупантів, а військові підіймають стяги у звільнених містах та селах.

"Телеграф" зібрав декілька особливих історій про прапори, які стали знаковими:

Прапор-свідок проголошення незалежності

Рівно 34 роки тому, 23 серпня 1991 року, група народних депутатів вперше внесла синьо-жовтий український прапор у сесійну залу Верховної Ради, а 4 вересня його урочисто підняли над будівлею парламенту. Серед цих депутатів В'ячеслав Чорновіл, Микола Поровський, Іван Заєць, Ярослав Кендзьор, Ігор Деркач, Володимир Крижанівський. Вони внесли прапор до зали розміром 8х4 метри, і накрила ним трибуну.

Зараз цей стяг — реліквія та зберігається під склом на другому поверсі ВР, нагадуючи про ці події:

Прапор України у космосі

Український космонавт Леонід Каденюк у 1997 році полетів у космос на американському космічному кораблі "Колумбія". Він став першим, хто взяв у космос тризуб і синьо-жовтий прапор. Для сигналу пробудження під час польоту на "Колумбії" Каденюк обрав Гімн України, який прозвучав у космосі двічі:

"Я був першим, хто полетів у космос із українським прапором і виконав завдання українського уряду. 1997 року вперше український гімн пролунав у відкритому космосі", — згадував потім Каденюк.

Також український космонавт взяв із собою портрет Тараса Шевченка і "Кобзар".

Той самий прапор у тротуарі на Херсонщині

Коли ЗСУ заходили до визволеного від росіян Херсона, місцеві жителі зустрічали їх із жовто-блакитними прапорами. Усі дев'ять місяців під окупацією вони примудрялися переховувати національну символіку попри обшуки, тортури та репресії, чекаючи на українських військових.

Одна з родин закопала прапор під тротуарною плиткою. На відео, яке облетіло соцмережі, після відступу росіян жінка повернулася до свого сховку, зняла тротуарну плитку та викопала з-під землі поліетиленовий пакет з українським прапором.

"Живий", — сказала вона, розгортаючи стяг, що зберігся у гарному стані.

Так само вирішили зберегти прапор працівники Херсонської морської академії — під час окупації працівник технічної служби Юрій Стороженко сховав прапор прямо у приміщенні закладу. Після вигнання окупантів стяг повернувся на своє місце.

Прапори на городі на Харківщині

У селі Ізюмського району Харківщини, яке було тривалий час окуповане росіянами, місцевий житель сховав у себе на городі два українські прапори, щоб ті не дісталися російським окупантам. Чекати на те, щоб їх знову вивісити довелося досить довго — він закопав стяги приблизно на початку квітня, а після деокупації села попросив українських захисників викопати банку.

Цими бійцями виявилися військові 103-ої окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ, які й зробили історію цього прапора відомою.

"Одразу виникає порівняння із радянським режимом. На Рівненщині та Галичині вже в наші часи знаходили схрони з синьо-жовтими чи червоно-чорними прапорами, які ховали місцеві жителі та повстанці у 1940-х роках від більшовиків", – кажуть у 103-й бригаді.

Прапор над звільненим Високопіллям

Українські військові мають традицію одразу встановлювати прапор у населених пунктах, звідки щойно вигнали росіян. За роки повномасштабної війни таких світлин та відео було знято десятки, але одним із найвідоміших став знімок українського стяга над Високопіллям Бериславського району, що на півночі Херсонської області. Прапор замайорів над селищем на початку вересня 2022 року.

Також знаковим стало встановлення прапора над Зміїним у Чорному морі, звідки були повністю вибиті окупанти.