Пам’яті працівниці селищної ради на Донеччині Ганни Тамаш

Ганна народилася 21 лютого 1989 року на Донеччині. Закінчила Великоновосілківську гімназію і вступила до Навчально-наукового інституту управління Маріупольського державного університету, де вивчала логістику. Після отримання диплома про вищу освіту залишилася у рідному регіоні, допомагала землякам своїми знаннями та працею. 

Коли почалася повномасштабна війна з Росією, Ганна працювала керівницею відділу організаційної роботи, документування і контролю у Великоновосілківській селищній раді, а мешкала у селі Новий Комар. 

«Вона зарекомендувала себе як висококваліфікований фахівець, відповідальний керівник і щира, людяна колега. Незважаючи на постійну небезпеку, Ганна не залишала громаду та нікому не відмовляла в допомозі. Вона чим могла підтримувала односельців, друзів, знайомих — привозила ліки, продукти, гуманітарну допомогу», - згадує начальник Великоновосілківської селищної військової адміністрації Сергій Кравченко. 

За його словами, колеги неодноразово просили Ганну переїхати до безпечнішого місця, бо вона мала маленького сина, але вона залишалася поруч зі своїми рідними та людьми, які потребували підтримки. 

«Її відданість справі, громаді та людям була безмежною», - підкреслює керівник військадміністрації. 

Вікторія - подруга та колега загиблої, каже, що Ганна була доброзичливою, відповідальною, не боялася жодної роботи. 

«Вона приносила на роботу смаколики і квіти, які завжди стояли у нашій вазі», - додає жінка.

Всі, хто знав Ганну по роботі, кажуть, що вона була справжнім взірцем відповідальності та турботи про оточуючих. Колеги у будь-який момент могли покластися на її підтримку, а її дружня усмішка завжди була джерелом натхнення для багатьох. 

Того трагічного дня, 2 липня 2023 року, Ганна вийшла на подвір’я і коли вже поверталася, російська ракета влучила прямо у вхідну частину будинку. Від отриманих травм 34-річна жінка загинула на місці. 

У Фейсбуці під повідомленням про трагічну смерть Ганни друзі, знайомі, колеги залишили багато коментарів з добрими словами на її адресу. 

Так, Ірина Кратюк написала: «Ганна Тамаш була гарною людиною, особисто мені допомогла у важку хвилину. Я завжди буду її пам'ятати, прикро, що такої дівчини уже немає». 

«Анна Федорівна дуже добра була людина, чуйна, весела, готова прийти на поміч. Дуже жаль такої людини» - зазначає Валентина Дерев’янченко. 

Ганну Тамаш поховали в селі Багатир Волноваського району – на малій батьківщині її батька. 

«Згадуючи Ганну, ми віддаємо шану її пам’яті та віримо, що її добрі справи продовжать жити у серцях тих, хто її знав. Її смерть — це не лише втрата для родини, але й для всієї громади, яка залишилася без талановитого фахівця та чудової людини. Пам'ятаймо про її самовіддану працю та незламний дух», - заявили у Великоновосілківській селищній військадміністрації. 

У загиблої залишилися маленький син, якому на момент трагедії виповнився лише один місяць, а також мама і брат. 

Вічна пам’ять! 

Фото: Великоновосілківська селищна військова адміністрація, з відкритих джерел