Український нацгвардієць, якого вважали зниклим безвісти, перейшов на бік росіян

Військовослужбовець Роман Смолянюк з Ізяславського району Хмельниччини, який вважався зниклим безвісти, воює в російському батальйоні імені Максима Кривоноса. Як інформує «Главком», про це стало відомо з розслідування «Суспільного». У лютому 2025 року Державне бюро розслідувань оголосило йому підозру за статтею про колабораційну діяльність.

24-річний Роман Смолянюк служив у підрозділі Національної гвардії з 15 липня 2023 року. За даними ДБР, у серпні того ж року він зник безвісти. Слідчі з’ясували, що бійця росіяни утримували в Суходільській виправній колонії на території окупованої Луганщини.

За даними слідства, представники спецслужб РФ запропонували йому вступити в підрозділ імені Кривоноса. Як йдеться у справі, Смолянюк добровільно прийняв пропозицію і долучився до підрозділу.

У вересні 2024 року Смолянюк на відео, поширеному російськими пропагандистами, розповів, що не задоволений українською владою і не хоче за неї воювати. Зараз Роман Смолянюк має позивний «Борзий» та з’являється на каналі підрозділу під час тренувань.

Батальйон імені Максима Кривоноса сформували влітку 2023 року як частину російського добровольчого корпусу Міноборони РФ. Основою для нього стали колишні українські військовослужбовці, яких росіяни захопили в полон і добровільно чи примусово долучили до російської армії.

Командир підрозділу – уродженець Харкова В’ячеслав Губін, відомий на позивний «Батя Харківський». До війни він був вчителем історії та депутатом. Після 2014 року перейшов на бік проросійських бойовиків. Губін був одним із тих, хто намагався створити так звану «Харківську народну республіку», а також брав участь у штурмі будівлі Харківської ОДА в березні 2014 року.

За словами російського пропагандиста Гєннадія Альохіна, в батальйоні служать близько 200 військовослужбовців і ця кількість постійно зростає. Бойовий шлях російського батальйону імені Максима Кривоноса розпочався на Луганщині у 2023 році. Потім підрозділ перекинули на Авдіївський напрямок. Нині батальйон залучено на Покровському напрямку для мінометно-дронової підтримки, про що він регулярно звітує у своєму телеграм-каналі.

Як повідомив голова Європейської мережі правозахисних організацій Ілля Нузов, причетні до примусового вербування російські посадовці (офіцери, коменданти таборів для військовополонених або представники ФСБ) підпадають під юрисдикцію міжнародного права і можуть бути притягнуті до відповідальності в Міжнародному кримінальному суді.

«Це чітко кваліфікується як серйозне порушення Женевських конвенцій. У Римському статуті Міжнародного кримінального суду цій практиці відповідає стаття восьма: «Примушення військовополоненого до служби у силах ворожої держави». Це міжнародний злочин», – каже Ілля Нузов.

Юрист зауважує, що факт переходу полоненого на бік противника не є автоматично злочином, якщо військовий зробив це добровільно.

«Так, військовополонений має право добровільно приєднатися до армії ворога – це саме по собі не є порушенням. Але зрозуміло, що у випадку з українськими військовими, яких утримують в умовах катування, приниження й ізоляції, оцінити справжню «добровільність» цього рішення практично неможливо. Тому тут потрібне розслідування в кожному конкретному випадку», – пояснює юрист.