Польша сокращает помощь украинцам, гарантии безопасности с США, новый премьер Литвы: новости дня

США нібито пообіцяли підтримку європейському військовому контингенту в Україні з повітря, а також розвіданими.

Ініціативи нового президента Польщі щодо українців стали резонансними в обох країнах.

Польський віцепрем’єр звинуватив Навроцького у підтримці російського імперіалізму.

В Угорщині продовжують погрожувати Україні, а Фіцо нібито не розуміє, навіщо Київ "наклав санкції" на нафтопровід "Дружба", яким Росія качає нафту у Європу.

Все важливе і цікаве за вівторок, 26 серпня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Гарантії безпеки від США.

Financial Times пише, що Сполучені Штати висловили готовність надати розвідувальну підтримку і участь у створенні європейського протиповітряного щита в межах потенційних гарантій безпеки для України.

Ідеться зокрема про засоби розвідки, спостереження та рекогносцировки (ISR), засоби командування та управління, а також засоби протиповітряної оборони, щоб забезпечити будь-яке розгортання європейських сил в Україні.

Як уточнюють джерела FT, для повоєнних гарантій безпеки США можуть надавати власні літаки, логістику та наземні радари, "які підтримуватимуть та забезпечуватимуть європейську безпольотну зону та повітряний щит" для України.

У публікації також ідеться, що пропозиція США все ще може бути скасована, а її реалізація залежить від готовності європейських держав розгорнути в Україні "десятки тисяч" військових.

Тим часом президент Володимир Зеленський повідомив, що українська сторона на тижні контактуватиме з країнами, які можуть бути майданчиками для переговорів з Росією.

Польща зменшить допомогу українцям.

У президента Польщі заперечили, що його вето позбавляє Україну Starlink.

Зокрема, глава канцелярії президента Польщі Кароля Навроцького Збігнєв Богуцький заперечив, що президентське вето на закон про підтримку українців позбавить Україну інтернету від Starlink, який має польське фінансування.

Він запевнив, що Польща і надалі платитиме за Starlink для України – за умови, що парламент схвалить президентський законопроєкт замість заветованого.

Аналогічна ситуація, додав він, і з підтримкою зберігання даних української адміністрації у безпечному місці.

За словами Богуцького, президентський проєкт щодо допомоги громадянам України вже подано до Сейму.

Цей законопроєкт Кароля Навроцького, серед іншого, передбачає доступ до послуг та охорони здоров'я лише для тих громадян, які працюють і сплачують внески в Польщі.

Лідер польських ультраправих заявив, що не бачить причин, чому Польща повинна оплачувати українцям Starlink.

"Якщо Україна хоче мати Starlink, нехай сама за нього платить..

Гроші польських платників податків повинні йти на потреби поляків!", – заявив лідер ультраправої партії "Конфедерація" Славомір Менцен.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський відповів, що "зовнішня політика складніша за таблицю множення".

"Допомагаючи Україні, ми тримаємо армію Путіна подалі від наших кордонів, що відповідає інтересам, у тому числі фінансовим, польського платника податків", – написав в соцмережі Х глава польської дипломатії.

В окремій публікації він зазначив, що "путінські пропагандисти в захваті від рішень про обмеження допомоги Україні та українцям", та що він цього "не вітає".

Голова Об’єднання українців у Польщі Мирослав Скірка напередодні висловив обурення після того, як президент Кароль Навроцький ветував закон, який мав забезпечити допомогу громадянам України.

Скірка вказав, що "не можна бути польським патріотом, який реалізує російські цілі".

"Це руйнівна діяльність пана президента та його оточення.

Це фактично реалізація політики Кремля, а не Польщі.

Я кажу це з повною свідомістю.

Якщо ми будемо реалізовувати модель націоналістичної держави, то це модель, яку нам дуже сильно пропонують Москва і Кремль", – сказав він.

Речник президента Польщі Кароля Навроцького Рафал Лешкевич у соціальних мережах жорстко розкритикував голову Об’єднання українців у Польщі.

Лешкевич заявив, що націоналістичні тенденції вже давно є сильними й дедалі більше посилюються в Україні, зокрема й серед українців, які мешкають у Польщі.

Він зазначив, що після заяв Скірки у Кремлі "полетіли корки від шампанського".

У Єврокомісії, коментуючи наміри Польщі зменшити виплати та меддопомогу біженцям з України, зазначили, що рівень соціальних і сімейних виплат відрізняється від однієї держави-члена до іншої.

"Директива про тимчасовий захист не передбачає суми або мінімального порогу соціальної допомоги.

Її рівень залишається на розсуд держав-членів", – повідомив речник Єврокомісії Маркус Ламмерт.

Віцепрем'єр Польщі Кшиштоф Гавковський заявив, що "в Росії радіють" рішенню президента Кароля Навроцького накласти вето на закон про допомогу громадянам України.

"У Росії радіють позиції президента Навроцького, який блокує підтримку України!", – зазначив він.

За його словами, під постами Канцелярії сотні російських тролів аплодують і намагаються відмовити Польщу від допомоги Україні, яка бореться за незалежність.

"Ми не довго чекали на дії нового президента на підтримку російського імперіалізму.

Але Польща ніколи не приєднається до осі зла, незалежно від того, як сильно цього прагнуть Кароль Навроцький і його засліплене ненавистю оточення", – підкреслив він.

Речник польського президента Рафал Лешкевич назвав "істерикою" заяви Гавковського.

"Рекомендую випити ковток холодної води.

Не перед, не після, а перш ніж ви зробите черговий такий дивний допис у соціальних мережах", – зазначив Лешкевич.

Він також назвав допис віцепрем'єра "проявом невігластва та байдужості".

Речник уряду Польщі Адам Шлапка повідомив, що до наступного засідання Сейму, тобто до 8 вересня, "уряд підготує черговий законопроєкт, який регулюватиме всі ці питання".

"Рада міністрів працює над рішенням, яке врегулює питання надання допомоги всім іноземцям у Польщі", – сказав речник.

Ініціатива щодо "бандерівських символів".

Колишній прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький вважає дуже гарною ідеєю ініціативу президента Кароля Навроцького прирівняти "символ Бандери" до нацистських і комуністичних символів та закликає до депортацій за демонстрацію такої символіки.

"Абсолютно необхідно домогтися того, щоб якщо хтось використовує бандерівські символи – негайна депортація.

Якщо хтось не розуміє, чим була Волинська трагедія, негайна депортація", – заявив Моравецький.

Погрози Орбана.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що слова українського президента Володимира Зеленського щодо нафтопроводу "Дружба" "матимуть довготривалі наслідки".

Орбан заявив, що "шантаж, бомбардування та погрози нікого не введуть до ЄС".

"Слова Зеленського матимуть довготривалі наслідки", – додав він.

А міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто знову натякає на те, що його країна може припинити постачання електроенергії до України після українських атак на нафтопровід "Дружбу".

А прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо вкотре розкритикував атаки на нафтопровід "Дружба", заявивши, що не розуміє їхній сенс.

Для таких, як Фіцо, "Європейська правда" написала окрему статтю з поясненнями.

Як зазначалося у статті "Євро.

Правди", досі Київ утримувався від ударів по нафтопроводу "Дружба" – насамперед для того, щоб не псувати остаточно відносини з Угорщиною, але "новий курс Орбана не залишив нам вибору...".

Євроінтеграція України.

"Європейська правда" опублікувала редакційну статтю, в якій закликає ЄС показати політичну сміливість і зняти табу з обговорення того, як обійти вето з боку Орбана та Путіна.

Зокрема, посприяти відкриттю переговорів про членство України, що надасть довгоочікуваний поштовх реформам в Україні.

У Європейській комісії нагадали, що рішення про відкриття першого кластера у перемовинах про вступ до ЄС мають прийняти всі 27 держав-членів, але Україна має продовжувати реформи, незалежно від цього процесу.

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос 26 серпня провела відеозустріч з віцепрем’єром України з питань європейської інтеграції Тарасом Качкою про вступ України до ЄС та необхідні для цього реформи.

В Одесі на зустрічі формату Україна-Бенілюкс країни домовилися про поглиблення співпраці, а також підкреслили: майбутнє України та Молдови – спільне у ЄС.

А ще міністр закордонних справ Люксембургу Ксав'є Беттель в Одесі наголосив на потребі тиснути на Росію, аби змусити її зупинити війну в Україні.

Різне щодо України.

В Естонії впав та вибухнув, ймовірно, український дрон.

Президент країни відреагував на інцидент з падінням і вибухом ударного дрона.

У Києві відкрили центр протезування, побудований за допомогою Берліна.

Трамп заперечив, що він – диктатор.

Президент США Дональд Трамп у понеділок натякнув, що його адміністрація найближчими днями, ймовірно, змінить назву Міністерства оборони на Міністерство війни.

Тим часом Трамп, який називав Володимира Зеленського диктатором, тепер доводить, що сам не диктатор.

Американський президент у понеділок виправдав використання військ Національної гвардії у Вашингтоні для боротьби зі злочинністю та заперечив, що він – диктатор.

Вчора Трамп підписав указ, яким поклав на міністра оборони Піта Гегсета відповідальність за підготовку спеціального підрозділу Національної гвардії, призначеного для "забезпечення громадської безпеки" у Вашингтоні.

"Вони кажуть: "Він нам не потрібен.

Свобода, свобода, він диктатор", – заявив президент США і додав, що він не диктатор, а "людина зі здоровим глуздом і розумна особа".

А ще Дональд Трамп зазначив, що європейські лідери нібито жартома називають його "президентом Європи".

Тим часом Сполучені Штати поступово готуються до нових виборів.

Найзапекліша боротьба зараз точиться між штатами, які контролюють виборчі карти, адже саме це може визначити, хто сидітиме у Конгресі.

Про те, як в США "нарізають" округи перед виборами до Конгресу і чому це небезпечно, читайте в статті професорки політології Університету Торонто Карли Норрльоф Техас проти Каліфорнії: як трампісти планують перемогти на нових виборах Конгресу США.

Нова прем’єрка Литви.

Сьогодні литовський Сейм затвердив кандидатуру соціал-демократки Інги Ругінене на посаду прем'єр-міністерки.

Майбутня прем'єрка свої перші закордонні візити хоче здійснити до Польщі та України.

Очільники МЗС та Міноборони збережуть посади у новому уряді Литви.

Біля будівлі президентського палацу і парламенту Литви проходила акція протесту "День ганьби" – активісти обурені рішенням литовських соціал-демократів підписати угоду про формування нового коаліційного уряду з партією "Зоря Німану" та фракцією "Союз литовських фермерів, зелених і християнських сімей".

До фракції "селян" входить найбільш проросійська партія Литви – "Виборча акція поляків".

Президент країни Гітанас Науседа вважає рішення литовських соціал-демократів підписати угоду про формування нового коаліційного уряду з партією "Зоря Німану" помилкою, але визнав відсутність альтернатив.

А ще у Литві сьогодні повідомили про "мінування" Офісу президента і ще низки установ.

Решта новин.

Премʼєр Бельгії застеріг від конфіскації заморожених російських активів.

Німеччина та Канада розширять співпрацю щодо критично важливих мінералів.

Німецькі порти просять фінансування з оборонного бюджету на підготовку до війни, а Фінляндія повертає у військо протипіхотні міни, від заборони яких відмовилась.

Парламент Косова після понад 50 спроб зміг обрати спікера.

Уряд Іспанії: нинішні лісові пожежі стали однією з найгірших катастроф.