Викладач історії, футбольний фанат загинув на День Незалежності. Згадаймо Тараса Березюка

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Тараса Березюка.

Фанат львівських «Карпат» Тарас Березюк, який у цивільному житті був викладачем історії, на захист України вперше став ще у 2014-му. Він загинув, захищаючи Батьківщину, 24 серпня 2022 року, у День Незалежності України, назавжди залишившись 34-річним. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Трибуну героїв.

Тарас Березюк народився 3 січня 1988 року у Львові, у рідному місті навчався у середніх загальноосвітніх школах № 98 та № 1, після чого здобував вищу освіту на історичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка.

У підлітковому віці Тарас Березюк долучився до фанатського руху львівських «Карпат», а згодом увійшов до колективу Pride, який довгий час залишався провідним навколофутбольним об’єднанням заходу країни. Близькі згадують, що хлопець з раннього віку мав міцний характер, ніколи не давав задньої, у будь-якій справі, за яку брався, стояв до кінця.

Не дивлячись на те, що справою життя Березюк обрав викладацьку діяльність, він ніколи не полишав рідний футбольний клуб. Будучи відомим на трибуні як Коцюба, Береза та Сихівський, головним своїм позивним обрав саме той, який був похідним від мікрорайону Львова, в якому жив.

Пізніше одноклубники розповідатимуть, що як тільки він з’являвся, здавалося, починало світити сонце. Невимушені розповіді про маловідомі сторінки історії – найперше визвольної боротьби – одразу закарбовувалися в пам’яті як молодого покоління, так і фанатів старої школи.

Березюк брав активну участь в Революції Гідності. З початком війни у 2014 році Тарас був мобілізований у 24-ту окрему механізовану бригаду, службу проходив у 2 самохідному артилерійському дивізіоні, брав участь у боях за Лиман, Лисичанськ, Сіверськодонецьк та Луганськ.

У 2015 році Тарас був демобілізований та повернувся до роботи. Будучи викладачем історії та соціології, завідувачем економіко-технологічним відділенням у Львівському фаховому коледжі харчової і переробної промисловості Національного університету харчових технологій, мав повагу серед студентів та викладацького колективу.

Як викладач Березюк міг просто та зрозуміло пояснити будь-яку тему, прищеплював студентам почуття самоповаги та вчив пишатися своєю країною, мріяв про побудову нової, кращої України, де не буде корупції, хабарництва, де кожна людина почуватиметься захищеною законом.

У 2017 році Тарас закінчив Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, після чого отримав звання молодшого лейтенанта.

24 лютого 2022 року, коли почалася велика війна та вже були перші прильоти ракет по Львівщині, Тарас заспокоював наляканих дітей, а сам був зібраний та сконцентрований. В той же день він поїхав до рідного села, попрощався з мамою та пішов до військкомату. Як освітянин, він мав броню від призову до війська, але не міг вчинити інакше.

Рідний брат Тараса розповість журналістам, що той завжди казав, що йому не буде шкода померти за Україну. Вдруге в житті опинившись на війні з російськими окупантами, Березюк приєднався до 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила.

Тарас Березюк загинув 24 серпня 2022 року, в 31 річницю Незалежності України, в наслідок ворожого ракетного обстрілу. В той трагічний день львів’янин мав нагоду поїхати у службових справах раніше (можливо, врятувавши таким чином життя), але не захотів покинути побратимів, вирішивши залишатися з ними до останнього. Разом з ними і поліг.

Похований воїн 30 серпня 2022 року на Марсовому полі Личаківського цвинтаря Львова. У Тараса залишилися батьки і брат.

9 січня 2023 року Тарас Березюк посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

2 березня 2023 року на фасаді Львівського фахового коледжу харчової і переробної промисловості відкрили меморіальну таблицю Тарасові Березюку.

У 2024 році в День Героїв України, на Сихові відкрили мурал памʼяті Тарасу «Сихівському» Березюку – захиснику України та учаснику Революції Гідності. Мурал створив художник Олександр Приймак (псевдонім Саша Пес).

«Я не знав Тараса особисто. Познайомившись у процесі роботи з друзями і рідними Тараса, розумію, наскільки вагомою людиною він був. Для мене дуже цінно і почесно бути частиною увічнення Тараса Березюка», – сказав Приймак.

Художник розповів, що створював зображення понад рік: довго працював над ескізом, а потім упродовж восьми місяців наносив зображення. За фанатською традицією, наприкінці церемонії відкриття друзі запалили жовто-сині фаєри.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.