БЗВП для студентів, нові можливості програми єОселя, закриття шкіл:що зміниться в Україні з вересня

У вересні в Україні стартує новий навчальний рік: працівники ТЦК працюватимуть у бодікамерах, а студентам запровадять обов’язкову дисципліну — базову військову підготовку (БЗВП).

Vgorode зібрав ключові зміни вересня.

Бодікамери у працівників ТЦК

З 1 вересня всі працівники територіальних центрів комплектування і соціальної підтримки (ТЦК та СП) мають носити бодікамери. Це потрібно для того, щоб вони могли здійснювати відеофіксацію під час перевірки документів чи вручення повісток.

- У разі порушення правил фіксації передбачена дисциплінарна відповідальність. Цей крок дозволить забезпечити прозорість і законність діяльності груп оповіщень ТЦК, а також захистити права обох сторін, — пояснив нововведення міністр оборони України Денис Шмигаль, анонсуючи його на початку серпня.

Початок нового навчального року в Україні

1 вересня 2025-го понад 3 млн українських дітей розпочнуть новий навчальний рік — як у класах, так і дистанційно онлайн.

Навчальний рік 2025/2026 триватиме до 30 червня 2026 року.

Хоча кожна школа встановлює графік навчального процесу на власний розсуд, приблизні рекомендовані дати шкільних канікул у 2025−2026 навчальному році в Україні є такими:

осінні канікули — з 27 жовтня до 2 листопада 2025 року;
зимові канікули — з 27 грудня 2025 року до 11 січня 2026 року;
весняні канікули — з 23 до 29 березня 2026 року;
літні канікули — з 1 червня 2026 року.

Українські школярі збережуть усі можливості навчатися дистанційно — попри хибні трактування законодавчих змін і чутки про скасування «дистанційки». Хоча наказ Міносвіти № 1112, який стосувався дистанційного навчання, скасовано, він лише встановлював додаткові вимоги до створення дистанційних класів. Такі вимоги тестувалися протягом року і остаточно мали набути чинності 1 вересня 2025 року. Тож скасували саме ці умови та суворіші норми.

Натомість у 2025/2026 навчальному році дистанційний формат освіти дозволено запроваджувати в будь-якій школі, незалежно від наявності повної лінійки паралелей, уточнює Освіторія. Якщо є хоча б п’ять учнів (а не 20), які потребують дистанційної форми навчання, такі класи вже можна формувати. А діти ВПО(внутрішніх переселенців) зможуть продовжувати дистанційне навчання у своїх «рідних» школах незалежно від місця перебування. З 1 вересня вони не зобов’язані іти в школи за новим місцем проживання, як це передбачав скасований наказ № 1112.

Зараз на «дистанційці» навчаються близько 15% школярів, що мешкають в Україні, більшість з яких — це учні з прифронтових територій.

Планується, що до кінця 2025 року в Україні будуть готові понад 185 підземних шкіл, а до кінця 2026-го — понад 200. Вже з 1 вересня близько 160 тис. учнів, які минулого року були на дистанційці, повернуться до шкіл на очне навчання, адже матимуть змогу займатися в 15 підземних школах.

Наразі в Україні розпочали обладнання ще близько 220 підземних закладів освіти. Раніше Міносвіти повідомляло про потребу організувати 330 підземних шкіл для 100 тисяч дітей у прифронтових та прикордонних територіях.

Українські діти за кордоном відтепер зможуть вивчати у форматі дистанційного навчання не лише предмети обов’язкового українознавчого компонента (серед них, залежно від класу, є українська мова та література, географія, історія України, правознавство), але й інші навчальні дисципліни.

Як пояснюють у МОН, нововведення мають надати учням й ученицям можливість обирати додаткові дисципліни відповідно до власних освітніх потреб — наприклад, для підготовки до НМТ. Це можуть бути математика, фізика, англійська мова або інші предмети.

Міносвіти рекомендує для українських дітей за кордоном навчатися очно лише в закладі освіти країни перебування учня. При цьому можна поєднувати навчання в місцевій школі з однією із форм навчання по українській програмі (дистанційною, сімейною, екстернатною).

Для дітей на окупованих територіях Міносвіти розширило можливості для застосування педагогічного патронажу і вважає саме такий формат найбезпечнішим для українських учнів у регіонах, захоплених росіянами.

Такий патронаж фактично надає дитині можливість індивідуально здобувати освіту за дистанційної підтримки педагога. Цей гнучкий формат передбачає персональний розклад, зв’язок з учителем у зручний час та адаптацію до безпекових умов і потреб дитини. Тож учні на окупованих територіях можуть здобувати українську освіту навіть тоді, коли регулярної можливості приєднуватися до онлайн-уроків у звичайному шкільному режимі немає.

Для школярів із захоплених росією територій, які прагнуть зберегти зв’язок з українським освітнім процесом навіть в окупації, є кілька можливостей організувати навчання:

дистанційна форма: учні можуть навчатися через інтернет, використовуючи такі освітні платформи, як Всеукраїнська школа онлайн;
педагогічний патронаж: українські викладачі можуть індивідуально вести та підтримувати навчання учнів на ТОТ;
сімейна форма навчання: дає змогу батькам самостійно організовувати навчання дитини;
екстернат: забезпечує можливість прискорено здобути освіту з періодичним контролем українських освітніх закладів.

Новий предмет у школах: з 1 вересня 2025 року для 8-х класів з’явиться новий обов’язковий предмет — Підприємництво і фінансова грамотність. А ще через рік, у 2026/2027 навчальному році, він стане обов’язковим і для дев’ятих класів.

Досі цей проєкт впроваджували для восьмикласників лише у тестовому режимі, часом як вибірковий або факультативний. Програма цього предмету складається з двох частин та містить 8 окремих розділів.

Предмет має сформувати свідоме та відповідальне ставлення до особистих фінансів і до грошей як необхідного ресурсу; ставити фінансові цілі, розробляти планування, бюджетування; отримати практичний досвід у користуванні фінансовими послугами.

Базова військова підготовка (БЗВП) для студентів

З 1 вересня 2025 року базова загальновійськова підготовка запроваджується в українських вишах як окрема навчальна дисципліна. Відтепер вона має бути включена до навчальних планів усіх закладів вищої освіти будь-яких форм власності. Це було передбачено законом про мобілізацію, який набув чинності 18 травня 2024 року.

Як пояснювали раніше в Міноборони, БЗВП для студентів передбачатиме 300 академічних годин і складатиметься з двох частин:

⁠теоретичний курс — 90 академічних годин, які студенти проходитимуть у своїх закладах освіти
⁠практичний курс — 210 академічних годин у навчальних частинах, центрах Збройних сил та інших установах.

- Теорію мають пройти всі студенти — і чоловіки, і жінки. Практичний же курс є обов’язковим лише для чоловіків, які придатні до військової служби за станом здоров’я. Жінки проходитимуть практику тільки за власним бажанням і після проходження медичного огляду, — зазначав Сергій Мельник, тодішній заступник міністра оборони та бригадний генерал юстиції.

Тож для студентів-чоловіків, які навчаються на денній або дуальній формі навчання у вишах, повний курс БЗВП буде обов’язковою дисципліною, для студенток — добровільною (дівчата мають подати відповідну заяву до свого закладу освіти та стати на військовий облік).

Під час навчань студенти мають отримати базові знання з тактичної, розвідувальної та психологічної підготовки, домедичної допомоги, основ військової дисципліни. Також вони опановують навички поводження зі зброєю.

Після проходження базової загальновійськової підготовки студенти складають військову присягу та отримують сертифікат і військо-облікову спеціальність. Законодавство передбачає, що тим, хто проходитиме таку підготовку під час навчання, пізніше вже не потрібно буде проходити базову військову службу.

Розширення програми єОселя для ВПО

З 10 вересня набуває чинності постанова Кабміну, відповідно до якої буде розширено можливості державної іпотечної програми єОселя. Відтепер додаткову підтримку при купівлі житла отримають внутрішньо переміщені особи (ВПО) та громадяни, зареєстровані на прифронтових територіях.

Для ВПО та мешканців прифронтових територій відтепер держава покриватиме 70% першого внеску та щомісячних виплат протягом першого року, а також компенсуватиме витрати на оформлення іпотеки.

Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев сподівається, що такий крок додатково стане стимулом для будівельної галузі та економіки загалом.

Новий механізм передбачає:

відшкодування до 70% першого внеску за іпотекою (але не більше 30% вартості житла);
до 70% компенсації щомісячних платежів протягом першого року кредитування;
до 40 тис. грн на відшкодування супутніх витрат — комісій, зборів і страхових платежів.

Утім, програма має деякі обмеження щодо житла. Його максимальна вартість не повинна перевищувати 2 млн грн. Враховується також вік об'єкта нерухомості.

Для ВПО: