Чи можна завершити війну у 2026 році: інтерв'ю Скотта Лукаса про проблеми Путіна

Україна завдає ударів по нафтопереробних потужностях Росії, через що видобуток нафти скоротився орієнтовно на 17%. Пересічні росіяни вже відчувають брак пального і в деяких регіонах впроваджують нормування пального. Це демонструє, що економіка Росії зазнає тиску, намагаючись продовжувати бойові дії. До того ж зростає і дефіцит бюджету – за останні місяці він зріс на 30%.

На тлі цих економічних проблем час для наступу в росіян вичерпується і взимку їм буде значно важче. Україна ж в кращій ситуації, адже має підтримку партнерів – як військову, так і економічну.

Професор американістики Скотт Лукас і інтерв'ю 24 Каналу зробив прогноз, коли та як саме може закінчитися війна з Росією. Більше про це, проблеми Росії та які загрози є для України – читайте далі у матеріалі.

Видобуток нафти впав на 17%, дефіцит бюджету в Росії зростає

Згідно з даними Reuters, Україна знищила 17% нафтопереробних потужностей Росії за допомогою далекобійних дронів. Крім того, президент Дональд Трамп погрожує економічною війною, якщо не зможе змусити Володимира Путіна припинити війну проти України. Як довго Росія зможе витримувати такий економічний тиск?

Думаю, відправною точкою тут є не зосередження уваги на Дональді Трампі. Він багато чого каже. Удари України по Росії, особливо по нафтопереробних заводах, – це реальність. На початку 2025 року ми почали розуміти важливість точних ударів, особливо за допомогою безпілотників.

У лютому – березні видобуток нафти у Росії скоротився орієнтовно на 16%. Росія намагалася відновити ці заводи, але Україна посилює атаки безпілотниками. Атаки на російські об'єкти, які підтримують вторгнення, зокрема НПЗ, відбуваються майже щоночі.

Згідно з оцінками Reuters, з огляду на те, що постраждало 10 заводів, виробництво в Росії вже знизилося на 17%. Це означає, що пального для вторгнення стане менше. Але Росія не хоче зменшувати обсяг пального, яке направляється на війну, тому обмежує його споживання всередині країни. Зараз ми спостерігаємо нормування бензину в окупованому Криму та в деяких регіонах Росії, особливо на Далекому Сході, через інші проблеми, пов'язані з логістикою та транспортом.

Тобто в деяких місцях, щоб отримати пальне, потрібно бути представником бізнесу, а для простого споживача, який намагається дістатися з роботи додому чи навпаки, це вже стає проблемою. Доведеться довго стояти у черзі. Це впливає на повсякденне життя росіян. Це зупинить вторгнення? Ні, але це сигнал, що економіка Росії зазнає тиску, намагаючись підтримувати воєнні дії.

Повне інтерв'ю з професором Скотом Лукасом: дивіться відео

Щодо США, то питання тут не в риториці Трампа. Напередодні він провів незрозумілу пресконференцію, більша частина якої зводилась до його кабінету – вихваляв його та віддавав йому шану. Коли його запитали про Україну, він сказав, що якщо Путін не досягне угоди, то він почне проти нього економічну війну. Але в наступному реченні він сказав, що президент України Володимир Зеленський теж винен.

У певний момент він фактично звинуватив Україну в спробі захистити себе від вторгнення Росії, заявивши, мовляв, це вона обрала війну як пріоритет, що, звичайно, не так. Якщо поглянути на США, то Трамп не має такого значення, як його чиновники. Важливим є те, що через лестощі Путіна на адресу Трампа, які відбулися нещодавно на Алясці, Трамп відмовився від своєї погрози посилити санкції США.

Був п'ятдесятиденний дедлайн, а потім десятиденний. Наразі немає кінцевого терміну щодо посилення санкцій США проти Росії. Подивимося, чи повернуться інші офіційні особи США до цього питання і чи скажуть, що мають посилити економічний тиск. Поки що це не так. Натомість ЄС скоро ухвалить 19 пакет санкцій.

Тут також треба звернути увагу на другорядні ефекти, як той, що Трамп зараз ненавидить Індію. Він запровадив 50% тарифи для неї – як це вплине на закупівлю Індії російської нафти?

Ви все ще вірите, що у Росії залишилося від 6 до 12 місяців, щоб продовжувати війну проти України через поточні економічні проблеми та нещодавню активізацію атак українських безпілотників?

Я не сказав би, що це жорсткий прогноз 6 – 12 місяців, але це "вікно", про яке ви говорите. Насамперед час для наступу в Україні: чи то спроба Росії захопити територію, чи спроба України повернути її, обмежена з весни до осені. Зараз ми в середині цього періоду.

Росія досягла дуже обмежених успіхів у Донецькій області, попри всі ці західні заголовки, що вводять в оману. Мовляв, Росія перемагає. Згідно з моїми підрахунками, росіяни захопили лише чотири міста на Донеччині від часу падіння Бахмута у 2023 році. Вони окупували 1% української території з листопада 2022 року. Нині вони займають орієнтовно 19% України.

Вони намагалися захопити територію в Сумській області – здебільшого безрезультатно. У Дніпропетровській області сьогодні спостерігається вторгнення, росіяни заявили про захоплення двох сіл. Усі ці спроби протягом весни, літа, а тепер і осені захопити територію закінчаться тим, що взимку в них вичерпається час і вести наступ буде значно важче.

Зверніть увагу! 26 серпня аналітики DeepState повідомили, що росіяни вперше окупували два села на Дніпропетровщині – Запорізьке та Новогеоргіївку. Це підтвердили в ОСУВ "Дніпро". Українські військові б'ються, щоб втримати позиції.

Яким буде російське економічне становище наступної весни? Їхній ВВП стоїть на місці. Зростання майже немає. Вони мали стрибки інфляції, які сталися через перегрівання економіки. Зараз вони перебувають у періоді, коли їм доводиться або знижувати відсоткові ставки, що може призвести до зростання інфляції, або зберігати їх на високому рівні та ризикувати зіткнутися з рецесією.

Дефіцит державного бюджету зростає. За останні місяці він зріс на 30%. Чи можуть вони продовжувати кидати гроші на війну? Є подвійна ситуація з шестимісячним чи річним вікном. Які потужності матиме Росія, наприклад, влітку та восени 2026 року? З іншого боку, чи може Україна й надалі отримувати допомогу від союзників для оборони? Це не лише військова, а й економічна та фінансова допомога для підтримки роботи уряду України та державних служб.

Я повернуся до основного, бо думаю, що багато хто про це забуває. Якби мені потрібно було вибрати економічну ситуацію, в якій я хотів би опинитися, поки Кремль намагається підтримувати вторгнення, я не хотів би потрапити в Росію, яка значною мірою ізольована на міжнародній арені, стикається з масою санкцій і сильно залежить від Ірану та Китаю щодо продажу своєї нафти.

Я надавав би перевагу бути частиною України, яка є союзником Європейського блоку, однієї з найбільших економік світу, який, безумовно, має найбільше населення: 450 мільйонів людей. Україна також може сподіватися на підтримку таких країн, як Канада, Австралія, Південна Корея та Японія. Чиїй економічній силі я надав би перевагу – Москви чи Києва, який підтримують міжнародні партнери? Я обрав би Київ.

Під час зустрічі Зеленського з Трампом було 2 важливих моменти

Чи означає це, що союз України із західними державами дає їй більше переваг з погляду економік, які її підтримують, ніж у Росії та її партнерів?

Це пов'язано з Європою, хоча я не хочу недооцінювати інших союзників з Азії та інших частин світу, наприклад Канаду. Її прем'єр-міністр Марк Карні відвідав Україну та пообіцяв надавати більше військової та економічної допомоги. Ми знаємо, що Європа поруч, що вона дала найбільшу частку допомоги Україні, набагато більшу, ніж США, попри те, що говорить Трамп. Європа лідирує з погляду санкцій проти Росії, і незабаром буде ухвалено 19 пакет.

Є кілька людей, яких можна назвати "ложкою дьогтю": Віктор Орбан в Угорщині та Роберт Фіцо в Словаччині, які відстрочили спробу Європи повністю припинити постачання російських енергоносіїв. Це буде ключовим у майбутньому, але якщо Європейський Союз та окремі його члени твердо підтримуватимуть Україну.

Чому це важливо? Скільки б ми не звертали увагу на Дональда Трампа, який намагається привертати її щодня, європейські чиновники працюють із тими людьми, про яких не почуєш у заголовках новин щодня. Є посланець в Україні Кіт Келлог. Є люди у Держдепі, Пентагоні, ЦРУ. Зараз європейські та українські чиновники, мабуть, досягли згоди цих американських посадовців щодо планування гарантій безпеки.

Ці гарантії безпеки, про які повідомляються у Financial Times, тепер означають, що США вперше заявляють, що надаватимуть розвіддані, засоби протиповітряної оборони, інші можливості для встановлення безпольотної зони. США нададуть матеріально-технічне забезпечення підтримки миротворчих сил, коли вторгнення буде зупинене.

Шість місяців тому, коли при Трампі не було допомоги Україні, співпраця Європи з Україною була життєво необхідною, аби просунути США за межі того, що Дональд Трамп виголошує у своїх чергових думках.

Який був найважливіший аргумент європейських союзників, після якого Трамп змінив свою думку та погодився надати певні гарантії безпеки?

Важливо те, що сталося ще у лютому, але не те що сказали Дональду Трампу. Вони (європейські союзники – 24 Канал) підтримували відкриті канали з американськими офіційними особами, які є "дорослими" у цій ситуації. Адже Трамп може змінювати думку щотижня, а планування має бути на постійній основі.

Під час зустрічі на Алясці Путін маніпулював Трампом. А потім, через 72 години, коли Зеленський та європейці прибули у Вашингтон для обговорень з Трампом, думаю, було дві символічні миті. Першою було те, що Володимир Зеленський вручив Трампу листа від Олени Зеленської для подальшої передачі Меланії Трамп.

Це був лист, у якому нагадували про українських дітей, яких викрали та насильно вивезли жити на окупованій Росією території чи в самій Росії. 20 тисяч підтверджених і 300 тисяч потенційно викрадених дітей. Це встановило особистий зв'язок, який дуже важливий.

Адже Дональд Трамп не діє на основі фактів, він не діє, ґрунтуючись на знанні того, що відбувається в Україні та Росії. Він діє на основі до того, що відчуває. Путін не зупиняється, він продовжує атакувати, тобто виставляє Трампа слабким. Трамп ненавидить це. Тож цей лист від Олени Зеленської важливий.

Друга мить була на зустрічі з європейцями та Зеленським, коли президент Фінляндії Александр Стубб сказав за столом: "Якщо ви віддасте решту Донецької області Росії – ті 25%, які контролює Україна, – росіяни не заспокояться. Вони використають її як дорогу на Київ". Інакше кажучи, буде постійна загроза нового вторгнення. Думаю, саме це підкреслило Трампу те, що не можна віддавати українську територію і треба задуматися про гарантії безпеки.

Зустріч Зеленського, Трампа і європейських лідерів у Білому домі / Офіс Президента

Минуло більше ніж тиждень, Трамп знову висловлює своє невдоволення, злиться з приводу різних речей, дратується і виплескує агресію. Але суть у тому, що після тієї зустрічі у Вашингтоні, Зеленський та європейці, а потім і військові України, Європи й США розпочали планування, яке очолює голова Об'єднаного комітету начальників штабів в США.

Навіть якщо Трамп знову змінюватиме свою позицію, якщо він не накаже зупинити це планування, – процес розвиватиметься місяць за місяцем.

У США є загроза для України і це не Трамп

Окрім загрози хаотичності Трампа, інша загроза перебуває всередині Пентагону. Ця загроза – це людина, про яку ви, можливо, ніколи не чули, Елбридж Колбі. Він фактично перебуває на рівні помічника міністра оборони. Він ненавидить надавати допомогу Україні.

Кілька тижнів тому він провів огляд запасів американської армії, що спричинило те, що міністр оборони Піт Гегсет, який не має потрібної кваліфікації, призупинив допомогу Україні на кілька днів. Просто зупинив і все. Потім це рішення було скасоване, тому що американські військові та чиновники сказали, що цього не можна робити.

Є цей непередбачуваний елемент, такий як Колбі в Пентагоні, який може просто наказати зупинити допомогу. Я не хочу сказати, що так продовжуватиметься. Але якщо ви ще раз порівняєте, де ми були в січні, коли думали, що все закінчено і США пішли назавжди, і де ми зараз, коли обговорюються гарантії безпеки та допомога Сполучених Штатів. Це великий крок уперед у порівнянні з тим, де ми були на початку цього року.

Перед Путіним постала дилема

Чи втратив Путін підтримку США після зустрічі в Білому домі з європейськими союзниками, Зеленським та американською адміністрацією?

Путін ніколи не втратить підтримку Трампа повністю, тому що він як флюгер, який крутиться на вітрі. Питання, хто дме на флюгер. Кремль може спробувати ще раз дмухнути й сказати, який Трамп чудовий і має отримати Нобелівську премію миру, що він великий лідер поряд із лідером Володимиром Путіним. Але тут є проблема – як далеко може зайти Кремль?

Думаю, що вони (росіяни – 24 Канал) розіграли свою останню велику карту. Ось вам особиста зустріч із Путіним, яку Трамп хотів протягом місяців, ось червона доріжка. Путін говорить про те, який Трамп чудовий перед американськими медіа. Що ще можна зробити? Неможливо повернутися до простого телефонного дзвінка від Путіна та отримати той самий ефект.

Крім того, Росія не припиняє атакувати мирне населення України. Не можна запропонувати Трампу перспективу Нобелівської премії миру та перспективу стати великою людиною у світі, якщо не припинити атаки, бо немає миру.

Є єдине, чого я ніколи не розумів про росіян: щоразу після таких митей, коли Трамп лестить Путіну, або коли були переговори між Україною та Росією в Стамбулі кілька місяців тому, наступного дня Росія запускає щонайменше десятки дронів і ракет, а іноді й сотні.

Одразу після зустрічі Зеленського та європейців із Трампом, вже наступного дня Росія запустила понад 300 безпілотників та ракет. Можна було б подумати, що Росія зупиниться на кілька днів. За останні декілька днів Росія запустила від 70 до 80 БпЛА за ніч. Вони все одно завдають шкоди, вбивають людей.

Є зниження кількості обстрілів, але їм це потрібно повністю припинити. Саме так вони переманюють Трампа на свій бік. Але я не думаю, що Путін зупиниться, бо він все ще вірить, що зможе зламати Україну. Він досі думає, що зможе зламати українських громадян. У нього є дилема: припинити спроби зламати українців, щоб завоювати прихильність Трампа або продовжити й ризикувати втратити його.

Коли може закінчитися війна?

Чи не здається вам, що для російської сторони було б вигідно спробувати досягти мирної угоди щодо України прямо зараз, коли Дональд Трамп у Білому домі повністю підтримує Володимира Путіна?

Росія хоче не мирної угоди, а того, щоб Україна капітулювала. Запитуйте не мене, а Сергія Лаврова, який говорив це щодня минулого тижня. І ця жахлива фраза про "першопричини конфлікту"… Вона означає, що Україна має відмовитись від усього Донбасу, частини Херсонської та Запорізької областей, назавжди віддати Крим. Навіть якщо це не буде визнано юридично, Росія перебуватиме на цих територіях.

Це означає, що Україна залишається слабкою та демілітаризованою. Вона не вступатиме до НАТО і не отримуватиме гарантій безпеки від Альянсу. Це означає, що ваш шлях до Європейського Союзу ставиться під питання. Росія може намагатися сказати, що цього не хоче. Усі санкції з Росії будуть зняті. Росія вимагає не визнавати Зеленського легітимним президентом України.

Тут немає основ для миру. Питання у тому, чи підтримує Трамп ультиматуми Росії проти України. Ми перебуваємо у замкнутому колі. Думаю, це закінчиться наступного року, але не мирною угодою. Усе закінчиться своєрідним замороженням бойових дій по лінії фронту. Росія окупує ті райони, які зараз утримує. Україна збереже за собою решту своєї території. Але в України є шлях до співпраці з членами НАТО, до ЄС.

Чи означає це, що Путін погодиться на припинення вогню за нинішньою лінією фронту наступного року?

Думаю, питання у тому, якою буде ця угода. Якщо Росія нарешті зіштовхнеться з межею того, скільки територій вона може захопити, і якщо європейці та США з іншими країнами скажуть, що захищатимуть територію України, тоді ситуація може змінитися.

Наприклад, скажуть, що направлять деяких співробітників в Україну, особливо в її західну частину, щоб захищати об'єкти України та її виробничі потужності для дронів, оборонні підприємства. З наміром захистити європейський бізнес в Україні, адже все більше європейських виробників, зокрема оборонних, йдуть туди. А також забезпечити протиповітряну оборону для України.

Упродовж 42 місяців Володимир Путін ставив ультиматум Україні. Ви повинні змінити ці умови. Необхідно зробити так, щоб Україна була доволі сильною, щоби висувати свої умови Путіну. Він має зупинитися зараз, а якщо продовжуватиме, то йому буде лише гірше.

Я також хотів би висвітлити один цікавий момент, коли Джей Ді Венс відповів на питання про переговори. Він сказав, що кожен великий конфлікт, навіть Друга світова війна, завершувався переговорами. Чи розглядаєте ви це як ще одне приниження, а також великий удар по жертвах американських солдатів під час Другої світової війни та інших конфліктів, які завершувалися військовою силою, а не переговорами?

Не впевнений, що американці сприйняли це так, але ті, хто поширив цей вірусний кліп, сказали, що або Джей Ді Венс обманює, або він не дуже розумний. Тому що в Україні всі, хто читав про Другу світову війну, знають, що вона закінчилася беззастережною капітуляцією німців після того, як їхній лідер Адольф Гітлер покінчив життя самогубством. І була беззаперечна капітуляція Японії.

Важливо, чому Джей Ді Венс так каже? Я не думаю, що він дурний. Він знає, що була капітуляція. Він звертався до американської аудиторії з меседжем, що США не збираються чинити надто великий тиск на Росію. Принаймні він не хоче, щоб так було.

Іншими словами, пріоритетом тут є переговори, які до певної міри дають Росії простір для продовження своїх атак. Це означає, що переговори мають тривати. Це означає, що Венс не підтримує посилення санкцій проти Росії. Він виступає за обмеження допомоги Україні. Це означає, що він виступає за заборону на дальні удари України по території Росії з використанням американських ракет.

Питання тут у тому, який табір переможе – ті, хто хочуть обмежити Україну та її здатність захистити себе, чи ті, хто в адміністрації Трампа підтримують ідею надання Україні гарантій безпеки та, можливо, навіть більшого простору для проведення атак усередині Росії, щоб змусити Путіна сісти за стіл переговорів.