Голова профільного комітету ВР: Закон про профосвіту передбачає поетапну реформу

Закон про професійну освіту, який нещодавно був ухвалений парламентом і набуде чинності наступного дня після його публікації на сайті Верховної Ради, передбачає поетапну реформу профтехосвіти: частина змін почне діяти з 2026 року, повна імплементація очікується до 2030-го.

Про це у коментарі Укрінформу повідомив голова парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.

«Нещодавно парламент ухвалив ініційований Комітетом освіти, науки та інновацій Закон України “Про професійну освіту”. Тобто запущений механізм змін, який виведе професійну освіту на якісно новий рівень», - зазначив він.

Бабак підкреслив, що передбачене законом напрацювання престижу закладів профосвіти - «справа не одного року».

За його словами, швидкість і відчутність змін залежатиме від трьох факторів.

«По-перше, від імплементації, тобто від того, наскільки швидко та якісно МОН і Кабмін створять відповідну нормативну базу підзаконних актів», - зауважив голова профільного комітету.

Водночас швидка імплементація закону залежить і від гнучкості закладів освіти — директорів та педагогічних колективів, їхньої оперативної реакції на нові можливості.

Бабак розповів, що успішне втілення закону залежить від участі бізнесу, особливо промислового, який має побачити в новому законі шлях до вирішення кадрової кризи.

«Спробуємо змоделювати, що відбудеться після вступу закону у законну силу. Почнемо з того, що вже зараз коледжі і технікуми можуть запроваджувати короткострокові програми, які включатимуть у себе суто професійне навчання», - зауважив він.

Бабак пояснив, що такі програми можуть бути різної тривалості, наприклад, 3 або 6 місяців - «все залежить від специфіки професії, за який час у цій спеціальності можна підготувати висококласного спеціаліста».

Водночас отримати першу професію можна буде у будь-якому віці, а другу чи третю - через 3 роки після здобуття першої. Для ветеранів та переселенців, які потребують якнайшвидшої інтеграції до суспільства, передбачено винятки.

«Вже сьогодні розділені функції навчання і оцінювання, тобто в сфері професійної освіти кваліфікація встановлюється спеціальними центрами. Зараз йде активний процес їхнього відкриття. На сьогодні в Україні вже працює 177 кваліфікаційних центрів у 22 областях», - підкреслив він.

Голова парламентського комітету нагадав, що такі центри оцінюватимуть кваліфікацію, що була набута не лише в закладі профосвіти, але й на короткострокових курсах чи безпосередньо на робочому місці. За його словами, це стимулюватиме конкуренцію.

Водночас після набуття чинності законом заклади профосвіти зможуть реєструватися як прибуткові чи неприбуткові або як бюджетні установи, що посилить їхню автономію і можливість налагоджувати ефективні контакти із бізнесом.

Упродовж року з моменту набрання чинності закону керівники закладів мають пройти навчання з управлінських навичок, а заклади мають створити наглядові ради за участю представників бізнесу, що зможуть впливати на стратегічне управління, зокрема на призначення керівників.

Також через рік запрацює положення закону щодо ліцензування закладів професійної освіти. Тут особливо важливою буде «нормативка», де в усіх деталях має бути роз'яснено порядок ліцензування, призначення на посаду, а також повноту повноважень наглядових рад, наголосив депутат.

«Наглядові ради і участь в них бізнесу - це не чергове «п’яте колесо» в системі управління закладами освіти. Це реальна можливість для бізнесу впливати, корегувати і розвивати професійне навчання в закладах профосвіти, при чому робити це на абсолютно легальних, законних підставах. Рік - достатній термін, щоб ретельно підготуватися. І для бізнесу, і для Кабміну, і для самих закладів профосвіти», - наголосив політик.

До 2027 року МОН має розробити формулу фінансування профосвіти, яка враховуватиме кількість студентів, пріоритетність кваліфікацій за потребами ринку праці, відсоток виконання плану набору за попередній рік, відсоток випускників, яким професійні кваліфікації присвоєно кваліфікайційними центрами, працевлаштування випускників, обсяг залученого додаткового фінансування.

«Тобто бюджетне фінансування буде визначатися не просто так, а відповідно до чітких даних і доволі прозорих розрахунків», - зауважив Бабак.

На 1 січня 2030 року віднесено вступ в дію норми, згідно з якою обсяг фінансування на навчання у новому навчальному році узгоджується з вимогою забезпечити навчання у закладах професійної освіти не менше 25% випускників 9-х та 11-х класів загальноосвітніх шкіл.

За словами депутата, до цього показника країна йтиме поступово: вже у 2026 році цей норматив становитиме 13% і зростатиме на 3% щороку.

Законом також передбачається, що до 1 вересня 2027 року всі комунальні та державні заклади профосвіти, де навчається понад 400 осіб, мають бути реогранізовані у некомерційні товариства, «а з 2030 року на заклади профосвіти, де здобувачів менше 150, субвенція не виділятиметься».

«Але головне в тому, що закон сприятиме культурному переходу: від сприйняття професійної освіти як «бурси», як «другого вибору» до сучасної, гнучкої та адаптивної системи здобуття кваліфікації. Швидкої та якісної. Європейська система корпоративного управління, участь бізнесу та прозора можливість отримати спеціальність - ті умови, які, сподіваюся, змінять ставлення до профосвіти в суспільстві. Звісно, для цього потрібна ефективна імплементація. Сподіваюся, із цим не виникне проблем, адже саме через недосконалу і неквапливу імплементацію багато реформ, що стали законами, так і не запрацювали на повну силу, на жаль», - резюмував голова комітету.

Як повідомляв Укрінформ, 21 серпня Верховна Рада у другому читанні ухвалила законопроєкт"Про професійну освіту". Законодавчу ініціативу №13107-д підтримали 285 народних депутатів.

Фото Укрінформу можна купити тут.