/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fc98807b9113b628ab4f6854254296d99.jpg)
Хилюк - про останні тижні в полоні: Росіяни «відгодовували» бранців перед обміном
Про це він розповів у інтерв’ю «УНІАН», опублікованому на «Детектор медіа», повідомляє Укрінформ.
«Десь з середини липня і до середини серпня наші камери (тих, кого врешті звільнили – ред.) «закидали» хлібом. Коли раніше ми отримували по одному шматочку три рази на день, то тут почали годувати вже буханками. Голод страшний був, і, хоча багато хліба й не з’їси, хлопці, хто молодше, дуже радо все їли, бо хочеться», - заявив він.
За його словами, після цього «відгодовування» хлібом українцям також провели зважування.
«І ми почали будувати гіпотези, навіщо це робиться. Мали дві версії: або буде якийсь обмін, або їде якась перевірка, і вони хочуть показати керівництву, мовляв, дивіться, худих, дистрофіків у нас немає», - зазначив Хилюк.
Журналіст розповів, що спочатку йому розповіли, що хлопці з його камери почули його прізвище серед тих, кого «потрібно зібрати», і сказали йому, що його забирають, і що він піде на обмін.
Він зібрав свої речі, і його повели у так звану «відправочну камеру». Там, окрім нього, були ексмер Херсона Володимир Миколаєнко, хлопець з Київщини Дмитро Юзвак і ще один цивільний чоловік із Запорізької області Євген Вовк.
За його словами, їх зважили, сфотографували, записали на камеру «звернення», що вони, мовляв, перебуваючи на території РФ, ніякого морального, фізичного тиску «не зазнали», ніяких скарг та претензій до Росії та до місць утримання не мають.
«Ми це на камеру сказали, автобіографію коротку записали і нас повернули назад в камеру-відправку. До вечора сиділи всі на нервах. Потім повечеряли, і тиша. Ми зрозуміли, що відправка вже на наступний день. Ніч не спали. У четвер дали поснідати, ближче до обіду вивели, забрали тюремну форму і дали нашу військову, вживану. А потім знову вивели, грубо сказали: «Перевдягайтесь назад у тюремну форму, ви додому не поїдете». І розселили назад по тих камерах, де ми були», - зазначив Хилюк.
Через певний час за ним знову прийшли росіяни, але тепер у «відправочній» камері було лише двоє – він та Миколаєнко. ЇХ швидко переодягли у старий «піксель», зав’язали їм очі і зв’язали скотчем руки і повезли кудись
«Коли зупинились, я почув шум реактивних авіаційних двигунів, зрозумів, що ми на якомусь аеродромі. Ми їхали до нього години 2-3. В цьому ангарі було дуже холодно, ми мали ночувати на дерев’яних настилах, але руки і очі була наглухо зав’язані. Кілька разів давали їсти… Я дуже переживав, що раптом знову щось переграють і назад повернуть. Бо були випадки, коли людей так вертали. Але, коли нас посадили у військовий літак, я на 99,9% був впевнений, що все – додому», - розповів він.
За його словами, після того, як літак приземлився, він зрозумів, що вони вже не у РФ.
«Здогадувався, що в Білорусі. І рахував, що до кордону десь кілометрів 50 залишилось. Коли відкрилась рамка, до літака під'їхали цивільні автомобілі і автобуси з білоруськими номерами. Я зрозумів, що все закінчилося для нас, що полон закінчився. Ми пішли до цих автобусів, вже рівними, ніхто не примушував нагинатися. Ми відчули, що вже кінець нашим мукам», - заявив журналіст.
Хилюк підтвердив, що планує повертатися у професію.
«Дуже цього хочу. Перший рік полону я взагалі не думав, що буде так довго. Планував: приїду додому, побуду днів п’ять, і побіжу на роботу. Зараз треба буде трошки більше часу, щоб адаптуватись», - пояснив він.
Як повідомлялося, 24 серпня між Україною та Росією відбувся обмін полоненими.
Окрім оборонців, із російської неволі цього разу повернулися восьмеро цивільних , серед них — журналісти Дмитро Хилюк та Марк Каліуш, медик Сергій Ковальов із батальйону «Госпітальєри» та ексмер Херсона Володимир Миколаєнко.
Фото: Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими