Путін покаже Лукашенку, звідки запускати "Орєшнік": чого чекати Україні від військових навчань у Білорусі

Військові навчання Росії та Білорусі під назвою "Взаємодія-2025" розпочалися у понеділок, 1 вересня. До зборів ОДКБ у Вітебську приєдналися понад 2000 військовослужбовців із Таджикистану, Казахстану, Киргизстану, РФ та самої Білорусі. Найбільш обговорюваною подією цих навчань є відпрацювання застосування ядерної зброї, яке відбудеться 12-16 вересня.

"Телеграф" з’ясував, про яку саме зброю може йтися, навіщо Росія передає білоруській армії досвід війни і чи є загроза для України.

Розгортання операцій та трохи ядерного пафосу: що відомо про навчання

До навчань ОДКБ планує залучити 450 одиниць озброєння та техніки — 9 літаків та гелікоптерів, а також безпілотні літальні апарати різного типу.

Серед усього, протягом проведення зборів військовослужбовці планують відпрацювати розгортання та проведення спільної операції у разі виникнення кризової ситуації на території держави-члена Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ).

З 12 вересня розпочнуться військові навчання Росії та Білорусі під назвою "Захід-2025". Саме протягом цих навчань країни планують відпрацювати застосування ядерної зброї та ракет "Орєшнік", про що раніше заявляв голова Міноборони РБ Віктор Хренін.

За його словами, застосування ядерної зброї для Мінська є важливим елементом "стратегічного стримування", оскільки країна нібито спостерігає за мілітаризацією та військовою активністю країн-сусідів на західних та північних кордонах – йдеться про Польщу та країни Балтії.

Білорусь із ядеркою, але без червоної кнопки

У травні 2023 року Росія та Білорусь підписали документ, який дозволив розмістити ядерну зброю на території РБ. Йдеться про російську нестратегічну ядерну зброю, яку мають зберігати у спеціальному сховищі на території країни.

Тоді глава Міноборони Хренін вже заявляв, що розміщення ЯО є "відповіддю на агресивну політику недружніх країн", яка нібито мала змусити політичне керівництво цих держав утриматися від "подальшої ескалації обстановки в регіоні".

Президент Білорусі Олександр Лукашенко ще задовго до ухвалення цього рішення порушував питання розміщення в країні тактичної ядерної зброї. Влітку 2022 року Путін заявив, що Росія передасть ракетні комплекси "Іскандер-М", які можуть мати ядерні боєголовки. Водночас у Москві зазначили, що контроль над цією зброєю залишається в руках Росії, рішення про її застосування залишається за Кремлем.

Нестратегічна чи тактична ядерна зброя — боєприпаси, засобами доставки для яких є носії, які порівняно зі стратегічною зброєю мають відносно невелику потужність. До них можуть належати:

• ракети малої дальності;
• авіабомби;
• боєголовки для торпед;
• інші види зброї;
• НЕ стратегічні міжконтинентальні ракети.

Сьогодні на території Білорусі розміщено російські комплекси С-300, С-400, оперативно-тактичні ракетні комплекси "Іскандер-М" та винищувачі МіГ-31К. При цьому С-300 залишаються на озброєнні білоруської армії ще з радянських часів, а ось МіГ-31К належать виключно до Повітряно-космічних сил Росії.

Таким чином, серед наявних носіїв РФ могла розмістити на білоруській території аеробалістичні ракети Х-47М "Кинджал" на МіГ-31К, балістичні ракети 9М723 та крилаті 9М728 у складі "Іскандер-М" та "Іскандер-К", а також зенітні ракети комплексів С-300 та С-400.

Найбільший потенційний арсенал тактичних ядерних боєзарядів зосереджений саме на С-300 та С-400 – близько 290 одиниць. Остаточні масштаби залежать від того, скільки носіїв Москва вирішила розгорнути безпосередньо на білоруській території.

Голова ради резервістів Сухопутних сил ЗСУ Іван Тимочко у коментарі "Телеграфу" звернув увагу на ризики, пов’язані з ядерними навчаннями та можливим розміщенням ядерної зброї на території Білорусі.

"Білорусь не така велика за площею, щоб могла просто так витримати ядерний удар. Це тотальне зараження. Ми знаємо, як було свого часу, коли Чорнобильська атомна станція вибухнула, а Білорусь — це була країна, яка після України найбільше постраждала від радіації", — нагадав він.

Водночас експерт зазначив, що ядерна зброя, навіть якщо і фізично буде присутня в Білорусі, окрім політичного пафосу, який звучить зараз, залишатиметься повністю під контролем Росії.

Він також наголосив, що інфраструктурно Білорусь не готова до утримання ядерного арсеналу:

"Потрібно сформувати серйозну інфраструктуру, логістика, обслуговування, забезпечення обладнання. Тому що їх обслуговування та їх амортизація потребує достатньо специфічного обладнання, рідкісного, дуже дорогого, як і високої кількості фахівців".

Підсумовуючи, Тимочко покладає частину відповідальності за нинішні ядерні загрози політику Заходу:

"Я тут завжди наголошую, що ситуація, яка зараз відбувається — в цьому є і велика вина Європейського Союзу. Їхнє намагання домовитись окрилює Путіна у плані його залякувань. Він прекрасно розуміє, що в європейських країн є величезна кількість викликів у плані готовності населення воювати, у плані переходу на військово-промислові рейки. Звичайно, що цих ряд викликів Росія теж захоче використати. Але я думаю, що це зараз буде більше таке міряння спроможностей один одного", – зауважив експерт.

Росія покаже білорусам майстер-клас зі знищення армії

Російські військовослужбовці у рамках навчань ділитимуться з колегами із країн-членів ОДКБ досвідом війни проти України. Про це повідомила низка видань, підконтрольних Кремлю.

.

Росія може використати білоруську армію як інструмент для дестабілізації регіону та збору розвідданих про реакцію Заходу. У той же час, залучення білоруських сил до активних бойових дій несе серйозні ризики як для Мінська, так і для Москви.

Як заявив Іван Тимочко, йдеться не так про обмін досвідом між арміями, як про потенційне використання білорусів для локальних атак чи відволікання сил України, країн Балтії та Польщі з метою вивчення реакції європейської спільноти.

Москва не планує передавати Білорусі власну техніку, навпаки, раніше вивезла значну частину озброєння з білоруських складів до Росії.

"Тому зараз, якщо Росія воюватиме з використанням території Білорусі, вона в основному воюватиме своєю технікою, своїми військами", — пояснив експерт.

Окремо Тимочко зазначив, що участь білоруських військових у бойових діях у складі російської армії створює потенційні ризики для стабільності всередині самої Білорусі.

"Для росіян буде низка викликів — тримати великими з’єднаннями білоруських солдатів у своїй армії — це може призвести до глобальної здачі в полон або відмови білорусів йти в атаку", — зазначив він.

За його словами, це може обвалити наступальні порядки РФ на окремих напрямках. Не менш ризикованим виглядає сценарій, коли білоруських військових "розмиватимуть" серед російських частин.

"На це навряд чи погодиться Лукашенко, тому що він чудово розуміє, що таким чином білоруська армія просто буде вся стерта в перших атаках. А тоді внутрішні бунти в країні однозначно будуть, тому що він внутрішній бунт не зміг придушити сам, змушений був залучати російських силовиків", — пояснив Тимочко.

Він також наголосив, що попередня бойова підготовка білорусів здійснювалася під керівництвом найманців ПВК "Вагнер".

"Але досвід "вагнерів" — це штурми, це піхотна робота, яка точно потребує підтримки авіації, артилерії, іноземних сил. Це те, що в Білорусі досить сильно кульгає", — додав він. Підсумовуючи, Тимочко застеріг: будь-яке військове навчання на території Білорусі слід розглядати як потенційну загрозу для України та її партнерів.

"Будь-які військові навчання передбачають вихід військових підрозділів з пункту постійного перебування разом із бойовою технікою", — підкреслив він.

Провокації під час навчань гарантовані: кому треба бути готовим

Під час російсько-білоруських навчань можливі численні провокації проти країн ЄС та України, вважає експерт. Кремль спробує використати ситуацію для перевірки західних систем безпеки та розвідки, а також для дестабілізації ситуації у прикордонних регіонах.

"Провокації під час навчань будуть однозначно", — зазначив Іван Тимочко. Він нагадав, що білоруська влада вже використала військові ресурси для гібридного тиску, зокрема підвозила мігрантів до кордону з Польщею, залучаючи російську та білоруську авіацію.

За словами Тимочка, цього разу сценарії будуть складнішими.

Очікується також імітація інцидентів у повітряному просторі:

"Будуть і "зальоти" їхньої авіації, аля помилкові. І ракети будуть робитися пустишки… які будуть залітати в повітряний простір європейських країн, але будуть казати: "Ой, вибачте, помилково запустили. Ну, це ж пустишка, це ж не справжня ракета"".

Експерт також прогнозує появу так званих "заблуканих російських військових", які "розповідатимуть, що карти сплутали".

Щодо України, Тимочко заявив, що прямий прорив кордону чи вторгнення з території Білорусі зараз малоймовірний, адже цей напрямок вже детально вивчений.

"Захід будь-яких підрозділів російських чи суміжних з білорусами — це стовідсоткова смерть. Вони це чудово розуміють. Межі там досліджені, там уже всі стежки з двох сторін вивчені… диверсійні групи там і ходили раніше", — зазначив він.

Водночас, Росія може використовувати навчання для накопичення військ під прикриттям тренувань.

"Масований наступ — це вже інша історія, але це вимагатиме підготовки. Це буде залежати від того, яку наявну кількість сил готова реально Росія перекинути в Білорусь, тому що цифри зараз дуже сильно коливаються. Процес накопичення сил під час навчань однозначно відбуватиметься із залученням їх до цих навчань — це теж зрозуміло", — попереджав.

За його словами, реальна чисельність підрозділів, які Росія може перекинути до Білорусі, поки що невідома та оцінюється в діапазоні від 10 до 100 тисяч осіб. Експерт закликав не поспішати з остаточними висновками, адже Кремль цілеспрямовано накачував інформаційний простір.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" повідомляв, за скільки хвилин ракета "Горішник", випущена з території Білорусі, може долетіти до українських міст, а також населених пунктів країн Балтії та Польщі.