«Це китайське свято, не російське». Експерт – про саміт ШОС і позицію Пекіна у російсько-українській війні

Коротко

• Чого чекати від саміту ШОС?
• Що Пекін хоче продемонструвати грандіозним парадом?
• Яка позиція Китаю у війні Росії проти України?
• Чому Сі Цзіньпін вперше недавно привітав Україну з Днем Незалежності?

Китай на військовому параді продемонструє зброю, здатну вдарити по США, повідомило агентство Bloomberg. Журналісти продемонстрували супутникові знімки полігону для підготовки до параду, що відбудеться у Пекіні 3 вересня. Там можна побачити нові протикорабельні ракети, бойові безпілотники і балістичні ракети, здатні нести ядерну зброю.

Сам парад приурочений до 80-х роковин закінчення Другої світової війни і має стати важливою політичною подією для голови КНР Сі Цзіньпіна. Парад має відбутися відразу після саміту Шанхайської організації співробітництва (ШОС), на якому Сі Цзіньпін планує зустрітися з Володимиром Путіним. Отримував запрошення і Дональд Трамп.

Американський президент не виключав своєї появи там, але жодних підтверджень, що Трамп планував поїздку до Пекіна, не було.

Британська газета The Times повідомляла про плани китайського лідера провести тристоронню зустріч із Трампом та Путіним.

Путін в Китаї на чотири дні – надзвичайно великий термін для закордонного відрядження президента Росії.

Тим часом Сі Цзіньпін привітав Володимира Зеленського з Днем Незалежності України.

«Китай та Україну пов'язують традиційно дружні відносини, – йдеться у листі Сі. – За останні 33 роки з моменту встановлення дипломатичних відносин китайсько-українські зв'язки стійко розвивалися, співпраця у різних галузях принесла чудові результати», – говорилось у привітанні.

Видання Bloomberg зазначає, що це перше привітання китайського лідера одній з країн колишнього СРСР із Днем незалежності.

Про роль Китаю телеканал «Настоящее время» (створений «Радіо Свобода» для російськомовної аудиторії) поговорив з Іваном Пєшковим, директором Центру досліджень Центральної Азії Університету імені Адама Міцкевича у Познані.

Путін в Китаї на чотири дні. Минулого року ця сама поїздка зайняла у нього два дні. Це свідчить про масштаб події, що планується у Пекіні?

 Є дві різні події. Вони обидві важливі. Насамперед, це саміт ШОС, який відбудеться у першу половину візиту.

Для Китаю це маніфестація нової ролі. Весь час повторюється, що країни «Глобального Півдня» (країни Азії, Африки, Латинської Америки і Карибського басейну – ред.) плюс Росія – новий лідер, який здатний об'єднувати найважливіші економіки світу, не приєднані до Заходу.

Друга частина – військовий парад, який є хоч якимось реверансом за участь Сі Цзіньпіна в параді в Москві, яка, природно, підняла його ранг до інших висот. Тому тут ми бачимо дві події. Кожна з них досить важлива для Росії.

Чим для Путіна важлива ШОС?

Коли на початку 1990-х створювалася ШОС, то це була спокійна пострадянська організація разом із Китаєм, яка мала контролювати конфлікти, насамперед у Центральній Азії, щоб на пострадянському просторі країни якось могли взаємодіяти.

Зараз, звичайно, в умовах війни це тест на вірність Китаю. Ми бачимо гравців, які перебувають у складних відносинах з Росією – Вірменія та Азербайджан. Вони також приїдуть на цей саміт. Це китайське свято, не російське.

З іншого боку, це китайське свято створене для того, щоб зняти негативні наслідки санкційної політики проти Росії, яка боком зачіпає Китай і дедалі більше Індію.

Для кого на параді демонструватимуть балістичні ракети?

Цей парад теоретично має насамперед налякати Захід. Китай працює більше візуальними ефектами. Він має показати міць, він має показати силу. І, природно, він повинен показати імператорський блиск армії, на який буде дивитися весь світ, у тому числі і світ, що розвивається. І всі бачитимуть, що з'явився якийсь новий центр сили.

Але я не приписував би параду якісь глибокі речі. Ми повинні пам'ятати, що з погляду Китаю та величезної кількості людей на азіатському континенті історія Другої світової війни виглядає інакше. І тут з'являється така конфігурація, що насамперед війна на Тихоокеанському театрі воєнних дій – справа Китаю.

Він втратив найбільше у Другій світовій війні в абсолютних цифрах. Європа виключена із цього. Це також заявка на альтернативну пам'ять про Другу світову війну.

А запрошення Дональда Трампа на парад – це формальність?

По-перше, це дуже легко уявити історично, бо головні союзники Китаю у Другій світовій війні – це Радянський Союз та Америка. І, природно, місце американських представників цілком логічне у межах цього нескінченного повернення культу перемоги та Другої світової війни.

Друге – Китай показує себе лідером, який здатний поєднувати всіх, поєднувати необ'єднуване. І, природно, зустріч Дональда Трампа, Володимира Путіна та Сі Цзіньпіна могла б показати, що з'являється зовсім новий порядок, а Китай у ньому сприймається як активна сила.

Наскільки китайці вірили, що на цю пропозицію якось серйозно відгукнуться американці, я не знаю. Але така пропозиція, як ми бачимо, прозвучала всіма новинними каналами. Весь світ побачив, що Китай готовий відігравати першу роль у міжнародних відносинах.

Привітання Зеленського із Днем Незалежності України – це спроба Сі Цзіньпіна продемонструвати готовність стати майданчиком для закінчення війни?

З одного боку, так. А з іншого – ми повинні розуміти, що Китай має змішані почуття. Китай не приймає жодних видів сепаратизму.

Він має проблеми або йому здається, що він має проблеми на власній території. Але Росія йому стала союзником, якого він ставиться з більшим розумінням, ніж до інших. Україна була важливим економічним партнером, Китай бачив величезний потенціал щодо сільськогосподарської продукції.

Окрім цього, позиція, яку вибрав Китай, для Євросоюзу та самих українців видається повною підтримкою війни, але з суб'єктивного погляду китайців вона сприймається як зацікавлений, не до кінця справедливий нейтралітет.

Прямого залучення Китай не відчуває. І з самого початку конфлікту [між Україною та Росією] Китай намагався відігравати роль посередника.

«Настоящее время», «Радіо Свобода»