Туск та фон дер Ляєн приїхали на кордон з Білоруссю не випадково: навіщо Росія залякує Захід

Кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський пояснив в ефірі 24 Каналу, як відреагували у Європі на загрозу з боку Росії. Також у Білорусі у вересні відбудуться російсько-білоруські навчання "Захід-2025", і Київ попередив, щоб ворожі війська не наближалися до українського кордону.

Чого прагне досягти Росія, погрожуючи Україні та Європі навчаннями?

Желіховський наголосив, що саме через ці навчання та спробу Росії та Білорусі натиснути на Україну та європейські держави, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск та очільниця Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн провели спільну конференцію біля прикордонного бар'єра на польсько-білоруському кордоні.

"Вони приділили увагу безпеці та обороні. А також згадали Україну та необхідність подальшого фінансування її оборонного комплексу. Це дуже важливі меседжі для нас", – зауважив експерт-міжнародник.

Ці навчання ОДКБ націлені на те, щоб погрожувати західним країнам. Тому що, країни Європи ще тільки починають нарощувати виробництво зброї та військової техніки. В перспективі – приблизно за п'ять років – Європа має стати потужнішою, більш обороноздатною. Однак зараз вона ще на шляху до цього, тому, за словами кандидата політичних наук, і відбувається такий тиск з боку Росії.

Також це спосіб залякати партнерів України в контексті того, щоб вони не надавали належних гарантій безпеки нашій державі. Адже в Парижі 4 вересня зберуться європейські лідери, які будуть обговорювати саме це питання,
– підкреслив Станіслав Желіховський.

Навчання ОДКБ, за задумом Кремля, мають показати, що Європі не варто сподіватися на те, що вона зможе убезпечити себе від країн, які агресивно націлені проти Заходу. А також – надавати гарантії безпеки Україні, які б могли її обнадіяти щодо можливості захисту від нової агресії Росії.

Паралельно, на думку експерта-міжнародника, відбувається процес фрагментації світу. Найближчі місяці та роки визначать, в якому напрямку рухатиметься вся світова спільнота і чи буде вона поважати верховенство міжнародного права, суверенітет держав тощо.

Можливо, ми знову поринемо в темні часи, коли все вирішується за допомогою сили, як це полюбляє робити Росія. Тому на Україну покладена дуже важлива місія – захистити цінності, які напрацювало людство,
– пояснив він.

Тому Києву та його партнерам, як відзначив Желіховський, важливо мобілізувати всі свої ресурси, спроможності у різних сферах, щоб відбити ці атаки, які відбуваються, і не допустити найгіршого сценарію в міжнародній політиці.

Як Європа реагує на загрози з боку Росії?

• Прем'єр Польщі Дональд Туск та президентка Євро комісії Урсула фон дер Ляєн 31 серпня приїхали на польсько-білоруський кордон, попри загрозу з боку Білорусі, а саме наявність "солдатів з рушницями". Урсула фон дер Ляєн наголосила, що Польща є "прифронтовою країною", яка відчуває "цілеспрямовані та цинічні гібридні атаки". Проте Європа, за її словами, стоїть пліч-о-пліч з Польщею "у всіх можливих випадках".
• Внаслідок атаки на Київ 28 серпня були пошкоджені культурні центри Великої Британії та Євросоюзу. У західних ЗМІ вважають, що це ознака зневаги до дипломатії. Також ці атаки демонструють, що війна зачіпає весь ЄС, і це, імовірно, є частиною плану Путіна.
• Також Фрідріх Мерц наголосив, що Росія становить загрозу для Німеччини та прагне відновити старий Радянський Союз. Тому канцлер Німеччини бачить необхідність у розширення добровільної військової служби. Також він не виключає запровадження обов'язкової в майбутньому військової служби для жінок.