ВЛК як у Європі! Швеція та Данія

Що ж, Фінляндія за рівнем підготовки до бойових дій знову попереду всієї планети. Чи, як мінімум, на європейському континенті. А як справи в її сусідів по півострову? Зокрема, у Швеції та Данії.

Почнемо зі шведів. Стокгольм відновив призовну систему ще 2018 року. Звісно, не обійшлося без казусів: наприклад, дуже велика кількість громадян (майже половина) виявилися звільненими від служби за станом здоров’я. І ця тенденція затягнулась надовго, на відміну від повернення призову.

Знаєте, скільки придатних рекрутів було 2023-го? 36%.

Саме так. 64% новобранців не потрапили до армії через проблеми зі здоров’ям. Тобто через норми, які колись були актуальні, але в умовах зміни поколінь так і не були переглянуті.

Можна подумати, що в усіх непридатних виявились захворювання хребта, легень чи головного мозку. Але ні, все не так погано. Наприклад, серед топ-чинників для визнання непридатним для служби є депресія і тривожний стан. А також діабет. Ви вже якось вибачайте, але діабет із тривогою навіть нам порівнювати трохи незручно.

Оскільки це помітили навіть у редакції «Петра і Мазепи», тенденція дещо затяглась. Ще рік тому її помітили й самі шведи, після чого почалися зсуви.

Є такий орган, як Агентство призову. Або Plikt- och prövningsverket, якщо державною. Його співробітники виявили занепокоєння через кількість непридатних. І для цієї ситуації підібрали прямолінійне формулювання — такі умови можуть ускладнити набір необхідного контингенту в майбутньому. Мовляв, треба щось робити.

Звісно, люди ж не всюди однакові, тому ніхто не казав про масове симулювання страшних хвороб. Ну як тут не повірити? Це ж тільки в Україні таке.

Ну а якщо всім вірять, то нехай і перевірок не бояться. Влада оголосила про план посилення контролю над правдивістю виписаних медичних довідок. Якщо у вас діабет — без питань, тоді десь і папірець із лікарні точно знайдеться. Нічого ж страшного. Просто скасування призову навіть на короткий час викликало запалення хитрощів у багатьох громадян, які цю довідку при всьому бажанні не знайдуть. Бо її немає.

Так, це посилення заходів контролю. Так, справжніх хворих відсіють. Так, можуть бути історії, коли через помилку певної лікарні до армії заберуть діабетика, про це одразу напише пул «мизамирців» — і шведську армію почнуть проклинати, як нашу.

Реалісти чудово зрозуміють, чому це трапилося насправді.

Далі йдемо не за хронологією, а за ступенем посилення контролю. Якщо торік нарешті почалися розмови про практичні фільтри непридатних, більш м’які та політично прийнятні дискусії тривали з 2023 року. Тоді, наприклад, у шведському парламенті вперше порушили питання про перегляд моделі відбору рекрутів.

Логіка така. Актуальні вимоги дійсно відсіюють багатьох молодих шведів. Хоча ті ж люди з діабетом можуть спокійно служити в кібервійськах.

Навіщо їх звідти прибирати? Кіберспеціалістів завжди мало.

І, ви не повірите, як аргумент наводили саме приклад Ізраїлю. Там, якщо хтось не в курсі, призову підлягають навіть хворі, просто для них шукають більш сприятливі умови та обов’язки.

Дискусії завершилися 2024 року, коли парламентський комітет із питань оборони все ж відхилив цю ініціативу. Що ж, відтоді минуло трохи часу. Оскільки шведський уряд вже попереджає населення про високу ймовірність війни та закликає готуватися до цього — самі розумієте, ніхто не заважає будь-якої миті витягти з-під сукна забуту ідею.

І це не виключно наші припущення. Фінляндія вже готується, а Швеція готує уніфікацію стрілецького озброєння на балансі армії саме із цими сусідами.

Щоб ці приклади не викликали у вас подив, перейдемо до меншої та слабшої Данії. Мовляв, не всюди ж вікінги-вармонгери. Ось тут-то, напевно, рай для ігнорування військового призову. Або ні. Йой, там ще у червні 2023-го парламент розширив призов.

Починаючи з 2025 року (овва, це ж зараз), армія набирає жінок нарівні з чоловіками. Якщо раніше строк служби був чотири місяці, то зараз — від восьми до одинадцяти.

Хтось скаже, що навіть таким темпом чисельність призовників збільшиться лише на 7 000 осіб за рік. Ми відповімо, що для маленької Данії це вже подвоєння кількості рекрутів. Завжди дивіться не лише на кількість, а й на відсотки. Або не лише на відсотки, а й на кількість.

І тут, звісно, також виникло питання: а чи не пора переглянути критерії щодо здоров’я?

Виявилось, пора. Щоб ви розуміли, як працює здорова демократія в здоровому суспільстві — всі партії, представлені в парламенті, підписали «Угоду про оборону 2024–2033 рр.», де і позначено зміни в медичних вимогах до призовників. Розширений призов має врахувати не лише реальне здоров’я громадян, а й потреби війська.

Даємо приклад-підказку. Приблизно третина претендентів на службу в армії мають зайву вагу. 11% із них лікарі поставили діагноз — ожиріння.

Це означає, що критерій припиняє бути критерієм. Він не має бути масовим.

2023 року до армії сунулись 45 500 призовників. 22% пролетіли повз видачу форми та присягу. Ще 7,5% — тимчасово непридатні з правом повторного обстеження.

У школах мінятимуть програми фізичної підготовки, аби цей відсоток зменшився. Але, як не крути, це гра на перспективу. А прямо зараз армії та владі доведеться працювати з тим, що вже є на руках. Тож у 2025–2027 роках Данія має офіційно скорегувати список захворювань, із якими не беруть людину до війська.

Постає питання, що ж відбувається у цих двох державах. Навіть не знаємо, що казати, тож чекаємо на ваші підказки.

Невже хтось до війни готується? Що, так можна було?