Геннадій Новіков, «Плейсіті»: Якщо медіа не показує договорів і не називає рекламодавця, то за вссі порушення бере відповідальність на себе

«Плейсіті» (PlayCity) — це новий державний орган, створений для регулювання індустрії азартних ігор. Він замінив ліквідовану Комісію з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ). «Плейсіті» працює лише кілька місяців, але вже встигло виписати мільйонні штрафи онлайн-медіа Dev.ua, телеграм-каналу «Труха» та заблокувати низку акаунтів у інстаграмі.

До повноважень органу належить регулювання реклами азартних ігор. У липні Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, Міністерство цифрової трансформації України та державне агентство «ПлейСіті» підписали меморандум про співпрацю щодо контролю за дотриманням законодавства у сфері реклами азартних ігор у медіа.

Про те, як працює новостворений орган, за що штрафує медіа та які підходи має до порушень, «Детектор медіа» поспілкувався з очільником «Плейсіті» Геннадієм Новіковим.

— Пане Геннадію, «Плейсіті» разом із Нацрадою підписали меморандум. Як розмежовуватимуться повноваження з медійним регулятором у частині дотримання вимог законодавства про рекламу та медіа? За що відповідатиме «Плейсіті», а за що — Нацрада? Які заходи реагування у повноваженнях кожного з органів?

— Якщо говорити простою мовою, то Нацрада є регулятором медіа загалом, а ми відповідаємо за рекламу, яка пов’язана з гемблінгом. Виняткові повноваження по азартному ринку законодавець вирішив покласти на нас.

— Тому, умовно кажучи, якщо якесь медіа порушує законодавство про рекламу, яке стосується азартних ігор, то цим займатиметься лише «Плейсіті»?

— Так, на це реагуватимемо ми.

— А як суміщатимуться ваші з Нацрадою моніторинги? Якщо вона знаходить порушення у частині реклами азартних ігор, то передаватиме вам? Чи ви самі здійснюєте моніторинг?

— Ми маємо власний моніторинг. Поки що це не якась комплексна система, оскільки «Плейсіті» працює менш як три місяці. Тобто зараз ми самі моніторимо медійний простір і можемо знайти порушення. Або це може бути звернення громадян, громадських організацій чи навіть юридичних осіб. Коли вони знайшли щось, що на їхню думку не відповідає законодавству про рекламу азартних ігор, то вони нам повідомляють про це. А ми вже реагуємо, якщо на це є підстави.

— Як ваші працівники шукають порушення? Є якісь підходи, критерії, що саме моніториться (це і ТБ, і радіо, і онлайн)? Бо медіа є різні. До прикладу, для незареєстрованих медіа навіть не визначені критерії.

— Ми намагаємося моніторити все, що можемо. У нас був випадок із незареєстрованим медіа — телеграм-каналом «Труха». В нас були приклади з instagram-блогерами, у нас були випадки з тими медіаресурсами, які на момент порушення ще не були зареєстровані як медіа. Коли ми там знаходимо рекламу гемблінгу, то звертаємося до Нацради, щоб з’ясувати, чи є цей ресурс медіа, чи він зареєстрований (реєстр на сайті медіарегулятора оновлюється не щодня). Бо ми можемо побачити рекламу, розміщену відповідно до законодавства. Однак ми маємо знати, чи є певний, умовно, телеграм-канал є зареєстрованим медіа. Бо лише зареєстровані онлайн-медіа мають право розміщувати рекламу гемблінгу.

— Були випадки, коли Нацрада сама до вас зверталася, бо побачила порушення у частині азартних ігор?

— Поки не було. Телебачення та радіо ми також моніторимо, але ще не фіксували порушень. Наш медіамоніторинг — це дуже обмежена історія. Тому що ми передусім є регулятором для ринку азартних ігор. Це наше першочергове завдання. І реклама, зокрема і легальних азартних ігор, і нелегальних, — це похідне від того, що ми регулюємо, за чим ми наглядаємо. У нас немає кількох сотень людей у штаті, які б цілодобово моніторили якийсь канал. Але ми хочемо створити зручну для людей онлайн-платформу, через яку можна буде подавати інформацію про ознаки порушень щодо реклами азартних ігор, а ми вже опрацьовуватимемо цю інформацію.

Я вважаю, що це буде ефективне витрачання державних коштів на зарплатню  наших співробітників. Ми вже створили базу легальних і нелегальних ресурсів щодо гемблінгу. І будь-який журналіст чи активіст може побачити, які сайти заблоковані, а які працюють легально. І відповідно надати нам скаргу на свого провайдера, який не дотримався рішення про блокування, якщо заблоковані нашим рішенням ресурси відкриваються у користувачів.

Тому що коли ми приймаємо рішення про блокування сайту, то перелік затверджуємо моїм наказом і відсилаємо лист на НКЕК. І вже провайдери мають виконувати рішення НКЕК. Щось подібне ми хочемо зробити й з рекламою у медіа.

— Повертаючись до моніторингу медіапростору. Ви моніторите весь онлайн? Бо зараз у нас немає критеріїв незареєстрованих онлайн медіа (їх має розробити орган співрегулювання, однак цього ще не зробив).

— Я не можу сказати, що це моніторинг усього українського онлайн-простору. Тому що це фізично неможливо. Але можу запевнити, що ми реагуватимемо на будь-яку скаргу щодо реклами гемблінгу, яка до нас надходитиме.

Насамперед, якщо ми бачимо рекламу азартних ігор, то перевіряємо, чи зареєстрований як медіа цей інший ресурс. На ресурсах, які зареєстровані як медіа, до цієї реклами є певний перелік вимог, яким вона має відповідати. Ми лише почали роботу і зараз нам важливо реагувати на перші звернення або на перші факти порушень, які нам вдалося побачити й зафіксувати. Чому я кажу зафіксувати? Тому що, наприклад, в тому самому інстаграмі рекламу можуть розміщувати у сториз — і вона зникає через 24 години. І якщо ми не встигли її зафіксувати, то не зможемо відреагувати. Тому нам важлива допомога людей і суспільства. Після перших блокувань акаунтів у інстаграмі нам дуже багато звернень прийшло щодо інстаграм-блогерів, які рекламують гемблінг.

— Що потрібно зараз, щоб подати скаргу до «Плейсіті»?

— Поки ми ще не створили онлайн-платформу, немає алгоритму. Але якщо нам надішлють скрин, відео, посилання на сторінку тощо, ми реагуватимемо. Написати можна на пошту.

Але, якщо нам просто напишуть: «Привіт, “Плейсіті”. Ось, посилання, це нелегальна реклама, зробіть щось, дякую, до побачення» — ми реагуватимемо, але ми не зможемо зареєструвати цей лист як звернення громадянина. Якщо це звернення буде подане у більш офіційному порядку, то ми його зареєструємо і надамо відповідь про те, як відреагували на порушення. Але при цьому ми перевірятимемо факти порушень в обох випадках.

— Які порушення зараз найчастіше трапляються у медіа (у зареєстрованих і в незареєстрованих, умовно телеграм-канали тощо)?

— У незареєстрованих медіа ми бачимо рекламу нелегальних казино. І це насправді набагато тяжче правопорушення. Тому, коли фіксуємо факти сприяння організації незаконних азартних ігор, окрім штрафу (а він застосовується до всіх порушень — і за рекламу нелегалки, й у випадках порушень із розміщенням реклами легальних казино), звертаємося ще до правоохоронних органів. Бо це стаття кримінального кодексу.

— Яка відповідальність передбачена?

— Штраф і позбавлення права обіймати певні посади.

— А у легальних медіа, зареєстрованих або проліцензованих, які порушення вам траплялися?

— Ми ще не застосовували санкцій до жодного суб’єкта, який був зареєстрований як медіа на момент порушення. Зараз у нас є декілька відкритих проваджень стосовно суб’єктів медіа. Але я, на жаль, їх коментувати не можу, тому що там є ще виявлення доказів. Можливо, суб’єкт буде невинуватий, можливо, ми матимемо рацію, але це ми можемо коментувати після того, як ухвалимо певне рішення.

— А сфера? Це онлайн?

— Це онлайн.

— Який алгоритм дій після надходження скарги або виявлення ознак порушень?

— Ми відкриваємо адміністративне провадження і намагаємося виявити об’єктивну сторону цього правового порушення. У кожному правопорушенні щодо реклами ми намагаємося йти шляхом запитів до того ресурсу, де була розміщена реклама, і до потенційного рекламодавця.

А з цим є складнощі. Звісно, інтуїтивно ми розуміємо за брендом, хто може бути замовником. Але законом не передбачено штраф за бренд і притягнення до відповідальності власника бренду, який рекламується. Медіа не готові надавати договори зі своїми рекламодавцями. І тому у більшості випадків до відповідальності притягується тільки медіа, без рекламодавців.

— А чому не дають договори, якщо рекламується легальний учасник грального бізнесу?

— Тому що якщо вони дадуть інформацію про рекламодавця, в такому випадку відповідальність буде і для медіа, і для рекламодавців. Я припускаю, що медіа не хочуть мати погану репутацію на ринку гемблінгу, бо їм важливі відносини з рекламодавцями з цієї сфери. Але це лише моє припущення.

Дивіться, наприклад, медіа рекламує умовне казино «Стіл» (не хочу називати реальні бренди). Ми бачимо рекламу з порушеннями та звертаємося до казино «Стіл». Компанія відповідає нам, що не є замовником. Що можна було б зробити? Теоретично законодавець міг зробити штраф за ознакою бренду. Але це погана історія, тому що вона породжує нечесну конкуренцію. Я думаю, що можна не продовжувати. Бо компанії можуть зумисне замовляти рекламу на інші бренди, щоб підставити конкурентів. Тому мені здається, що дуже правильна тенденція, що реклама дозволена тільки в тих ресурсах, які зареєстровані як медіа.

Якщо медіа зареєстроване і має позначку «21+», то за всі порушення у змісті рекламного повідомлення має відповідати рекламодавець. Але якщо медіа не показує договорів і не називає рекламодавця, то бере відповідальність на себе.

— Які це можуть бути порушення?

— Наприклад, відсутні згадки про ліцензію, маркування, щось подібне. Якщо медіа показує нам договір, то вся відповідальність за порушення вимог до змісту покладається на замовника реклами. І мені здається, це правильна історія. Бо в онлайн-просторі основна проблема в тому, що складно виявити власника та причетних осіб.

— Як ви виявляєте власників анонімних каналів? Можете розказати на прикладі «Трухи», якій ви виписали штраф?

— Ми не виписуємо формальні штрафи на канал за назвою, де ми не встановили причетних осіб. Навіщо? У випадку з «Трухою» штраф виписаний на конкретну особу — ФОП Лавриненко. Якби така особа не була встановлена, ми б просто не могли відкрити провадження, тому що не було б особи, стосовно кого воно відкривається.

— Ви самостійно встановлюєте власників незареєстрованих медіа чи у співпраці з правоохоронними органами?

— Не можу розкривати весь наш інструментарій. Але буває по-різному. Інколи нам достатньо власних сил, а інколи нам допомагають правоохоронні органи. Встановити власників анонімних ресурсів дуже непросто. Після того як це відбулося й ми виписали штраф, у компанії чи ФОП є три місяці на добровільну сплату.

Оскільки ми живемо в правовій державі, компанія може оскаржити наше рішення у суді. Але якщо суб’єкт, до якого застосовані санкції, не зробив ні одне, ні друге — не сплатив і не оскаржив, — тоді через три місяці наше рішення стає виконавчим документом. І до порушника прийде виконавча служба, яка діятиме за процедурою (арешт рахунків, примусове стягнення тощо).

— Чи багато у вас зараз відкрито проваджень щодо анонімних ресурсів (телеграм-канали тощо)?

— До десяти. І це ще питання, що вважати анонімними. Наприклад, інстаграм-акаунти не мають інформацію про конкретного власника. Інколи ми можемо зрозуміти, який це блогер, бо в нього є канал на ютубі, де в інтерв’ю він називає своє справжнє ім’я. Але цей факт треба довести. І ось із цим нам дуже складно. Якщо врахувати всі відкриті провадження, де ми маємо встановити особу, то у нас їх 50.

— З якими платформами найскладніше працювати (Телеграм, Інстаграм)?

— Зараз це Телеграм, але ми ще не дійшли до Тіктоку. Все залежить від того, чи компанія або платформа (Телеграм, Інстаграм, Фейсбук тощо) співпрацює з нами як із державою.

— І хто співпрацює?

— Meta, Google. Телеграм — ні.

— Нацрада кілька місяців тому застерігала медіа від розміщення реклами азартних ігор до створення правил співрегулювання. Бо, наприклад, згідно з законом, реклама азартних ігор дозволена «у зареєстрованих відповідно до Закону України “Про медіа” онлайн-медіа, призначених для осіб старше 21 року». Як онлайн-медіа дотриматися цієї норми? Чи достатньо на сайті вказати, що видання призначене для віку 21+?

— Мені зрозумілі рекомендації Нацради, але є реальний ринок, де медіа хочуть заробляти на рекламі гемблінгу. І посилаючись на закон, вони це роблять. Тут уже проблема наша як держави, що правила у законі недостатньо точні. Тому на що ми зважаємо: якщо в медіа є позначка, що вони працюють для 21+, і є плашка з питанням «Чи є тобі 21?», то ми зараз (поки немає критеріїв) вважатимемо це відповідністю вимогам законодавства.

— А якщо буде лише позначка наприкінці сайту без плашки з опитуванням?

— Це спірна ситуація. Але зараз ми більше концентруємося на очевидних порушеннях.

— Як плашка та позначка «21+» убезпечить молодшу аудиторію від перегляду ресурсу і відповідно реклами гемблінгу? Який у цьому сенс?

— Дивіться, це ж питання не до мене. Моя роль як голови регулятора — це винятково виконувати закон, такий, який він є. І я навіть не можу вам дати оцінку, згоден я з ним чи ні. Але є закон і я маю його виконувати. Тому ваше питання до законодавців.

— Добре, окрім того, що онлайн-медіа має бути зареєстрованим і мати позначку «21+», за що ще медіа може отримати штраф?

— Щодо онлайн-медіа це всі вимоги. Далі виникають питання до змісту реклами, за який має відповідати рекламодавець. Якщо, звісно, медіа не вдає, що реклама не є рекламою. Одне таке провадження у нас у роботі. Я не розумію, навіщо медіа це роблять, тому що до них насправді питань немає, але вони мають показати свого контрагента-рекламодавця. Можливо, там було ухилення від сплати податків і кошти передавали неофіційним шляхом, без договору. Я не знаю, ми з цим зараз розбираємося. Ринок азартних ігор має перейти з тіні у легальну площину. І держава дала можливість медіа заробити на цьому. Тому треба просто дотримуватися правил — і ніяких наслідків не буде. Бо у нас точно немає мети зібрати певну кількість штрафів із медіа. Наша мета — цивілізована реклама та захист вразливих людей від можливого негативного впливу азартних ігор і запобігання розвитку нелегального ринку. За різними оцінками, 50% цієї сфери займає нелегальний ринок. І якщо торік держава отримала 19 мільярдів у вигляді різних податків і ліцензійних платежів, то ще стільки ж коштів вона недоотримала. І цьому сприяє нелегальна реклама.

— Як формуються штрафи для медіа? Чи є вилка дня них? І на що зважає «Плейсіті» при визначенні штрафу? Бо штраф dev.ua 4,8 млн грн — це дуже велика сума.

— На рівні закону встановлений єдиний штраф за будь-яке порушення. І неважливо, це газета на сто примірників чи загальнонаціональний канал. Це 600 мінімальних заробітних плат. Виходить цифра 4,8 млн грн. Альтернативи немає.

— І неважливо, чи це порушення у зареєстрованому медіа щодо легального казино, чи у незареєстрованому щодо нелегалки?

— Штраф єдиний. Коли приймали останню версію закону, у суспільстві була велика дискусія щодо реклами гемблінгу. І можливо, саме це стало причиною такого великого штрафу. Але з іншого боку, не так і важко медіа дотримуватися критеріїв, щоб убезпечити себе від штрафу. Бути зареєстрованим, мати позначку «21+» і легальні договори з контрагентами, які готові показати. Наприклад, у випадку з dev.ua вони не були зареєстровані на момент порушення. Якби вони спершу отримали реєстрацію, а далі розміщували рекламу гемблінгу, то не мали б жодного штрафу.

— Dev.ua оскаржує у суді ваше рішення?

— Поки що від них позов не надходив.

— Чи маєте ви судові позови від інших компаній — не лише медіа, до яких ви застосовували санкції? Ті ж нелегальні казино.

— До нелегальних казино ми не можемо застосувати штрафні санкції. Ми можемо лише їх блокувати та передавати інформацію правоохоронним органам для здійснення оперативно-розшукових заходів. Вони можуть спробувати оскаржити рішення про блокування, але ще цього не робили.

— У випадку з Dev.ua була скарга чи ви самі знайшли рекламу?

— Ми самі.

— Ви не штрафуєте медіа повторно, якщо теоретично порушення не було усунуте? Такий механізм, приміром, є у Нацради.

— Думаю, що таких випадків у нас не буде, усі ж адекватні. Якщо такі випадки будуть, і за новими скаргами ми розпочнемо нове провадження, тоді я не знаю, чим воно може закінчитися. Але за одним і тим же фактом, з юридичної логіки, ми не можемо повторно карати.

— Ми говорили про порушення в рекламі. А яка ситуація зі спонсорством?

— Важливо сказати, що реклама під виглядом спонсорства заборонена.

— Як це ви бачите на  конкретному прикладі?

— Ще до рішення РНБО про обмеження реклами торік по всіх містах були білборди, зовнішня реклама, де організатори азартних ігор виступали спонсорами різних заходів. То радіопередач, то спортивних клубів. Це якраз і є реклама азартних ігор під виглядом спонсорства. І такі речі медіа не мають робити.

— Як ви реагуєте на приховану рекламу гемблінгу? Наприклад, якесь медіа дає рейтинг онлайн-казино з метою рекламувати певний бренд і маскує його під редакційний матеріал.

— У нас ще немає закінчених проваджень по цьому.

— Як ви ставитеся до того, що онлайн-казино та сайти про бетинг реєструються як онлайн-медіа?

— Я не розумію, навіщо вони це роблять. На сайті казино воно може себе рекламувати як завгодно. Це прямо прописано законодавцем. Якщо казино має ліцензію, йому не потрібна ні медіареєстрація, ні позначка «21+», воно може саме себе рекламувати. Це саме стосується їхніх мобільних додатків. Я не уявляю випадок, коли якесь казано, заплативши дуже немалі кошти за ліцензію, отримує статус медіа, щоб у себе на сайті рекламувати конкурента.