"Гривні не буде і слава Богу": як гроші, яких побоювалися у 90-х, стали символом державності

Гривня – це не просто гроші України, а символ боротьби й виживання. Вона народилася з хаосу 1990-х, пройшла крізь гіперінфляцію, недовіру й навіть насмішки, витримала випробування війною і стала невіддільною частиною української ідентичності.

Від купонокарбованця, який знецінювався чи не щодня, до сучасних банкнот, система захисту яких нічим не поступається провідним валютам світу. Від газетних заголовків "гривні не буде" – до статусу беззаперечного символу державності.

24 Канал поспілкувався з доктором історичних наук, старшим зберігачем фондів Музею НБУ Андрієм Бойком-Гагаріним, аби у День гривні згадати сенсаційні факти: як у Канаді друкували перші українські банкноти, чому люди спершу побоювалися появи нових грошей, як Нацбанк у 1996 році відмовився від конфіскаційного сценарію грошової реформи та чому сьогодні підробити гривню дуже складно.

Гроші, яких могло не бути: як гривня з міфу стала символом України?

Грошова реформа, проведена у вересні 1996 року, стала не просто економічним кроком, а політичним і навіть цивілізаційним вибором. Україна остаточно відмовлялася від радянського минулого й запускала власну національну валюту.

• Зокрема, 25 серпня 1996 року Президент Леонід Кучма підписав Указ "Про грошову реформу". Уже з 2 до 16 вересня українці обмінювали українські купонокарбованці на гривні за курсом 100 000:1.

Перехід був блискавичним: за два тижні країна повністю перейшла на нові гроші. Усі заощадження в банках перерахували автоматично, для обміну банки працювали у посиленому режимі.

Але рішення ухвалювалося непросто. У середині 1990-х точилися гарячі дискусії: якою має бути ця реформа? У світі існували приклади конфіскаційних сценаріїв, коли людям дозволяли залишити лише невелику частину готівки, а решту "заморожували" або знецінювали.

Важливо! У Німеччині після Другої світової саме так і відбулося. В Україні теж розглядали подібний варіант.

Були розмови про конфіскаційну реформу, але зрештою НБУ наполіг на тому, що вона має бути не конфіскаційна і абсолютно прозора,
– розповідає Андрій Бойко-Гагарін, старший зберігач фондів Музею грошей НБУ.

Варто пам’ятати, що на момент запровадження гривні українці вже мали гіркий досвід "павлівської реформи" в СРСР, обвалу облігацій внутрішньої державної позики та інфляції купонокарбованців.

Купон карбованець 1991 року / Фото надане НБУ для 24 Каналу

А через товарний дефіцит та необхідність рівномірно розподілити товари серед населення, в хід пішли талони та навіть продуктові картки на окремі категорії товарів. Різниця між ними була принципова:

• за талонами можна було придбати товар по державній ціні, якщо він був у наявності (часто громадянам доводилося йти на ринок і купувати дорожче);
• картки означали повний дефіцит – гроші тоді вже не мали значення, люди отримували просто набір товарів для виживання.

Тому не дивно, що українці побоювалися навіть самої ідеї про повторення такого сценарію. І якби реформа 1996 року таки була конфіскаційною, це остаточно зруйнувало б довіру до держави.

Ще один цікавий факт: гривня була надрукована та готова ще з 1992 року. Її надрукували у Канаді та на Мальті й зберігали у спеціальних сховищах Нацбанку. Але непрості економічні обставини та політичні вагання відтермінували запуск на цілих чотири роки.

Гравюра портрета банкноти 100 гривень за ескізами Василя Лопати / Фото надане НБУ для 24 Каналу

Гривня вже була надрукована в Канаді і на Мальті, але чекала свого часу. Щоб підготуватися до обміну, банкам заздалегідь розіслали плакати із зображеннями нових монет та банкнот, аби люди бачили, що реформа буде відкритою й без сюрпризів,
– каже Андрій Бойко-Гагарін.

Сприйняття нової валюти суспільством теж було неоднозначним. У газетах навіть траплялися заголовки: "Гривні не буде і слава Богу". Люди бачили у нових грошах загрозу, адже ще не вірили в здатність держави утримати економіку.

Коли ми переглядали газети 1995 – 1996 років, то знайшли багато свідчень того, як люди реагували на новину про гривню. Сприйняття часто було негативним: у пресі писали "гривні не буде і слава Богу". Такі заголовки майоріли на шпальтах того часу,
– розповідає науковець.

"Зрадник" на банкнотах та невикористані ескізи

Існує цікаве спостереження колекціонерів: у багатьох країнах на найменших банкнотах зображують найбільш знакових діячів. Мовляв, навіть діти, які користуються дрібними банкнотами, мають знати в обличчя своїх національних героїв.

Однак це лише традиція чи збіг, а не "золоте правило".

В Україні свого часу теж точилися дискусії навколо того, хто саме має бути зображений на банкнотах. Найгучніша історія стосувалася гетьмана Івана Мазепи, портрет якого таки з’явився на банкноті 10 гривень.

10 гривень 2000-го року / Фото надане НБУ для 24 Каналу

Віктор Ющенко часто згадував, що коли Івана Мазепу зобразили на банкноті, йому одразу подзвонили з Верховної Ради і сказали: "Чого ви розмістили "зрадника"?" Бо в російській історичній парадигмі Мазепа був підданий анафемі. Але те, що він інвестував у розвиток української культури на рівні з Володимиром Великим – тоді замовчували,
– розповідають у Музеї грошей.

Утім, не всі варіанти дизайну перших гривень дійшли до наших гаманців. У книзі художника Василя Лопати "Метаморфози гривні" зібрано ескізи, які пропонувалися під час конкурсу. Там можна знайти образи Петра Могили, а також навіть несподівані композиції на кшталт "Гуцульського весілля", де зображені чоловік і жінка.

У підсумку вибір зупинили на портретах, які сьогодні ми щодня бачимо на банкнотах. Це рішення, зокрема, стало результатом й політичного компромісу, адже гривня мала стати не лише засобом платежу, а й символом історичної тяглості держави.

Шаг: втрачена частина грошової реформи

Натомість є ще одне питання, для вирішення якого у 90-х роках не вистачило політичної волі – зміна назви копійки на шаг. І якщо вибір назви гривня для національної валюти України відбувся без суперечок, то потенційна назва сотої частини банкноти викликала жваву дискусію:

• Розглядалися такі назви, як "сотий", "резана", "бофон", "цент", "куна", "гріш" та "шаг". Саме шаги мали увійти в обіг разом із гривнею. Про це зокрема згадує у своїй книзі й художник Василь Лопата.
• Навесні 1992 року до Луганського верстатобудівного патронного заводу (по суті першого Монетного двору незалежної України) навіть надійшли з Києва ескізи розмінних монет – 1, 5, 10 та 25 шагів – та до цього була відкарбована перша пробна партія монет з номіналом 1 та 50 (без назви розмінної монети).

Ескізи шагів Василя Лопати / Фото надане НБУ для 24 Каналу

Проте комуністичне лобі наполягло на назві "копійка", яка використовувалася в СРСР, Російській Імперії і Московському царстві. І вже 2 березня 1992 року Постановою Президії Верховної Ради України затверджено назву "копійка" та відповідно замінено назву "шаг" на ескізах перших українських монет.

Зразок шагів 1992 року / Фото надане НБУ для 24 Каналу

Утім, торік Нацбанк запропонував повернути українським розмінним монетам їх питому українську, історичну назву.

Відродження шагу поверне українським монетам власну ідентичність та по суті завершить грошову реформу, розпочату в 1996 році,
– переконаний Андрій Бойко-Гагарін.

Від "сотні" до тисячі: як змінювалися гроші в гаманцях українців?

Коли у вересні 1996 року українці вперше взяли до рук нову валюту, найбільшою банкнотою було 100 гривень. Вона сприймалася майже як "статок": сума, яка дозволяла відчувати себе забезпеченим у ті часи.

100 гривень зразка 1996 року / Фото надане НБУ для 24 Каналу

Для порівняння! Середня зарплата тоді складала близько 130 гривень.

Проте з роками економіка розвивалася, змінювалася купівельна спроможність, і перед Національним банком постало питання: чи потрібні вищі номінали?

Під час введення в обіг нових номіналів до уваги беруться економічні чинники, а також зручність розрахунків для людей. Якщо країна розвивається, зростають доходи, а водночас і обсяги розрахунків, то з’являється попит на банкноти вищого номіналу,
– пояснюють у Нацбанку.

Зокрема, у 2006 році в обіг вийшла банкнота номіналом 500 гривень із портретом Григорія Сковороди. Вона стала своєрідним символом нового етапу: Україна входила у період відносної економічної стабільності та зростання. 500-гривнева банкнота зручно лягала в гаманець і досить швидко стала однією з найуживаніших у розрахунках.

Банкнота 500 гривень зразка 2006-2015 років / Фото НБУ надане для 24 Каналу

Утім, найбільш резонансним стало введення у 2019 році банкноти номіналом 1000 гривень. На ній зображений Володимир Вернадський – засновник української академічної науки.

Банкнота номіналом 100 гривень / Фото надане НБУ для 24 Каналу

Банкнота номіналом 1000 гривень має удосконалені дизайн та систему захисту і не поступається за рівнем безпеки банкнотам євро чи долара США,
– зазначають у НБУ.

Її введення в обіг мало кілька причин: по-перше, економіка потребувала зручнішого інструменту для готівкових розрахунків; по-друге, це сприяло зниженню витрат держави на друк та обіг банкнот меншого номіналу.

Монети замість банкнот: як одне рішення заощадило мільйони гривень

2018 рік став переломним для українського готівкового обігу. Національний банк ухвалив рішення поступово вивести з обігу дрібні копійки номіналом 1, 2, 5 та 25.

Монета номіналом 25 копійок / Фото надане НБУ для 24 Каналу

Водночас банкноти низьких номіналів, як от 1, 2, 5 і 10 гривень, почали замінювати на металеві монети такого ж номіналу.

Металеві монети номіналом 1, 2, 5 та 10 гривень / Фото надане НБУ для 24 Каналу

Ці рішення мали кілька причин:

• Економія для держави

Банкноти низького номіналу швидко зношуються: у середньому вони "живуть" лише 1 – 2 роки, тоді як монета перебуває в обігу до 20 років. Тож з врахуванням строку служби монет карбування монет є більш економічно доцільним, ніж друк паперових банкнот.

Монети перебувають в обігу близько 20 років, тоді як банкноти низьких номіналів – значно менше. Заміна таких банкнот на монети дає змогу державі суттєво скоротити витрати,
– пояснюють у НБУ.

• Зручність для людей

Вилучення дрібних копійок дало змогу спростити розрахунки. Тепер у магазинах діє правило "заокруглення" загальної суми покупки до суми, кратної 10 копійкам, що підвищило зручність повсякденного використання готівки.

• Світова практика

Україна наблизилася до практики Європейського Союзу, де існують монети номіналом 1 та 2 євро. Крім того, у багатьох країнах дрібні монети вважаються економічно невигідними, їх вилучають з обігу або залишають суто як колекційні.

Цікаво! За підрахунками Нацбанку, заміна банкнот низьких номіналів на монети дала можливість державі заощадити сотні мільйонів гривень. Це гроші, які більше не витрачаються на друк та обіг паперових банкнот, що швидко зношуються, або на обробку дрібних копійок, які фактично не використовувалися під час готівкових розрахунків.

Крім того, така оптимізація зробила готівковий обіг компактнішим. З гаманців зникли дрібні, практично непотрібні монетки, а замість зношених дрібних номіналів гривень з’явилися якісні монети, що зберігають вигляд десятиліттями.

Рідкісні копійки: що про них каже НБУ і чому ними цікавляться колекціонери?

Українці часто цікавляться: чи є серед копійок ті, що коштують дорожче за свій номінал? У ЗМІ регулярно з’являються матеріали про "цінні монети", які нібито можна знайти у власному гаманці.

Монета номіналом 10 копійок зразка 1994 року / Фото надане НБУ для 24 Каналу

Утім, у Національному банку пояснюють: для регулятора всі копійки мають однакову номінальну вартість – незалежно від року випуску чи дрібних відмінностей у карбуванні.

Згідно з нормативними документами НБУ, усі монети мають номінальну вартість, тобто і ті, що вважаються колекціонерами рідкісними і поширеними – мають однакову вартість. Для нас не існує "рідкісних" зразків – чи то карбування різними штемпелями, чи варіації герба. Це більше сфера інтересів колекціонерів,
— кажуть у Музеї грошей НБУ.

Нумізмати шукають відмінності в деталях: шрифтах, рельєфі чи відтінках металу. Такі "різновиди" справді можуть коштувати більше серед колекціонерів, але Національний банк офіційно не визначає жодної обігової чи розмінної монети дорожчою за інші.

Фахівці додають: під час виробництва монет інструменти поступово зношуються, створюються нові, тому незначні відмінності – природне явище. А от потрапляння відверто бракованих монет в обіг практично неможливе, адже Банкнотно-монетний двір НБУ здійснює суворий контроль.

Які гроші вже вивели з обігу і чому?

З 2018 року Національний банк почав масштабну оптимізацію готівкового обігу. Мета – зробити розрахунки зручнішими та скоротити витрати на друк і обслуговування готівкових грошей.

За цей час:

• з обігу зникли дрібні монети 1, 2, 5 і 25 копійок;
• вилучені з обігу банкноти номіналом 1 – 200 гривень зразків до 2003 року старих зразків та банкноти 1 – 500 гривень 2003–2007 років;
• банкноти низьких номіналів (1, 2, 5, 10 гривень) замінено на монети аналогічних номіналів, які служать у 10 разів довше;
• з’явилася нова банкнота найвищого номіналу – 1000 гривень;
• оновлено дизайн та захист банкнот нового покоління.

Крім того, у 2024 – 2025 роках модифіковано банкноти номіналами 20, 50, 500 та 1000 гривень – додано на них сучасне гасло: "СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!". На банкнотах номіналами 100 і 200 гривень – цей напис з’явиться у наступних роках.

Модифікована банкнота 1000 гривень "Слава Україні" / Фото надане НБУ для 24 Каналу

У 2025 році НБУ також обговорює можливість поступового вилучення монети 10 копійок, яка вже майже не використовується у готівкових розрахунках.

Утилізовані гривні / Фото НБУ надане для 24 Каналу

Підробки не проходять: чи дійсно гривня серед найзахищеніших валют Європи?

Сьогодні українська гривня нічим не поступається за захистом банкнотам євро серії "Європа" та банкнотам доларів США серії "Нова генерація". Статистика вражає: влітку 2025 року на мільйон справжніх банкнот припадало лише 3,3 підробки.

Для порівняння! У країнах Єврозони за підсумками 2024 року цей показник становив близько 18 підробок. Це дійсно підтверджує, що сучасна українська валюта захищена не гірше, ніж євро чи долар.

Перевірка банкноти на справжність / Фото надане НБУ для 24 Каналу

Громадянам легко перевірити справжність банкнот, а зловмисникам – практично неможливо відтворити їх захисні елементи,
– пояснюють у Національному банку.

Секрет у поєднанні кількох факторів:

• Власне виробництво. Україна має повний цикл: на Банкнотно-монетному дворі НБУ виготовляють і захищений папір, і друкують банкноти. Це дозволяє контролювати якість на всіх етапах.
• Сучасні технології. Гривня має понад 20 елементів захисту: водяні знаки, зображення, що видно лише проти світла, полімерні стрічки з ефектом руху, спеціальні фарби, які змінюють колір, мікротексти та елементи, що світяться в ультрафіолеті.
• Освітні кампанії. НБУ навчає громадян і бізнес, як перевіряти купюри. Чим більше люди знають про захист, тим менше шансів у підробок.

Елементи захисту гривні / Фото НБУ надане для 24 Каналу

Цікаво! Високий рівень захисту має не лише практичний, а й психологічний ефект. Валюта, яку складно підробити, викликає більше довіри. Для країни, яка пережила гіперінфляцію 1990-х і потрясіння війни, це надзвичайно важливо.

Для Національного банку важливо, щоб уся національна валюта України, яка перебуває в обігу, була надійною та якісною,
– наголошують у НБУ.

Попри це, у 2024 році Нацбанк зафіксував помірне зростання кількості підробок гривні. Причина проста – активність зловмисників зросла, що пояснюється певною їх адаптацією до реалій воєнного стану.

Зростання активності фальшивомонетників у 2024 році – це спроба злочинців перевірити ефективність банківської та правоохоронної систем у протидії таким випадкам,
– пояснюють у НБУ.

Найчастіше підробляли купюри двох номіналів:

• 500 гривень – вони становили 78% усіх вилучених фальшивок;
• 200 гривень – близько 18%.

Інші номінали (від 1 до 1000 гривень) зустрічалися лише епізодично і разом склали всього 4% випадків.

Що робити, якщо натрапив на підробку?

Якщо у вас виникли сумніви щодо справжності гривні чи іноземної валюти:

• Зверніться до банку. Підозрілу банкноту приймуть і передадуть до Нацбанку на перевірку.
• Перевірка безплатна. Якщо банкнота виявиться справжньою – ви отримаєте свої гроші назад.

Перевірка банкноти номіналом 500 гривень / Фото НБУ надане для 24 Каналу

Водночас іноземну валюту, якщо вона справжня, банк повертає клієнту, і вже разом вирішують – провести обмін чи здати її на інкасо. При цьому підроблені гроші не відшкодовуються: їх вилучають, а інформацію передають у Бюро економічної безпеки для розслідування.

Радимо не намагатися самостійно збувати підозрілу банкноту – це може мати негативні наслідки. Водночас сумлінним громадянам нічого не загрожує.

Як гривня пережила повномасштабне вторгнення

24 лютого 2022 року – це день, коли українці побачили черги біля банкоматів, відділень банків і обмінників. Люди масово запасалися готівкою, часто навіть "на всяк випадок".

Паніка виглядала неминучою: у країні, де почалася повномасштабна війна, усі хвилювалися за стабільність національної валюти. Проте гривня довела свою стійкість.

Початок вторгнення спричинив ажіотажний попит на готівку. Але Національний банк зумів його задовольнити. А вже з квітня 2022 року надлишки почали повертатися у банки,
– згадують у НБУ.

Це стало не лише економічним, а й психологічним сигналом: гривня залишається основою фінансової системи навіть у надзвичайних умовах. Вона витримала обстріли, евакуації, блокування логістики та все одно зберегла довіру людей. Для держави це був справжній тест на міцність.

Як буде змінюватися гривня у майбутньому?

У світі дедалі більше країн переходять на полімерні банкноти, але Україна свідомо залишилася на папері. І це рішення має стратегічне підґрунтя.

Використання полімерних банкнот не є панацеєю. Вважається, що якщо в країні наявний виробник банкнотного паперу (в Україні – це Фабрика банкнотного паперу), то перехід на полімерний субстрат недоцільний,
– пояснюють у НБУ.

І, крім того, додають, що виготовлення банкнот на паперовій основі дозволяє використовувати більшу кількість елементів захисту, а також вимагає меншої кількості коригувань інфраструктури для управління готівковим обігом.

Виготовлення гривні / Фото надане НБУ для 24 Каналу

Але залишається відкритим ще одне запитання: чи можлива повна відмова від готівки та перехід на безготівкову економіку в Україні? У Національному банку зазначають, що на сьогодні немає жодної країни, яка б повністю відмовилась від готівки. В Україні готівка також продовжує відігравати значну роль у розрахунках.