Як спека впливає на серце: хто в зоні найбільшого ризику

Високі температури загрожують зневодненням, порушенням електролітного балансу, згущенням крові та запальними реакціями в організмі. Усе це – справжній стрес для серця, який може призвести до інфаркту, інсульту, аритмії чи серцевої недостатності, пише 24 Канал з посилання на National Library of Medicine.

Чому спека небезпечна для серця?

Наш організм має механізми захисту від перегріву: потовиділення, посилення кровообігу біля шкіри для ефективного віддання тепла. Але у поєднанні спеки з високою вологістю, щільним одягом чи слабким вітром система охолодження може дати збій. Так виникає тепловий стрес – стан, що охоплює теплове виснаження та ще важчу форму – тепловий удар.

Теплове виснаження проявляється сильним потовиділенням та частим пульсом. Без своєчасних дій стан переходить у небезпечний для життя тепловий удар, що супроводжується різким перегрівом, порушеннями свідомості, судомами чи навіть комою. Медична допомога у такому разі – життєво необхідна.

Спека та супутній тепловий стрес часто погіршують перебіг хвороб: діабету, проблем із тиском, астми, психічних розладів. Для серцево-судинної системи це – справжній іспит: зростає ризик тромбозу, аритмій, інфаркту й інсульту.

Важливо знати: наслідки перегріву іноді проявляються не одразу, а через 3 – 4 дні після дії спеки (так званий "відкладений ефект"). Тож слідкуйте за станом навіть після закінчення спеки.

Не лише температура впливає на здоров'я

Поряд із температурою важливу роль відіграє і вологість, вітер, забруднення повітря, особливості клімату та рівень добробуту. Наприклад, поєднання високої температури та низької вологості підвищує ризик смерті від ССЗ сильніше, ніж кожен цей чинник окремо.

Забруднення повітря часто погіршується в спеку: дрібні частки, озон і діоксид сірки подразнюють легені й серце, посилюючи небезпеку для людей із ССЗ. Тривала спека сприяє пожежам, а їхній дим додатково навантажує серцево-судинну систему.

Кліматичні катаклізми – характерна риса глобального потепління. Лише за останні 20 років смертність від спеки серед людей старше 65 зросла на 85%. Кожен градус підвищення температури збільшує ризик небажаних подій.

Жінки важче переносять спеку: відсоток підшкірного жиру у них вищий, а механізми охолодження частково залежать від гормонального фону. У період менопаузи зниження естрогену ще більше погіршує терморегуляцію.

Підвищені ризики також мають літні люди та мешканці країн із низьким рівнем добробуту, де дефіцит якісної інфраструктури, кондиціонерів і навіть доступу до питної води.

Як поводиться серцево-судинна система під час спеки?

Щоб охолодити організм, серце посилює кровообіг і направляє більше крові до поверхні шкіри. Але через зневоднення кров стає густішою, порушується баланс солей – це сприяє тромбозам, аритміям, ішемії, а у важких випадках навіть зупинці серця.

Ознаки небезпечного стану:

• Підвищена температура тіла (вище 39–40 °C);
• Сплутаність свідомості, судоми;
• Почервоніння або різка сухість шкіри;
• Нудота, прискорене дихання, пульсуючий головний біль;
• Сильна спрага, запаморочення, втрата свідомості.

При перших ознаках теплового удару негайно телефонуйте до швидкої. Людину треба перенести у прохолодне місце, обтирати вологими рушниками, дати воду чи напій з електролітами, чекати лікаря.

Як убезпечити себе й серце у спеку?

1. Регулярно пийте воду, уникайте алкоголю.
2. Провітрюйте житло вночі, вдень користуйтеся кондиціонером чи вентилятором.
3. Обирайте легкий одяг, перебувайте у тіні.
4. Уникайте спорту та важкої праці в спеку.
5. Доглядайте за літніми людьми, вагітними, дітьми та людьми з інвалідністю.
6. Ніколи не залишайте дітей чи тварин у машині – температура там зростає блискавично.

Препарати від тиску, деякі знеболювальні та сечогінні можуть порушувати процеси потовиділення та охолодження, що підвищує ризик теплового удару та зневоднення.